Як в мережі з'явився сайт неіснуючого львівського метро, - інтерв'ю із засновником ресурсу

1 квітня минуло два роки з того часу, як в мережі з'явився сайт неіснуючого львівського метро.

Сайт metro.lviv.ua створив веб-розробник із міста Червоноград Львівської області Владислав Циганик. На порталі можна ознайомитись із вигаданою схемою львівського метро, почитати новини, переглянути вакансії та навіть зв'язатись із адміністрацією.

Сьогодні Владислав керує веб-агенцією повного циклу «SV-Corporation» Ukraine, в яку входять: студія веб-розробки «SV-Studio», хостинг-провайдер «SV-Host Ukraine» та мережа україномовних новинних ресурсів. Його хобі – це слухати музику на платівках і розмовляти із цікавими людьми.

 Як і за яких обставини Ви вирішили, що треба зробити сайт неіснуючого львівського метро?

Ця ідея з'явилась спонтанно. Було багато думок стосовно метро у Львові, мережею блукають різні меми та жарти на цю тему і кожен його уявляв по різному, а я подумав, чому б не зібрати це все докупи і не зробити сайт львівського метро. Перевірив чи домен вільний – він виявився вільним, тоді й прийняв рішення про те, що треба створити сайт.

Сайт з його доменом metro.lviv.ua було зареєстровано 1 квітня 2015 року. Ви спеціально зареєстрували домен у День сміху, чи це просто збіг обставин?

Насправді, це був просто збіг обставин. Я не приурочував реєстрацію сайту ні до Дня сміху, ні до жодної іншої дати. Так вийшло. 

Скільки коштів, Ви витратили на цей проект?

На домен і на хостинг я витратив приблизно 20 доларів. Це й все.

Новини, відгуки та пропозиції , вакансії і не тільки. Усе це можна знайти на сайті неіснуючого львівського метро. А хто заповнював всю цю інформацію і заповнює зараз?

В основному своїми силами. Свого часу мені допомагали деякі помічники, але зараз працюю над цим проектом самостійно. Так виходить, що наповнюю сайт я скоріше хаотично ніж системно. Наприклад, якщо є натхнення і з'явилася ідея, то розвиваю її. Буває мені присилають новини, то я їх переробляю, доопрацьовую.

Якось мені присилали фото з ремонтними роботами на Міцкевича – яма, екскаватор і купа бруківки збоку і з таким описом: “тут будують метро” і я створив з цього новину «На новій станції Міцкевича пасажири будуть бачити підземне русло річки Полтви» з відповідними фотографіями підземних акваріумів з рибами і медузами – типу, жителями Полтви.

Або якось запитали, чи будуть в потягах вагони-ресторани. Запевнив, що така ідея вже розробляється Адміністрацією і на сайті з’явилася відповідна стаття «До потягів Львівського метро буде додано вагони-ресторани». Там в кінці новини було речення про те, Львівський метрополітен вже почав підбирати кухарів та барменів в нові вагони-ресторани і спрямування на сторінку вакансій, то отримав кілька пропозицій від претендентів на вакансію кухаря, а один хлопець навіть надіслав своє резюме.

Тобто, цікаві ідеї іноді підказують самі користувачі, а я по можливості їх розвиваю. Хоча не дуже часто додаю щось нове. В основному через те, що немає на це достатньо часу.

А сторінки у соцмережах хто веде?

Теж я, коли є час і настрій. Туди транслюються новини з сайту та іноді додаю щось цікаве, чого немає на сайті. Буває, натраплю на фото якогось цікавого пасажира лондонського метро або київського, то я викладу під брендом львівського (усміхається).

Скажіть, часто Вам пишуть на електронну пошту чи у соцмережах туристи з приводу роботи львівського метро?

Хвилеподібно. Я наразі не знаю з чим це пов'язано. Можливо, з туристичними сезонами. Збираються люди відвідати Львів, шукають інформацію в інтернеті і натрапляють на сайт львівського метро. Коли буває ажіотаж і багато відвідувань на сайті, то надходить більше листів, потім менше. В основному пишуть користувачі сайту, деколи туристи. Буває, люди присилають листи із запитанням, коли буде метро на такій то вулиці чи в певному районі Львова. Адміністрація відповідає їм, мовляв, вашу заявку передали у маркшейдерський відділ, який власне і займається розрахунками і організацією будівництва нових станцій.

Якось один турист з Білорусії написав: «чому у вас російськомовна версія сайту така дивна, бо я хотів прочитати про львівське метро і не зміг, оскільки українською не вмію, а російською ця версія якась не така і скорочена на вигляд».

Я, звісно, йому відповів. Написав, що у нас немає в штаті російськомовних перекладачів і ми заледве спромоглися на таку сторінку. 

До речі, хочу спитатись про відвідуваність. Скільки людей заходить щодня на сайт львівського метро?

