13 фактів про “Будителя” галицької національної свідомості - отця Маркіяна Шашкевича

У рамках лекторію "Гордість міста 3.0", старший науковий співробітник Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького, керівниця Музею-заповідника Маркіяна Шашкевича в с. Підлисся - Марія Особа розповіла про постать інтелектуала й гуманіста отця Маркіяна Шашкевича.

Кореспондент сайту 032.ua занотував основні факти з лекції та пропонує їх до уваги читачів.

Переглянути відеозапис лекції можна за посиланням:

1. Маркіян Шашкевич, як і більшість талановитих людей, прожив недовго - лише 31 рік

Маркіян Семенович Шашкевич (1811 - 1843) - галицький пророк, “Будитель” народного духу, письменник, поет, священик УГКЦ, культрно-громадський діяч. Відомий ідеями відродження західноукраїнських земель, очільник “Руської трійці”, ініціатор видання альманаху “Русалка Дністрова” (1837), заступник української мови з кириличною абеткою.

Така діяльність у часи Австрійської монархії була досить складною, а нудженні умови проживання пришвидшили смерть отця. Втім, його працю не забули, а після смерті навіть назвали сподвижництвом, сам Маркіян Шашкевич став народним поетом і письменником.

2. Був найстаршим сином у багатодітній сім’ї

Народився Маркіян Шашкевич 6 листопада 1811 року в селі Підлисся, Золочівського повіту на Львівщині, в хаті діда Романа Авдиковського, сільського священика.

Сім’я Шашкевича складалася ще з шести, крім настаршого Маркіяна, дітей. Виростаючи серед сільської дітвори, Маркіян Шашкевич пізнавав народні звичаї і назавжди полюбив рідну мову. Часто гостював у селі Княжому Золочівського району, де його батько був священиком. Рідне Підлисся Шашкевич оспівав у однойменному вірші.

3. Здобув пристойну освіту, але був виключений з духовної семінарії

Після закінчення навчання в дяка у Білому Камені, а пізніше - Львівської і Бережанської гімназії, у 1829 році поступив у Львівську духовну семінарію, і став слухачем філософських студій Львівського університету. Втім, навчався він недовго: за незначне порушення дисципліни його виключили із семінарії в лютому 1830 року (ред. - за офіційними даними, його виключили через “порушення режиму”, але деякі історики переконують, що основна причина - те, що Шашкевич з друзями випив вина у винарні). Паралельно, рідний батько відвернувся від Маркіяна: розрив з батьком хлопець дуже болюче переживає і пише вірша “Син любимому отцю” , який є своєрідним поетичним листом-каяттям.

Читайте також: Іван Боберський: 15 фактів про “батька українського тіловиховання”

У цей тяжкий час Маркіян знайшов притулок у маминого брата Захара Авдиковського, який був управителем будинку убогих костелу Св. Лазаря. Він допомагав дядькові у канцелярських справах, веденні документації, займається самоосвітою.

4. Повернувся на навчання в семінарію, де зустрів Вагилевича та Головацького

У 1833 році Маркіян Шашкевич повернувся до Львівської духовної семінарії, де близько подружився з двома юнаками, які стали його соратниками в боротьбі за рідне слово - Іваном Вагилевичем і Яковом Головацьким. Їх часто помічали разом, тому іронічно прозвали “Руською трійцею”, але згодом ця назва в устах українського народу стала хвалебною і стосувалася цілого гуртка. 1833 року під керівництвом Шашкевича в семінарії вийшов перший рукописний збірник його віршів народною мовою під назвою “Син Русі”.

Крім того, Шашкевич завів спеціальний альбом - “Руська зоря”, куди члени гуртка вписували найбільш велемовні поетичні вислови чи афоризми. Через рік “Руська трійця” підготувала “Зорю”, яка мала відкриватися портретом Богдана Хмельницького і нарисом про нього Шашкевича, але вороги українського слова не дозволили її друкувати.

5. Виступав проти заміни кириличного алфавіту в українській мові на латинку

Відстоюючи українську мову, Маркіян Шашкевич виступав проти впровадження до українського письма латинського алфавіту. Зокрема, з цього приводу у 1836 році в Перемишлі він видав брошуру “Азбука і Abecadlo”, тиражем 3 тис. примірників, на кошти, зібрані серед семінаристів. Поява такого видання була своєчасною і мала велике значення. За словами Якова Головацького багато років потому, якби галичани в 1830-х роках прийняли латинську абетку, руська народність на Західній Україні би зникла.

6. Створив перший шкільний підручник українською на Галичині

Прагнучи полегшити народові шлях до освіти, Шашкевич склав перший в Галичині шкільний підручник для дітей - “Читанку для діточок в народних школах руських”. І саме Шашкевич ввів таке знайоме й милозвучне слово в українську мову як “читанка”.

Книжка містила відомості для дітей про рідну землю, родину, село, місто, пори року, народні казки і поетичні мініатюри тощо.

Читайте також: Артур Гроттґер: 19 фактів із життя львівського художника епохи романтизму

2 грудня 1836 року “Читанку” подали до друку, але побачила світ вона аж у 1850 році, після смерті автора, стараннями його друга Якова Головацького, а у 1853 році - перевидана. Такою “Читанкою” користувалися тривалий час у початкових школах Галичини.

7. Сприяв виданню альманаха “Русалка Дністрова”

1837 року в Будапешті видали довгоочікуваний альманах “Русалка Дністрова”. Тоді, коли у Великій Україні була вже “Енеїда” Котляревського, два збірники пісень Максимовича, повісті Квітки-Основ’яненка та багато іншої літератури, на Галичині вийшла лише “Русалка Дністрова” - перша книжка народною мовою, українським алфавітом Перший тираж складав близько 1000 примірників, але тільки 200 “пішло у світ”, основну частину тиражу у Львові затримала цензура та була конфіскована. Уцілілі примірники стали доступними лише після революції 1848 року. “Русалка Дністрова” містить народні пісні, складання, переклади та “старину”.

