Другий Святвечір. Коли його відзначають та які є традиції

Свята вечеря, або Святвечір, є однією з найважливіших традицій Різдва в Україні та інших країнах Східної Європи. Однак, окрім традиційної Святої вечері 24 грудня, в Україні відзначають — другу Святу вечерю.

Так званий Другий Святий вечір відзначають напередодні свята Хрещення Господнього — 5 січня, а деяка частина християн, які використовують юліанський календар, — 18 січня.

Символізм другої святвечірньої вечері

Друга святвечірня вечеря є символом очікування приходу Спасителя. Це час духовного очищення, примирення та благословення. За традицією, цей вечір має великий релігійний сенс — це день, коли готуються до святкування народження Ісуса Христа, тому вечеря повинна бути пісною, адже весь день перед святом ще триває піст.

На столі обов'язково повинно бути 12 страв, що символізують 12 апостолів. Кожна з цих страв має своє значення і пов'язана з українськими народними традиціями, а також з біблійними мотивами. Вони приготовані без м'яса і молочних продуктів, дотримуючись посту.

Пісні страви на другу святвечірню вечерю

Традиційно на другій святвечірній вечері готують багато пісних страв, що поєднують релігійний та кулінарний аспекти свята. Ось основні пісні страви, які можна побачити на столі:

Кутя — це одна з основних страв Святвечора. Кутя готується з пшениці або рису, маку, меду, родзинок і горіхів. Ця страва символізує вічне життя і пам'ять про предків. Кутя також вшановує благословення на новий рік і символізує родинний добробут і достаток.

Борщ — пісний борщ з квасолею або грибами. Він є однією з найпопулярніших страв на святвечірньому столі. Борщ не лише смачний, але й символізує здоров’я та рясний урожай.

Пироги з пісними начинками — пиріжки з капустою, картоплею, грибами або маком. Пироги є важливою частиною святкової вечері, символізуючи достаток та родинний теплоту.

Гречка з грибами — одна з традиційних страв, що додає різноманітності на святковий стіл. Гречка з грибами символізує злагоду в родині і очищення.

Пампушки з часником — дріжджові пампушки, які подають із часниковим соусом. Вони є традиційними для святвечірнього столу і додають святкового настрою.

Риба — на Святвечір, навіть якщо це пісний день, риба може бути подана, найчастіше запечена або варена. Риба символізує очищення та благополуччя.

Мариновані або квашені овочі — огірки, помідори, капуста. Ці страви символізують врожай і зв'язок із природою.

Вареники з пісними начинками — з картоплею, капустою, грибами або маком. Вареники — це універсальна страва на святвечірньому столі, яка символізує єдність і об’єднання родини.

Салат із квашених овочів — часом на святвечірній стіл подають пісний салат з квашених або маринованих овочів, що підкреслює простоту і натуральність святкової їжі.

Компоти та узвари — на столі традиційно можуть бути різні напої: компоти з фруктів або узвари з сухофруктів, які символізують достаток і святковий настрій.

Фрукти та горіхи — яблука, груші, грецкі горіхи, родзинки. Фрукти в Україні часто пов'язуються з символами добробуту та здоров'я, а також з початком нового року, тому вони обов'язково присутні на святвечірньому столі.

Солодощі — мед, варення, різноманітні пісні десерти можуть завершити святкову вечерю, додаючи її гармонійного завершення.

Роль духовної підготовки

Не менш важливим аспектом другої святвечірньої вечері є її духовна складова. Родини моляться за здоров'я, добробут і мир у домі. Важливим є благословення перед вечерею, яке часто здійснюється священником або старшим членом родини. Це вважається важливим елементом обряду, що підкреслює значення святого свята та духовної чистоти.

Цей вечір не лише є кулінарною подією, але й святковим обрядом, який символізує важливість єднання родини, єдності поколінь і пам’яті про предків.

Щедрування на другу святу вечерю

Щедрування — одна з найбільш яскравих і древніх традицій, пов'язаних з святкуванням Різдва та Святвечора в Україні. Однак ця традиція має особливе значення саме на другу святу вечерю — 5 січня

Щедрування — це не лише святкова традиція, а й важлива частина релігійного та соціального життя громади. Воно символізує зв'язок між поколіннями, передає позитивну енергію і надії на майбутнє.

Читайте також: Львівʼян кличуть на «Коляду в Гаю. Йордан»