Найбільша відвідуваність, яка була на сайті - це поза 15 тис. за добу. З самого початку було дуже мало відвідувачів, за перших півроку існування сайту відвідуваність складала - 5, 20, 50 людей щодня і я вже почав думати, що можливо, ідея з сайтом львівського метро не така вже й цікава. А потім проект «вистрілив». Про нього почали масово писати, і на нього почали й масово заходити.  Зараз відвідуваність тримається на позначці – близько 1 тис. відвідувачів за добу. Іноді більше, іноді менше, та в середньому так. Здебільшого вони читають новини.

Сьогодні уже минуло два роки з часу створення сайту львівського метро. Можна говорити про певні підсумки. Розкажіть, що було найцікавішого із цим проектом за два роки і чого вам вдалось досягти?

Я сподівався, що проект “вистрілить”, але він чомусь не набував популярності одразу. Хтось із знайомих зайшов, посміявся, сказав – цікаво. А потім про нього масово почали писати. Мені стало дивно, чому не одразу і чому потім і чому, так масово. Потім почали звертатися з різних видань. Потім з’явилися рекламодавці. Я був приємно здивований..

Якось на сайті замовили статтю. Треба було написати про тайський масаж в обмін на сам тайський масаж. (Ми пропонуємо написання за гроші або ж за певні послуги). Було кілька ідей, та з рекламодавцем дійшли згоди, що напишемо статтю про те, що у Львівському метро будуть спеціалізовані вагони, в яких будуть робити тайський масаж пасажирам. Так одного разу я побував на сеансі тайського масажу, а статтю прочитало близько 14 тис. людей.

А ще якось вдалось заробити на цьому проекті? На сайті ж є можливість окрім замовлення реклами купити спеціальний магнітик.

Поки що не дуже. Проект в основі своїй фановий, а проекти створені заради розваги складно монетизувати. Нещодавно на сайті з’явився розділ «Магазин сувенірів» за адресою: metro.lviv.ua/store/ Можливо, вдасться заробити на сувенірчиках. В планах продавати не тільки магнітики, а ще й футболки, горнятка, ручки із лейбом львівського метро.

'

До речі, Ви плануєте в майбутньому продати цей сайт?

Можливо. Якщо будуть цікаві пропозиції, то чому б і ні? Але так, як я  відкритий зараз  до пропозицій, то не буду називати ціну.

А Ви хотіли б, щоб у Львові було справжнє метро?

Я був би не проти (усміхається).

На вашому сайті пише, що з 2008 року Ви працюєте без офісу, графіка і постійних добирань на роботу. Розкажіть, і як це не працювати 8 годин в день в офісі?

Це дуже класно, адже ти прокидаєшся, коли захочеш, починаєш працювати, коли хочеш і заробляєш стільки, скільки хочеш. Вертатися на роботу, графік якої з 8:00 до 17:00 сьогодні мені зовсім не хочеться.

Що для Вас у житті найважливіше? Які цінності?

Стосунки між людьми, однозначно. Це найцінніше, що може бути. А якщо говорити про найцінніший ресурс, то це час. Втрачені гроші можна повернути, заробити знову. Втрачений час не повернеш…

Яку музику Ви слухаєте і які книги читаєте?

Слухаю різну музику. Від Beatles до van Buuren. Особливо подобається класика зарубіжного року: Deep Purple, Def Leppard, Pink Floyd, Dire Straits, Scorpions, Queen, Bee Gees, R.E.M., Roxette... – ця музика ніколи не постаріє. З сучасніших: Muse, The Rasmus, нещодавно слухав останній альбом Depeche Mode (британський музичний колектив, що утворився 1980 року в місті Базілдон. Цей гурт створив власний стиль у жанрах електронної та рок-музики і є одним із найуспішніших гуртів світу, - авт.).
Також мені подобаються українські виконавці: Скрябін, Друга ріка, Тартак, Був'є, Mad Heads, Фіолет, Монте Крісто, The Hardkiss, Vivienne Mort, Riya, Navkolo Kola, Zetetic.. – всіх і не згадати.

Віднедавна став поціновувачем музики на вінілових платівках. Придбав відповідну апаратуру та іноді полюбляю розслабитися під шарудіння голки по вінілу і хорошу музику. Також останнім часом частенько відвідую філармонію і насолоджуюсь класичною музикою.  

Що стосується книг, то в основному читаю технічну літературу і книги з психології та про стосунки між людьми.

Розкажіть, що для Вас успіх? Чи вважаєте Ви себе успішною людиною?

Для мене успіх – це радість. Якщо є радість, то це успішна людина. Я себе вважаю радісною людиною, а значить і успішною. Не пов'язую успіх з матеріальними здобутками.

І насамкінець, щоб Ви порадили нашим читачам?

Частіше усміхатись і не бути надто серйозними.

 Розмовляла Ірина Труш.