10 культових будівель у Львові, які збудував легендарний Іван Левинський, - ФОТО

У Львові триває Рік Івана Левинського - українського архітектора 19 - 20 століття, який подарував нашому місту багато унікальних пам’яток у стилі українського модерну.

Спадщина Левинського налічує близько сотні вілл, будинків, шпиталів, бурс, санаторіїв та інших споруд. Кореспондент сайту 032.ua пропонує в рамках спецпроекту “Фотопрогулянки Львовом” дізнатися більше про 10 видатних будівель, зведених цим архітектором.

Фабрика кахлевих печей

У 1880-х роках почалась активна бізнес-діяльність Івана Левинського, який разом із архітектором Юліаном Захаревичем купив землю на Кастелівці, що вважалася тоді окраїною міста, та відкрив магазин будматеріалів з Європи. За кілька років Левинський почав будувати у тому ж місці, на вул. Генерала Чупринки, 58, власну фабрику кахлевих печей, де виготовляли кахлі, посуд, цеглу, будівельні оздоби, дахівку, вази, скульптуру. До початку 1900-х років підприємство Левинського стало одним із найбільших та найпопулярніших в своєму роді на Галичині.

Товариство "Дністер"

У 1906 році на вулиці Руській, 20 у Львові фірма Івана Левинського звела один із найкращих архітектурних зразків у стилі сецесії - будівлю українського кооперативного банку та страхового товариства “Дністер”. У приміщення також розмістився спортзал українського гімнастичного товариства “Сокіл-Батько”. Споруда досі зберігає функціональне значення як банку та приміщення для занять спортом ДЮСШ “Галеон”, окрім цього тут є Перша міська комунальна поліклініка та комунальний “Львівський туристичний офіс”.

Читайте також: 30 речей, які варто встигнути зробити львів’янам до кінця літа

Бурса “Народний Дім” 

1907 року фірма Левинського спорудила на вулиці Лисенка, 14 бурсу (гуртожиток) для хлопців, з музеєм і бібліотекою Інституту “Народний Дім”. Окрім традиційних для Левинського шпилів та керамічного декору фасаду в стилі “Гуцульської сецесії”, на особливу увагу заслуговують металеві деталі, виготовлені в майстерні Михайла Стефанівського. По центру колишнього гуртожитку зберігся напис стилізованою кирилицею, а ось герб Галицької Русі з левом, який йшов з ним у комплексі, до наших днів не зберігся. Тепер у цьому будинку діє низка відділів Наукової бібліотеки імені В. Стефаника, частина будинку використовується як житло.  

Адміністративний корпус Національного лісотехнічного університету України

У Львові на вулиці Чупринки, 103 можна знайти найбільший за розміром об’єкт, спроектований фірмою Івана Левинського для українських клієнтів - колишньої бурси Українського Педагогічного Товариства. Цей зразок яскравого українського модерну з мальовничими шпилями даху та керамічними прикрасами побачив світ 1908 року. Зараз ця споруда належить Лісотехнічному університету.

Вілла Дзівінського

На тій же ж вулиці Чупринки під номером 21 розташована Вілла Дзівінського, також відома як Вілла на “Хресті” (від слова “перехрестя”), яку спроектував та збудував у 1900 році Іван Левинський спільно з Юліаном Захаревичем. Її зовнішній вигляд та орнаменти збереглись донині без змін. Окрім ректора “Львівської політехніки” Плацида Дзівінського, тут мешкав відомий музикант Леопольд Мюнцер, а також радянський колекціонер з сумнівною репутацією Микола Островерхов. Зараз у будівлі розмістилось Наукове товариство ім. Т. Шевченка.

Читайте також: Львів з висоти пташиного лету: найкращі оглядові майданчики в місті

Церква святого Климентія папи

Трохи вище, по вул. Чупринки, 70 у Львові розташований греко-католицький храм святого Климентія папи, у минулому відомий як костел і монастир кармеліток босих. Його збудував наприкінці 19 століття німецький архітектор Франц Штатц, але Іван Левинський з колегами долучився до пристосування неоготичної будівлі до умов ділянки.

