Львівське Середмістя, або Як виглядає спадщина ЮНЕСКО (ФОТО)

Сайт 032.ua започатковує серію фоторепортажів із мікрорайонів Львова, аби краще пізнати своє місто та зафіксувати реалії “культурної столиці України”.

Розпочати вирішили із Старого міста, або ж історичного Середмістя, адже це - серце і оплот сучасного Львова, перший “район”, звідки бере свій початок місто Лева, і саме ця його частина належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Хоч історики й досі сперечаються, де ж пролягає чітка межа древнього Леополісу.

Час усвідомлювати і зберігати

“Львів — відкритий для світу”, - запевняє нас головне гасло міста, і ми йому щиро віримо, адже достатньо пройтися нічним променадом у центрі, аби впевнитися у асортименті розваг і послуг, які пропонує туристам давнє місто. Втім, іноземці приїздять до Львова не лише для того, щоб залишити свої гроші у місцевій ресторації, а насамперед, - аби ознайомитися з екзотикою в архітектурі, що ховається просто під боком у бабці Європи.

Офіційно, центр Львова віднесли до Світової спадщини на початку грудня 1998 року, на конференції Комітету ЮНЕСКО в Японії (Кіото). Місто оцінили одразу за двома критеріями: унікальною архітектурою (поєднання художніх традицій Східної Європи з італійськими та німецькими стилями), а також політичною і торговельною роллю міста, різноманітності етнічних, культурних, релігійних груп на цьому тлі.

Історично склалося так, що площа Ринок була ключовим місцем політики та торгівлі (зараз теж прослідковується ця тенденція), а на вуличках, які від неї відходили, жили представники різних народів, які пропонували містянам частинку своєї культури у вигляді продукції.

Досі збереглися старі назви цих вуличок — Вірменська, Руська (де жили руси-українці), Сербська, Староєврейська. Сюди можна віднести й вулицю Краківську, давніша назва якої — Татарська.

Культура в архітектурі

Попри віки, найкраще зберігає історію камінь. Зокрема, мова про підвалини львівських церков і храмів, які є не лише зразком своєрідних архітектурних стилів, але й відлунням народних традицій.

Центральна частина міста багата на сакральні споруди Середньовіччя та Ренесансу. Найвідомішими з них є собор св. Юра, Латинська катедра, Успенська церква, Домініканський собор, Бернардинський монастир.

Те, про що ми не знаємо

Археологічних даних про Львів до визначної дати 1256 року (першої письмової згадки про місто) вкрай мало, але деякі історики переконують, що перші поселення тут почали з’являтись ще у 12 столітті, поблизу сучасної площі Старий Ринок.

Саме від неї почало розростатися середньовічне місто. Попри цей Ринок проходила одна з найдавніших львівських вулиць — Богдана Хмельницького, знана в той час як “Волинський шлях”. Згодом місто почали розбудовувати у південному напрямку, до сучасної Площі Ринок.

Місто-фортеця

Окрім видатного торговельного минулого, Львів має славетні військові історії. До середини 18 століття, Середмістя оточували три ряди оборонних стін, вали та оборонні рови. Деякі з них збереглися й донині, і лише віддалено нагадують межу міста, по якій мирно гуляють люди.

Природнім оборонним елементом була річка Полтва, яка довгий час протікала центром Львова, а зараз — замурована в колекторі під теперішнім проспектом Свободи, який теж слугував однією з меж міста.

Про мури та вали у центральній частині нагадують лише окремі назви вулиць — Підвальна, Валова. А грізні охоронці міста - леви - сонно сплять біля вцілілого міського бастіону - Порохової вежі.

За кам’яним рубежем Львова розташовувались передмістя, де жили бідняки, адже “центрова” земля, як і нині, коштувала шалених грошей. Ці землі були зазвичай об’єднані в окремі села, хоч по факту ними володіли члени Львівського магістрату.

Відкритий для...

Сучасне місто вдало поєднує залишки минулого та вимоги сьогодення: так, крізь “парадні” ворота Львова спокійно проходять туристи, мандруючи від однієї вулички до іншої; палац князя слугує виставковим залом, а у приміщенні Сейму вчаться студенти.

Львів досі вважається (багато)культурним містом, у центрі якого вирішують політичні питання та демонструють мистецькі здобутки. Важливо лише підживлювати наші підмурівки, не дати їм розсипатись. І мова не лише про фундамент церков...

Нагадаємо, спецпроект 032.ua готує підбірку матеріалів про мікрорайони Львова. Очiкуйте наступний репортаж про львівську місцевість Цитадель.