Цах contra Лісґаніґ: як у Львові розвивали астрономію і геодезію

У рамках лекторію "Гордість міста" від ГО "КонтрФорс" відбулася лекція кандидатки фізико-математичних наук, доцента афедри вищої геодезії та астрономії НУ "Львівська політехніка" Любові Янків-Вітковської, яка розповіла про двох найвидатніших астрономів Львова 18 століття - Франца Ксавера фон Цаха і Йозефа Лісґаніґа. Журналістка 032.ua побувала на події та занотувала усе найцікавіше для читачів. Нижче ви також можете ознайомитися із відеозаписом лекції.

***

Йозеф Ксавер Лісґаніґ (1719–1799,  Joseph Xaver Liesganig) - відомий у Львові та цілому світі астроном та геодезист, картограф, математик, педагог, конструктор, член ордену єзуїтів, доктор філософії та професор. Походив із аристократичної родини гофмейстра при дворі графа Дітріхштайна у Граці - Вольфганга Лісґаніґа та Розалії з дому Венуц. Завдяки цьому зміг отримати якісну освіту та контактувати з видатними людьми. 

Після отримання базової освіти у рідномі місті вступив до ордену єзуїтів і продовжив навчання у віденському Єзуїтському колегіумі, де вивчав філософію. Згодом підпрацьовував тютором (учителем) математики у Граці, а 1744 року став професором риторики у Лінці, потім почав вивчати теологію у Відні, був катехитом і абатом у Словаччині, професором математики і астрономії у Кошице. Брав участь в імператорських експедиціях, зокрема, під керівництвом мінералога Якоба Йоганна Бухгольца у Татрах.

Завдяки своїй любові до науки Лісґаніґ став директором астрономічної обсерваторії Єзуїтського колегіуму у Відні. Будівля давньої обсерваторії існує донині, але у реконструйованому вигляді, і збереглися лише чотири поверхи. Науковець був одним з перших дослідників визначення розмірів Землі в Австрії та у світі; співпрацював та мав визнання таких сучасників, як: Цезар Франсуа Кассіні, відомий французький астроном і геодезист; Руджер-Йосип Бошкович, хорватський математик, астроном і геодезист, член ордену єзуїтів; Франц Ксавер фон Цах (Зак), угорський астроном, математик, історик науки, офіцер. Це й не дивно, адже якщо у наш час розміри планети відомі й знання доступні усім, що ще 300 років тому такі дослідження були передовими.

Серед іншого, Лісґаніґ впроваджував і вдосконалював методику градусних вимірювань, одним із перших створював топографічні карти Галичини, впроваджував технологію мензульного знімання для створення топографічних карт, був автором наукових праць з геодезії, розробником геодезичних приладів, картографічних творів, навчальних посібників, інструкцій. Досить часто поруч із портретами вченого можна побачити тріангуляційне приладдя, кутомір, підставку для геодезичних інструментів та інші атрибути, які вказують на сферу його діяльності.

У ті часи дослідники працювали за підтримки європейських монархів, оскільки наука завжди вимагає великих фінансів. Це ж саме стосувалося і градусних вимірювань Лісґаніґа, який взявся вимірювати дугу меридіана, а отримані результати використовували у системах координат та для розвитку геодезії. Передові дослідження науковця знайшли підтримку у імператриці Австро-Угорщини Марії Терезії, яка 1759 року підтримала його фінансово для визначення довжини 1 градуса дуги на Віденському меридіані, з метою встановлення форми й розмірів землі. 

Маршрут досліджень вченого пролягав по Віденському меридіану від міста Брно на території сучасної Чехії до містечка Вараждін у Хорватії. Більшість інструментів для вимірювання та додатків до них Лісґаніґ створив сам, наприклад, квадрант і двосекундний мікроскоп-мікрометр, якими послуговувався на таких точках: астрономічна обсерваторія у Відні, горище панської корчми у місті Собєшице, горище Граду Шпільберг у Брно, астрономічна обсерваторія у Ґраці, вежа костелу Вознесіння Діви Марії і Єзуїтський колегіум у місті Вараждін. Зараз про вимірювання дуги Віденського меридіана нагадує пам’ятний монумент між Вінер-Нойштадтом і Нойкіршеном в Австрії, споруджений 1762 року.

Результатом роботи Лісґаніґа та мензульного знімання стало створення 79 планшетів на 9 листах, які разом утворювали карту 1778 року, на якій можна побачити також міста Тарнів, Жешув, Сянок, Дукля, Тернопіль. Оригінальні листи досі зберігаються в архівах Військово-географічного інституту в Австрії. Перші результати градусних вимірювань на Віденському, а потім - і на Угорському меридіанах загалом були дуже позитивно сприйняті науковцями, особливо членами Французької академії наук. Але дослідженні Лісґаніґа розкритикував Франц Ксавер фон Цах за певні неточності й прорахунки під час побудови мереж і польових робіт. Три наукові публікації Цаха дали поштовх до дискусії та наступних досліджень у цій сфері.