8. Поезію Шашкевича переклали на понад 15 мов

Твір Шашкевича “Веснівка” й досі вражає своєю мелодійністю та артистичністю форми, де в образі “Квітки” втілена доля молодої галицької літератури. Вірш переклали понад п’ятнадцятьма мовами світу: білоруською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, угорською, китайською, вірменською, а також - італійською, естонською, іспанською, каталонською, литовською, грецькою, скандинавськими мовами, грузинською та багатьма іншими.

9.  Першим серед українців почав писати сонети

Шашкевич першим в історії української літератури почав писати сонети. Для 22-річного юнака в тодішніх умовах особливим було бажання поставити людський розум понад усе, що й відображено у більшості його віршів. У сонетах також знайшли відгуки реального життя хлопця, очікування і врешті - зустріч із коханням.

Читайте також: Юрій Дрогобич: 12 фактів про вченого-астронома, родом з Львівщини

Особливе місце у літературному доробку Маріяна Шашкевича посідають “Псалми Русланові”, які є зразком поезії в прозі. Слово “Руслан” тут вживається як синонім до слова “русин”, тобто українець. З ініціативи Шашкевича, деякі семінаристи останнього курсу вирішили виголошувати по львівських церквах проповіді руською мовою. Збереглося свідчення, що у жовтні 1836 року одночасно цю справу започаткували троє - Маркіян Шашкевич у церкві св. Юра, Юліян Величковський - в Успенській церкві, а Микола Устиянович - у церкві св. Параскеви.

10. Успішно перекладав на українську літературні твори

Плідною була діяльність Шашкевича-перекладача, який зробив більш доступними для українців сербські народні пісні, Краледвірський рукопис Вацлава Ганки, здійснив повний переклад “Слова о полку Ігоревім” - це був перший її переклад українською мовою, але до нас дійшов лише уривок - “Плач Ярославни”, датований 1833 роком і написаний гарною літературною мовою.

11. Першим почав писати про опришківський рух

Єдиним розлогим твором у спадщині Шашкевича є казка “Олена”, яким він поклав початок опришківській темі в українській літературі. Твір названо казкою, хоч нічого спільного з цим жанром у нього немає. Автор хотів відвернути таким чином прискіпливий погляд цензури від “Олени”.

12. Проживав у дуже складних умовах

Якщо Маркіяну Шашкевичу вдалося уникнути арешту після виходу “Русалки Дністрової”, то не вдалося уникнути постійних переслідувань, які проявлялися в тому, що священику діставалися найгірші місця роботи: за неповних 5 років він разом із сім’єю був змушений тричі переселятися. 

Читайте також: Стефанія Шабатура: львівська килимарниця, що зуміла протистояти радянському режиму

На першому місці в с. Гумниська Буського району Шашкевич пробув лише чотири місяці - заболочена околиця, запущене помешкання сприяли загостренню його грудної хвороби - туберкульозу, на яку він захворів ще під час навчання у семінарії. Тому з Гумниськ він переїжджає до Нестанич Радехівського району, де 7 квітня 1839 року у Шашкевичів народився син Володимир - згодом майбутній поет і громадський діяч. У травні 1841 року отця Шашкевича востаннє переводять до Новосілок Буського району, де він служить священиком. Молодший син Святослав також часто хворів і, не доживши навіть до 1 року, помер.

У нужді й нестатках від страшної хвороби, Шашкевич втратив зір та слух і помер у страшних муках увечері 7 червня 1843 року, маючи заледве 31 рік. Похорон відбувся 10 червня у Новосілках, поховали його у гробниці місцевих владик Винницьких, оскільки коштів на власний гробівець у нього не було.

13. Пам’ять про “Будителя” національної свідомості почала зростати після смерті поета

Слава Маркіяна Шашкевича як “Будителя” галицької та національної свідомості почала зростати після його смерті. 1874 року студенти Львівського університету влаштували вечір його пам’яті, а 1880 року на його могилу привезли вінок від небайдужих громадян. Коли львів’яни дізналися, що поховано Шашкевича у чужій могилі, вирішили здійснити перепоховання на Личаківському цвинтарі. 

У 50-річчя з дня смерті Шашкевича, у 1893 році прах поета переклали з соснової домовини в металеву й на руках селян перенесли на віз та доправили до Львова. Похоронна процесія складалася з 3000 чоловік, поховали його при вході до Личаківського цвинтаря (поле №3), де згодом упокоїлась і його дружина Юлія та син Володимир.

1906 року за народні кошти на його могилі спорудили пам'ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле.

У жовтні 1911 року в селі Підлисся на Львівщині, до 100-річчя з Дня народження Шашкевича на Білій Горі за народні пожертви встановили пам’ятник у вигляді хреста на постаменті, висотою 25 метрів, який символізує прагнення до правди, освіти та прогресу. Згодом сюди почали здійснювати масове паломництво у першу неділю серпня щороку.

Читайте також: Олекса Новаківський: самобутній український художник і педагог

У 1959 році в Підліссі відкрито літературно-меморіальний музей, а в 1962 році на подвір'ї музею встановлено бронзове погруддя Маркіяна Шашкевича.

У Львові на вул. Коперника, 40 також розташований музей “Русалки Дністрової”, присвячений творчості Маркіяна Шашкевича та “Руської трійці”.

Невелику віртуальну екскурсію цим музеєм ви можете відвідати на відео нижче:

Повне або часткове копіювання матеріалу без письмової згоди редакції забороняється та вважається порушенням авторських прав