Зберегти не можна знищити: 8 цікавих мозаїк Львова, - ФОТО

18 жовтня у Львівській міській раді затвердили перелік мозаїк Львова, які мають мистецьку цінність, аби забудовники не нищили історичні пам'ятки "ремонтами" та "реставраціями".

Кореспондент сайту 032.ua вирішив відібрати кілька цікавих мозаїк зі списку та розповісти про історію їхнього створення, адже кожен об'єкт по-своєму унікальний.

Більшість представлених мозаїк з'явилися в період радянської доби, що одразу пояснює їхній візуальний вигляд. Хоча мозаїка - жанр древній, з'явився ще за часів Античності, радянські митці передавали сучасні для них смисли, що видно навіть із окремих назв: "Квітка електроніки", "Зоряний кінь електроніки", "Інформаційний простір" тощо.

Це химерне поєднання архаїки, комуністичних ідей про світле майбутнє та сучасного Львова, який все менше нагадує самого себе 50-річної давності, можна легко відчути, уважніше придивившись до мозаїчних творів, схованих десь між будинків як центральних, так і віддалених від центру районів міста.

1. Клепарівська, 39-А

Великі мозаїчні панно зі спортивними сюжетами на території спорткомплексу "СКА", створені у 1970-их. На момент фотографування (2017 рік), вони вже перебували в поганому стані - частина обсипалася, ще частина поросла рослинами. Частину композиції взагалі зафарбували сірим в ході декомунізації.

2. Пекарська, 50 та 75

Ці мозаїки, розташовані недалеко одна від одної і належать до цілого комплексу медичних закладів. Щодо першої композиції, за адресою Пекарська, 50 (Корпус Львівської національної академії ветеринарної медицини), то це - рельєфна мозаїка-панно "Пори року", споруджена у 1996-му році. З чотирьох пір року вдалося втілити тільки дві композиції – "Літо" та "Осінь". Їхній автор – Сергій Бабков.

Кілька років назад її намагалися чи то "реставрувати", чи то - знищити, точно невідомо, однак ремонтні роботи, які почали вестися, трішки її пошкодили. На щастя, мозаїку вдалося відстояти.

Друга композиція, за адресою Пекарська, 75 (Навчально-виробнича аптека Львівського медичного університету), це - богиня гігієни Гігіея, яка з'явилася у Львові на початку 1990-их, її автор - Валерій Марчак.

3. Солодова, 3

Винниківський ринок, який раніше називався Личаківським, реконструювали у 1970-их, тоді ж стіни і прикрасили мозаїками. Одна з найпомітніших міститься на стіні біля головного входу - там і досі збереглось мозаїчне панно.

4. Стефаника, 16

Кам'яниця по вулиці Стефаника, 10 пережила насичену подіями та змінами історію. Спочатку, десь із 1910-их, будинок використовувався як театральний заклад, хоча свого часу з театралами сусідувала "Академічна громада" Львова. А наприкінці 30-их і до початку Другої світової війни тут діяли "Учительська крайова спілка" та фабрика фортепіано Міхала Шкельського.

Від 50-их тут починає діяти клуб дозвілля від тресту "Львівгаз" обкому комунальних працівників. Саме тоді за цією будівлею закріпилася його загальновідома назва - "Газ". У 1960 – 1980-х роках це - Будинок культури будівельників (Клуб будівельників), тоді ж і відкривається новий вхід до Будинку культури за адресою вул. Стефаника, 16а.

Стіни прилеглих будинків прикрашають дві великі мозаїки, зображені на фотографіях: "Львівські будівельники" та "Не забудьте пом’янути" з портретом Тараса Шевченка.

5. Медової Печери, 71

"Мозаїку застосовували в період радянської архітектури, використовуючи орнаментальні композиції з предметно-символьним наповненням та з наративними сюжетами, що в повній мірі чи частково зображають: напрямок, профіль та специфіку роботи установи", йдеться в одній з наукових робіт про зображену на фотографії мозаїку.

Враховуючи, що геріатричний пансіонат - це притулок для людей старшого та похилого віку, складно сказати, що саме вкладалося в мозаїчні кольори та конфігурації. Однак саме тут кожен може саме для себе подумати, "що мав на увазі автор" і чи мав він щось на увазі взагалі.

6. Мозаїки, розкидані вулицею Володимира Великого (2, 4, 26-а та 52)

Мозаїка "Інформаційний простір" створена у 1981 році художником-живописцем Богданом Сойкою у будинку Торгпреси.

З мозаїкою ж "Океан" за адресою Володимира Великого 26-а вийшла сумна історії. 18 липня цього року забудовники, пообіцявши зберегти художній твір, знесли стіну з мозаїкою. 

Однак виконавчий комітет ЛМР наступного ж дня зібрався на засідання та обмежив подальші дії забудовника. Останній зобов'язався виплатити штраф у розмірі 90 тис. грн, відновити мозаїку та частину приміщення віддати під мистецький простір, а саме - під художньо-музичну дитячу школу, площею близько 1000 кв.м. Львів’яни навіть отримали можливість спостерігати за цим процесом онлайн, хоча наразі трансляція недоступна. 

7. Лисенка 4

Основні споруди монастиря Францисканок з костелом Найсвятішого Серця Ісуса збудовані у 1877 – 1889 роках, у поєднанні неороманського, неоготичного і аркадового (Rundbogenstil) стилів за проектом Юліана Захаревича.

Над входом до храму у півциркульній арці можна розглянути мозаїчне зображення Христа Благословляючого у багряниці, з державою у лівій руці. Трохи вище – кругла мозаїка-медальйон, на якій зображені готична монстранція (в Католицькій церкві це різновид дароносиці, призначена для адорації — позалітургійного шанування Святих Дарів, освячених у ході Євхаристії) з монограмою Ісуса Христа в оточенні променів, і два херувими.

8. Вулиця М. Некрасова, 59

Мозаїка розміщена на приміщенні школи "Лідер", використовувалася в архітектурі радянського періоду 1965-1991 рр.

Зазначимо, що повний перелік мозаїчних творів на території міста Львова можна ознайомитись ТУТ. 

Додамо, історія з мозаїками на Володимира Великого - не єдина прикрість, яка сталася з творами Володимира Патика. Нагадаємо, що наприкінці літа цього року інший забудовник пошкодив іншу мозаїку Патика, цього разу - із зображенням дівчини на паркані колишнього заводу "Кінескоп".

Автор: Даниїл Задорожний

Підписуйтесь на наші новини в соцмережах: Фейсбук, Твіттер, Телеграм!