Львівʼяни, які змінили світ: нерозгадана таємниця Леопольда фон Захер-Мазоха

 Місто Лева подарувало Україні та світу багато талановитих та видатних людей. Але львівʼян, життя, ідеї, філософія та творчість яких набули дійсно світового значення, зовсім небагато. Серед них і така контроверсійна постать, як Леопольд фон Захер-Мазох.

Майбутня зірка світової еротичної прози - Леопольд фон Захер-Мазох народився у Львові 27 січня 1836 року у дуже поважній сімʼї. Його батько Леопольд Захер був начальником (президентом) поліції королівства Галіції та Лодомерії. Предками батька були іспанські євреї та богемські німці, що у 16 столітті оселилися у Празі. А мати Шарлотта Мазох – була донькою ректора Львівського університету Франца фон Мазоха.

Так сталося, що годувальницею маленького Леопольда стала українка Ганна з Винників, через яку у життя майбутнього письменника назавжди увійшла українська мова та культура.

Леопольд фон Захер-Мазох

«З її молоком (годувальниці Ганни, - прим. ред.) я всмоктав любов до українців, ввібрав у себе українську мову та любов до краю свого народження, до своєї вітчизни. Завдяки моїй годувальниці українська мова стала першою, якою я оволодів. І саме вона розповідала мені чарівні українські казки або співала, заколисуючи мене, тож українські народні пісні запали мені в душу на ціле життя, залишивши слід у моєму житті, моєму емоційному світі та й у всіх пізніших працях», - пояснював Леопольд фон Захер-Мазох.

Коли Леопольду виповнилось 12 років, його сімʼя переїхала до Праги, де хлопець вивчив німецьку мову, на якій пізніше і написав більшість своїх творів.

Але саме українські спогади Леопольда Мазоха стали важливою частиною його літературної спадщини. «Галицькі історії», «Рай на Дністрі», «Дон Жуан із Коломиї», «Криваве весілля у Києві», «Жіночі образки з Галичини» - і це далеко не повний перелік творів Мазоха, тісно повʼязаних з Галичиною та Україною.

Але найбільшу відомість австрійському письменнику принесли романи «Розлучена жінка» та «Венера в хутрі», де яскраво показана тема знущання деспотичної жінки над слабким чоловіком. Саме образи з цих творів і спонукали віденського психолога Ріхард фон Крафт-Ебінґа назвати сексуальну патологію, що характеризується отриманням задоволення від болю та підкорення, мазохізмом. Так Леопольд Захер-Мазоха і залишився не тільки у світовій історії літератури, а ще дав назву цілому напрямку на перетині психології філософії та медицини.

Все своє життя письменник зберігав велику повагу та любов до України та українців: «На нас, українців, діють музика і пісня як чари, з наших народних пісень ми чуємо голоси наших предків, що лежать в високих могилах, до нас говорять з них духи лісу, води, повітря».

Леопольд фон Захер-Мазох

У своїх спогадах Захер-Мазох підкреслював єдність та волелюбність українців, які були тоді розірвані між двома великими імперіями.

«Між Доном та Карпатами живуть вроджені демократи, ні візантійський імператор, ні варяги, ні який король Польщі не зламали їхнього духу, не підкорили їхньої свідомості …».

Іноді здається, що це написав самий справжній український націоналіст: «До того часу, поки Господь дарує мені життя і здоров'я, матиму мужність боротися за нашу країну й український народ».

Деякі дослідники вважають, що у 1860 році Леопольда фон Захер­-Мазоха запросили читати лекції з історії у Львівському університеті. Але зараз не має стовідсоткової впевненості, що письменник прийняв цю пропозицію.

Леопольд фон Захер-Мазох

Личаківський цвинтар у Львові: історія та відомі поховання незвичайного музею, - ФОТО

В кінці 1870-х він подружився з королем Баварії Людвігом II. Наприкінці життя Леопольд Мазох отримав європейське визнання та славу. Його творчість високо оцінювали Еміль Золя, Гюстав Флобер, Альфонс Доде, Александр Дюма-батько та Александр Дюма-син.

Популярність творів Мазоха була настільки висока, що у 1886 році з рук президента Франції Захер-Мазох прийняв орден Почесного Легіону.

Так що сприймати Мазоха лише як автора еротичних романів було б спрощенням, він написав багато історичних творів, присвячених у тому числі і українській історії.

59-річний Леопольд Захер-Мазох помер у німецькому Ліндгаймі у 1896 році.

Памʼять у Львові

Проукраїнські погляди Мазоха не подобалися ані полякам, ані радянській владі. Мабуть, саме тому довгий час у Львові не було навіть символічної згадки про те, що саме місто Лева подарувало світу Леопольда Захер-Мазоха.

Будинок, де народився Мазох у Львові, сьогодні вже не існує - на його місці тепер стоїть «Гранд-Готель».

Пам’ятник Леопольду фон Захер-Мазоху, Фото: 032

Але вже у 21 столітті у центрі Львова на вулиці Сербській, 8 зʼявився пам’ятник Леопольду фон Захер-Мазоху роботи скульптура Володимира Цісарика. На груді бронзового Мазоха вмонтовано збільшувальне скло, через яке можна побачити еротичні картинки.

Фото: 032

А через ліву кишеню можна безсоромно залізти у штани письменника.

Поряд з памʼятником розташовано популярне у туристів «Мазох-кафе».

На жаль, багато оповідань Леопольда Захер-Мазоха, звʼязаних з Галичиною та Україною, серед яких, наприклад, «Криваве весілля в Києві: дві історії про Ольгу, княгиню Київської Русі», ще очікують свого перекладу української мовою.

Читайте також: Личаківський цвинтар у Львові: історія та відомі поховання незвичайного музею, - ФОТО