Будинок “Академічної громади”

Пам’ятка архітектури місцевого значення № 1277, більш відома як приміщення колишнього Українського академічного дому (Дому українських студентів), розташована на вул. Коцюбинського, 21 у Львові. Цей гуртожиток був важливим осередком українського студентства у Львові та належав Науковому товариству ім. Т. Шевченка. Споруджений архітекторами з фірми Левинського у традиціях українського модерну на кошти наддніпрянського мецената, публіциста Євгена Чикаленка. У 1920-х роках тут діяла приватна гімназія Сестер Василіянок та мешкав провідник ОУН Степан Бандера. Зараз у будинку - навчальний корпус Української академії друкарства.

Вілла на Лисенка, 34

За проектом Івана Левинського у 1889 році спорудили також двоповерхову віллу на вул. Лисенка, 34. Будівля зведена в стилі історизму з елементами народної архітектури. У 2017 році з’явилась інформація про те, що віллу, яка поки що не має статусу пам’ятки, хочуть знести, щоб на її місці звести багатоповерхівку. Львів’яни виступили проти, тож історична споруда наразі стоїть без змін.

Палац Семенських-Левицьких

Фото: 032.ua

До пам’ятки архітектури 19 століття на вул. Пекарській, 19 також дотичний Іван Левинський. Попри те, що сама садиба була збудована до 1849 року для посла Галицького сейму графа Семенського, його син через майже 30 років вирішив його переробити на модний манер. Так, перебудову палацу у стилі французького бароко він замовив у Івана Левинського з Янома Кудельським. У 1894 році реконструкцію було завершено, і в такому вигляді вона збереглася до наших днів.

Читайте також: 13 фактів про “Будителя” галицької національної свідомості - отця Маркіяна Шашкевича

Будинок прокуратури

Фото: 032.ua

На пр. Тараса Шевченка, 17 - 19 у Львові зараз розташований Будинок прокуратури Львівської області. Раніше ж тут був Торгово-промислова Палата, споруджена 1910 року фірмою Левинського. Споруда цінна тим, що тут можна знайти і настінний живопис, і скульптурні рельєфи, і вітражі з мозаїками. Будівельні роботи виконувала фірма Івана Левинського.

***

Окрім уже загаданих будівель, архітектором яких був Іван Левинський, його фірма на чолі зі засновником відповідала, серед іншого, за будівництво Оперного театру, готелю “Жорж” та споруди Головного залізничного вокзалу.  Зокрема, фірма Левинського виконала основні роботи зі спорудження перлини Львова - театру опери та балету на пр. Свободи за проектом німецького архітектора Зигмунта Горголевського, який і придумав “закувати” Полтву під землею. Відкрилась культова споруда 1900 року.

Через рік, 1901-го, у Львові з’явилась ще одна фешенебельна архітектурна новинка з елементами сецесії - готель “Жорж” на пл. Міцкевича,1. Попри те, що на цьому місці з 1793 року двічі перебудовували готелі, але саме останній варіант за проектом Фельнера та Гельмера, збудований фірмою Левинського, вражає шармом та зберігся до наших днів майже без змін. 

Читайте також: Як відпочити у Львові безкоштовно: 10 лайфхаків для туристів та містян

На особливу увагу заслуговує ліпнина на фасаді та скульптури Святого Георгія і чотирьох континентів у образі жінок - Африка, Азія, Європа та Америка. Готель “Жорж” може похвалитися тим, що тут зупинялися такі відомі постаті, як: Оноре де Бальзак, Ференц Ліст, Моріс Равель, Жан-Поль Сартр, Ігнацій Падеревський та інші.

Фірма Івана Левинського також долучилася до будівництва Головного залізничного вокзалу у Львові, де першою в Галичині використала залізобетонні конструкції при його спорудженні. Побачив світ львівський двірець 1904 року, але в оригінальному вигляді не зберігся: під час Другої світової війни вона була майже повністю зруйнована, тож фасад, який можемо бачити зараз - це уже відновлений елемент споруди. Усередині вокзал цілком змінився.

Усі фото: 032.ua

Повне або часткове копіювання матеріалу без письмової згоди редакції забороняється та вважається порушенням авторських прав