Історія Палацу Потоцьких у Львові: про "життя" розкішної споруди міста, - ФОТО

У рамках спецпроєкту "Історія старого Львова" кореспондентка 032.ua пропонує дізнатися про одну із величних споруд у місті - Палац Потоцьких. 

Палац Потоцьких - одна із найрозкішніших споруд у Львові. Він помпезно височить у центральній частині на вулиці Коперника. Будівля є пам'яткою архітектури та своєрідною візитівкою сучасного міста. Вона має тривалу та досить непросту історію, тому пропонуємо дізнатися детальніше, а також переглянути архівні фото. 

Коли та як розпочали будувати Палац Потоцьких у Львові 

Історія цієї локації розпочалася ще у 1822 році, коли родина Потоцьких придбала нерухомість на сучасній вулиці Коперника (тоді - Широкій). На планах міста XVIII - першої половини XIX ст. на цій дільниці був город та кілька невеликих будівель.

Перший палац створили у стилі класицизму за проєктом архітектора Ігнатія Хамбреза. Це була двоповерхова прямокутна у плані будівля із високим дахом. Власниками були Марія та її чоловік Альфред Юзеф Потоцький. Однак цю споруду знесли у 1860-тих роках, тому що графу потрібна була презентаційна резиденція.

За даними удівництво нової споруди затягнулося, розпочалися роботи лише через понад двадцять років. Граф Потоцький отримав концесію на будівництво палацу в 1888 році. У цьому ж році спілка львівських архітекторів Людвіга Балдвіна-Рамулта, Юліуша Цибульського, Петра Гарасимовича та Леонарда Марконі розпочали його зводити.  

Альфред Потоцький не дожив до завершення робіт, він помер передчасно у Парижі. Будівництво палацу завершив його син Роман Потоцький у 1890 році. Останній власник Альфред III покинув палац під час Другої світової війни. 

План Палацу на вул. Коперника, Фото: lvivgallery.org.ua

На території був великий міський парк

До 1879 року на території був великий міський парк. Наприкінці XIX - на початку XX ст. навколо палацу Потоцьких збудували цілу низку багатоповерхових будинків. За ініціативи Бориса Возницького, у парку було закладено Парк замків та оборонних споруд давньої України, де представили макети оборонних споруд.

Львівська картинна галерея, Фото: uma.lvivcenter.org

У 1919 році на палац впав літак

У 1919 році на палац впав літак американського пілота Едварда Ґрейвса, що брав участь у показових польотах над центром Львова. Ця подія відбувалася з нагоди першої річниці зайняття міста поляками. Через падіння літака та вибух паливних баків виникла пожежа верхніх поверхів та даху будинку. Ремонт та реставрація палацу тривали до 1931 року. 

Палац Потоцьких після авіакатастрофи, 1919 рік, Фото: photo-lviv.in.ua

"Життя" палацу 

Історія палацу була непростою. Після ІІ Світової війни до 1972 року у будівлі розмістили Інститут геології та геохімії горючих корисних копалин АН УРСР. Після цього там функціонував Львівський міський РАЦС. У 1973 - 1974 роках палац був на реставрації.

У часи незалежності України обговорювали можливість облаштувати в палаці резиденцію Президента України у Львові. У 1996 році поряд із будівлею спорудили Львівський палац мистецтв. У 2002 році місто передало Палац Потоцьких Львівській галереї мистецтв. 

Палац Потоцьких, Фото: uma.lvivcenter.org

Одруження у Палаці Потоцьких 

Із 1975 до 2002 року будівлю Палацу Потоцьких використовували для урочистих подій. Вона була головним Львівським міським РАЦС. У цій локації одружилися понад 130 тисяч пар.

Фото зроблено у 70-тих рока XX століття, Опублікували: photo-lviv.in.ua

Влітку цьогоріч відновили давню міську традицію "королівського" весілля у Львові. У Дзеркальній залі Палацу Потоцьких знову можуть одружитися всі охочі - запровадили послугу "шлюб за добу". Як відбулося урочисте відкриття локації для одружень можна переглянути тут. 

Дзеркальна зала Палацу Потоцьких, Фото: 032.ua

Вишуканий палац та територія: про архітектурну прикрасу міста 

Будівля палацу цегляна, вона виконана у стилі французького класицизму. На фасадах можемо побачити декоровані фігури, а також обрамлені вікна. Парадний вхід оформлений арочним портиком. На першому поверсі розміщені парадні зали для прийому. 

Зі сторони вулиці Коперника палац відділяє огорожа з парадною брамою та флігелями для сторожі. Над брамою - родинний герб Потоцьких "Пілява". З південно-західного боку біля палацу збудували стайні з нетинькованої червоної цегли з барельєфами коней та служб з виходом на сучасну вулицю Стефаника. Загальна площа палацу становить 3100 м².

Давній Палац Потоцьких, Фото: uma.lvivcenter.org

Через будівництво підземного трамваю у Львові ледь не зруйнувався палац 

У 1980-х роках розпочали облаштовувати першу шахту львівського підземного трамваю на території подвір’я Палацу Потоцьких. Тоді на території старого трамвайного депо збудували компресорну станцію і трубопровід від неї вздовж вулиці Коперника.

Роботи по будівництву ледь не привели до руйнування Палацу Потоцьких. Через серйозні пошкодження будівлі та через фінансову кризу будівництво припинили.

Палац Потоцьких у фільмах

Територія Палацу Потоцьких - цікава та вишувана. Там неоднаразово знімали фільми. Зокрема, у другій половині ХХ ст ця території майже 40 разів слугувала майданчиком для зйомок - "Д’Артаньян і три мушкетери", "Владика Андрей", Аташе", "Таємний щоденник Симона Петлюри". 

Зйомки фільму "Д’Артаньян і три мушкетери", Фото: з відкритих джерел

Який палац Потоцьких у наш час 

Палац Потоцьких до нашого часу є справжньою перлиною Львова. Це туристична родзинка, яка привертає увагу низки гостей. На території палацу проводять різноманітні заходи - фестивалі, концерти, також часто влаштовують різні фотосесії, знімають фільми та кліпи, а також і рекламу. 

Зокрема, у 2019 році був інцидент щодо реклами білизни українського бренду Zhilyova Lingerie, на якій напівоголена модель позує на столі у блакитній залі львівського палацу Потоцьких.

Палац Потоцьких у наш час, Фото: 032.ua

Нагадаємо, раніше кореспондентка 032.ua розповідала про подорож в історико-культурний заповідник "Древній Звенигород", який розташований під Львовом.  

Читайте також: Як у Львові шукають зниклих людей. Історія АТОвця-айтішника, який створив пошукову асоціацію, - ФОТО

Фото на головній: lvivgallery.org.ua

За даними на сайтах: wikipedia.org, lvivgallery.org.ua,