Історія творця "мереживної" брами Галицької ощадної каси Яна Дашека, - ФОТО

"Firma Jan Daschek" – таке клеймо досі можна побачити на кованих елементах багатьох визначних архітектурних пам’яток Львова. Власник львівської фабрики художнього та будівельного слюсарства (ковальства) Ян Дашек помер 117 років тому, а його металеві шедеври досі живуть і прикрашають будівлі міста, викликаючи захват у львів’ян та гостей.

Хто ж такий Ян Дашек, де у Львові збереглися його роботи і чим вони особливі? Історією майстра поділився старший викладач кафедри художнього металу Львівської національної академії мистецтв Орест Івасюта у рамках лекторію "Гордість міста", який організовує ГО "КонтрФорс".

Ян Дашек: короткі факти з біографії

Ян Дашек був майстром художнього ковальства. Але це сьогоднішня назва, якщо б ми назвали Дашека ковалем, мабуть, він би образився. Тому що тоді професія коваля була дещо іншою ніж нині ми собі уявляємо. Міські ковалі займалися підковуванням коней, а слюсарі – замками, решітками, ґратами, світильниками, флюгерами та іншими елементами в інтер'єрі чи екстер'єрі архітектури. Саме слово "слюсар" походить від німецького "schloss", що означає замок, якщо буквально, то слюсар – це замковик.

Що стосується біографії, то народився Дашек 1837 року в м.Зноймо у Чехії. Загалом про його життя до переїзду у Львів є дуже мало інформації. Відомо лише те, що він навчався у Відні разом з товаришем Юзефом Свободою, з яким згодом приїхав сюди десь у 1870-1871 роках.

До 1879 року, коли Ян Дашек відкрив свою власну кузню у Львові, очевидно, він працював на когось. У адресній книзі 1883 року його вже згадують як орендаря майстерні на вулиці Сикстуська, 22 (теперішня вулиця Дорошенка).

Також відомо, що 1881 року Ян Дашек взяв шлюб із Катериною Шустер. Родина оселилася у придбаному будинку, який розташовується на вулиці Коперника, 56, де донині на вікнах збереглися решітки з елементами, характерними стилю Яна Дашека, зокрема, мова йде про гостроконечне листя. Пройшовши на подвір’я зі сторони вулиці Нечуя-Левицького, потрапимо на територію колишньої фабрики Яна Дашека.

Серед інших відомих фактів із його біографії – отримання Дашеком громадянства Львова у 1891 році.

Помер він 9 січня 1904 року, похований на Личаківському кладовищі.

Екскурсія кованими творіннями Яна Дашека

Палац Потоцьких

Для Палацу Потоцьких (вул. Коперника, 15) фірма Дашека виготовила дві решітки-вставки на парадних дерев’яних дверях і перила для сходів на другий поверх, які є нетиповим зразком кованого металу у Львові.

Вірменський собор

У 1880 році Дашеку надійшло замовлення зробити огорожу для дерев'яної різьбленої каплички "Голгофа" у Вірменському дворику. Бачимо, настільки вдало цей метал поєднується зі стилізованим зображенням цієї гори. На кожній стійці, до речі, є клеймо. Гарна робота і дуже добре, що її відреставрували.

При виході з дворика на вулицю Вірменську обабіч брами були два кронштейни з ліхтарями, які також виготовила фірма Дашека.

Орел на ратуші у Ряшеві

Роботи Дашека є не тільки у Львові. Зокрема його витвір прикрашає будинок ратуші в Ряшеві: мова йде про орла, який розміщений над фасадом.

Вінок від міста Львова з перепоховання Адама Міцкевича у Кракові

У 1890 році останки Адама Міцкевича з Парижа перевезли у Краків. Із нагоди цієї події Львів вирішив виготовити ось такий вінець. Посередині є зображення Міцкевича, а навколо – герби Польщі, Львова, Русі та Литви. Над цим всім працювали відомі майстри, зокрема Ян Дашек, який зробив мідний лавровий вінок.

Тут варто додати, що цей вінець у 2006 році був у центрі експозиції виставки в Національному музеї у Кракові.

Галицька ощадна каса

Одним з перших великих замовленнь для Дашека стало оздоблення металом споруди Галицької ощадної каси (тепер Музей етнографії та художнього промислу, пр. Свободи, 15). Зокрема, його фірма тут робила гігантські двері парадного входу, огородження балконів, решітки для шести величезних вікон і п’яти менших на першому поверсі, оздоблення в інтер’єрі. За моїми підрахунками, загалом тут близько 170 м. кв. кованого металу, це величезний об’єм роботи!

Тут є найбільші за розміром ковані грати на вікнах у Львові. Їхня висота – 4,9 м, ширина – 3,13 м. І, напевно, також рекордні за висотою металеві двері входу до колишньої будівлі Галицької ощадної каси. Серед цікавих елементів, які можна розглянути на брамі, – спіралева "шишечка", яку в ті часи не так часто використовували інші слюсарі у Львові, а також виступаючі "равлики", які характерні для багатьох робіт Дашека. Ще один елемент, за яким можна визначити, що перед вами творіння Дашека, – восьмипелюсткова квітка, якою він дуже часто оздоблював місце, куди входить дверна ручка.

Палац Семенських-Левицьких

Для Палацу Семенських-Левицьких (вул.Пекарська, 19) фірма Дашека виготовила балюстради для даху, перила для сходів, а також в’їзну браму, яка збереглася донині, але вже без ліхтарів і герба.

Вілла родини Дашеків

Її спорудили у 1898 році, вірогідно архітектором цієї вілли (вул. Котляревського, 41) був Альфред Захаревич, оскільки під проєктом будинку стоїть підпис у вигляді монограми з двох літер "A", "Z". На ескізі всі решітки були в необароковому стилі, очевидно, Яну Дашеку як замовнику це не сподобалося і він їх змінив.

На балконі вілли можна побачити абсолютно нетипове для Дашека полотно огорожі з трояндами, на вхідних дверях – спіралеві "шишечки", про які ми вже згадували. Також збереглися ліхтар і перила для сходів, у оздобленні яких бачимо перші сецесійні елементи. Тут доречно згадати, що сецесійні мотиви Дашек першим почав використовувати в художньому кованому металі в архітектурі Львова.

Музей Пінзеля

Брама до Музею Пінзеля (пл. Митна, 2) має кілька клейм фірми Дашека. Втім важко сказати, чи це Ян Дашек старший чи молодший (сина Яна Дашека також звали Яном, він продовжив справу батька). Тут збереглися неймовірної краси дверні ручки.

Також у Львові роботи Дашека можна побачити на вулиці Дорошенка, 11 (житловий будинок відомий як "Дім Шопена"), на вулиці Січових Стрільців, 9, де зараз розташовується відділення "Ощадбанку" (колишня будівля Австро-Угорського банку), вул. Тиктора, 5 (будівля колишньої єврейської школи), пл, Соборна, 1 (розташовується аптека "Під угорською короною"), вул. Гнатюка, 8 тощо.

Читайте також: Львівські батяри: правда та легенди, - ФОТО, ВІДЕО

У матеріалі використані світлини з архіву Ореста Івасюти, автор фото орла у Ряшеві -  Darek Delmanowicz.