Крім геодезичних вимірювань, науковець займався і астрономічними дослідженнями. Зокрема, у Відні разом із видатним астрономом Цезаром Франсуа Кассіні він спостерігав проходження Венери по диску Сонця у 1761 році. Це явище спостерігали науковці й у інших місцях Європи - Максіміліан Хелл, Франтішек Вайсс, Міхаіл В. Ломоносов.

Після Першого поділу Польщі 1772 року та розпуску ордену єзуїтів, Йозеф Ксавер Лісґаніґ жив і працював на Галичині як радник Галицького губернаторства, також викладав механіку й практичну геометрію (основи геодезії), відкрив першу науково-технічну бібліотеку у місті, а пізніше його призначили керуючим дирекції будівництва фортець і шляхів сполучення губернаторства, інспектором мір і ваг. 

Із 1771 року на території сучасного Гарнізонного храму діяла астрономічна обсерваторія, де працювали видатні астрономи Лісґаніґ і Цах. Вчені у 1776 році взялися визначати широту і довготу Львова.

Барон Франц Ксавер фон Цах (1754 - 1832; Zách János Ferenc) народився в Угорщині в аристократичній родині, навчався у єзуїтській школі та служив у австрійській армії як спеціаліст з геодезії та військово-інженерної справи. Свого часу він жив у Лондоні, де працював домашнім вчителем посла Саксонії в Англії. Вочевидь, робота приносила йому непогані прибутки, а у вільний час Цах займався науковою діяльністю, і вже за три роки такого життя він зміг отримати ступінь доктора філософії і юриспруденції у Оксфордському університеті. В Англії барон фон Цах також почав свою наукову діяльність із публікацій результатів астрономічних спостережень у наукових журналах.

1791 року очолив астрономічну обсерваторію на горі Зеєберг у Готі (Німеччина), яка була оснащена найсучаснішим на той час обладнанням, вчений одним із перших почав видавати фахові астрономічні журнали та організував перший з’їзд науковців. Одним із найважливіших його досягнень вважають новий зірковий каталог з оновленими даними про кількість положень сонця та руху астероїдів. Франц Ксавер фон Цах працював деякий час у Львові, куди до нього приїжджав навчатися астроном із Бремена, вивчав методику спостереження малих планет.

Під керівництвом Лісґаніґа вони провели у Львові геодезичні дослідження та визначали координати міста. На Львівській астрономічній обсерваторії були зроблені тріангуляційні дослідження, які допомогли створити карту Галичини і Володимирії. Також науковці готували спільний астрономічний календар у нашому місті. Документи, що залишилися з тих часів у Львові свідчать, що рівень науки у місті був високий, і нею цікавилися звичайні міщани. Львів’яни полюбляли приходили на лекції астрономів, які розповідали про свої дослідження і писати їм у листах про свої враження чи зауваження.

Разом із тим, дослідження астрономів неабияк повпливали на розвиток сучасної науки: градусні вимірювання на Віденському меридіані були першою великою геодезичною роботою із застосуванням методу тріангуляції в Австрії. Лісґаніґ створив геодезичний базис, який через 100 років широко використовувався в геодезичних роботах, військовій і кадастровій тріангуляції, його роботи дали можливість створити єдину математичну основу і створювати карти різного призначення. Розрахунки астронома пізніше використав Лаплас використав для визначення розмірів землі.

В радянський період в Україні про Цаха і Лісґаніґа згадували небагато, відомо, що у 1961 році були деякі дані, і лише з 1990-х років почали писати частіше. Крім цього, у Львівьскому музеї метрології та вимірювальної техніки діє експозиція, де належним чином згадуються дослідження Лісґаніґа. Австрійці ж тим часом на його честь назвали вулицю у Ґраці та провели науковий симпозіум до 200-річчя з дня його смерті.На честь Цаха названо кратер на Місяці й малу планету Сонячної системи. 

Більш детально про цих двох вчених дізнавався дослідник Александр Дрбал, який оприлюднив наукову статтю в добірці “Українське небо”. Науковець пропонує у Львові біля колишнього Єзуїтського колегіуму “винести в натуру” центр першої астрономічної обсерваторії і відповідним знаком закріпити, щоб більше людей могли дізнатися про астрономів, які тут жили й працювали.

Більше матеріалів з лекторію "Гордість міста" від ГО "КонтрФорс" за посиланням. Матеріал про Цаха і Лісґаніґа підготовлено на основі лекції Любові Янків-Вітковської.