Різдвяний дідух: особливий символ свята та як його зробити

Різдвяний дідух — це традиційний український обрядовий елемент, що має глибоке символічне значення. Це сноп із жита, пшениці або інших зернових культур, який прикрашається стрічками, квітами та іншими декоративними елементами.

Дідух ставиться в оселі на Святвечір, 24 грудня, як символ ушанування предків, зв'язку з природою та родиною.

За традицією, дідух символізує добробут, родинне єднання та благополуччя, а також є оберегом для дому. Він також пов'язаний із культом предків, і вважається, що його наявність в домі забезпечує родині удачу і благословення на наступний рік. В день Різдва дідух інколи ставили на покуті або у святковій частині хати, де його оберігали протягом святкових днів.

Після свят дідух часто зберігали до наступного року, поки не настане час нового врожаю.

Що означає дідух на Різдво

Слово "дідух" походить від "найстаріший", але в різних регіонах України цей обрядовий елемент мав різні назви: король, сніп, колідник, сніп-рай, колядник, дідок, дід, дідочок, дідо, коляда. Зі старослов'янської мови термін перекладається як "дух предків". В дохристиянські часи дідух створювали як пожертву силам природи.

За традицією, дідух до хати приносив господар родини. Його ставили біля образів (ікон), що, за звичаєм, розташовувались в кутку. Вважали, що дідух є оберегом від злих сил. Часто його доповнювали прикрасами. Колись дідух був замінником різдвяної ялинки, навіть у часи, коли ця традиція почала з'являтися на українських землях.

Як зробити дідух

Дідух створювали лише з необмолочених пшеничних колосків. У деяких регіонах також використовували овес та жито. Існувало повір'я, що якщо зробити дідух з останнього обжинкового снова в полі, то жниця, яка його в'язала, незабаром народить дитину. Прикрашали дідух святковими елементами — засохлими квітами та барвистими стрічками.

Здавна в різних регіонах України існували різні техніки виготовлення дідуха. Одні створювали його у вигляді коси, інші — у формі снопа або дерева.

Як створити дідух на Різдво

Якщо ви хочете зробити дідух на Різдво, варто дотримуватися кількох важливих правил:

Використовуйте хоча б 21 колосок. Перед тим, як почати плести, змочіть солому у теплій воді, щоб вона стала еластичною і м'якою. Переберіть колоски за розміром. Створіть сім пучків по сім колосків у кожному (цифра сім символізує сім'ю, сім поколінь і дні тижня). Міцно перев'яжіть кожен пучок мотузкою. Зберіть пучки разом, формуючи своєрідні "східці". Розділіть сніп на три "ноги" (якщо колосків багато, можна розділити на п’ять або сім), щоб дідух міг стояти.

Найпоширеніший варіант — дідух у вигляді сезонів. Такий виріб складається з чотирьох ярусів (зима, весна, літо та осінь). Для кожного ярусу складають чотири пучки, по сім колосків у кожному (символ тижнів і днів). Для кожної пори року можна використовувати різні види злаків.

Серед наших предків існувало повір'я: чим багатший вигляд має дідух, тим більш урожайним буде прийдешній рік. Тому його завжди прикрашали пишно. Не шкодуйте засушених квітів, ягід, стрічок і горішків. Деякі майстри додають до дідухів цілющі трави (мак приносить гроші, звіробій — здоров'я).

Коли палять дідуха

Дідуха, як дух предків, традиційно спалювали після Різдва. Для цього зазвичай створювали менший сніп, який клали на підлогу. Ця традиція мала свою символіку.

Згідно з народними повір'ями, під час спалювання дідуха люди відпускали душі покійних до неба та оберігали живих від злих сил. На Опіллі дідуха, який стояв на покуті, обмолочували на святого Василя (1 січня). Для цього на землю стелили верітку, і всі члени родини молотили зерно палицями, після чого ділили його на три рівні частини.

Першу частину віддавали колядникам, щоб вони засіяли хату. Другу частину згодовували худобі, а третю засівали в полі, щоб отримати хороший урожай.

Коли відкриють дідуха у Львові

Традиційно у переддень Різдва, 24 грудня, у центрі Львова встановлять головного дідуха міста. Чотириметровий символ урочисто поставлять на площі Ангелів, де він перебуватиме до завершення різдвяних свят. Розпочнеться винесення дідуха о 12:00 з площі Ринок.

Головний дідух міста традиційно до свят готують майстри Музею народної архітектури та побуту ім. К. Шептицького. Його висота – майже 4 метри. Він складається з декількох десятків маленьких дідухів.

Різдвяний дідух у Львові, створений майстром Дмитром Коцюком, вперше з’явився на площі Ринок у 2009 році. Відтоді ця традиція стала невід’ємною частиною святкувань у місті. Саме дідух символізує достаток, єдність і продовження українських традицій.

Читайте також: Різдво у Львові. Куди піти на свята