Як міські простори впливають на психічне здоров'я мешканців

“Здорове місто” в уяві людей - це передусім наявність парків, велосипедних доріжок, чисте повітря та вода.

Втім, за словами Міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун, здоров’я - це не лише про тіло, а й про психіку.

"Місто дуже сильно впливає на наш психічний стан. Воно може як погіршувати його, посилюючи тривожність, відчуття самотності і безпорадності, так і сприяти психічному здоров’ю. Для цього місто повинно сприяти взаємодії та діяльності людей, бути безбар’єрним і зеленим", - вважає медик.

Насамперед, потрібно культивувати громадські простори, що сприяють взаємодії людей з іншими, дають можливість бути активними.

"Ми істоти соціальні, і наш мозок сприймає соціальну ізоляцію як фізичний біль. Неможливість бути з іншими чи небезпека, як-то ризик бути збитим машиною — це потужне джерело стресу. Люди, що живуть в містах чи районах, які не дають можливості розвивати сусідську спільноту, де ніхто нікого не знає, або в сучасних “гетто” — мають більші шанси розвинути психічну хворобу. Натомість, громадські простори, що дають змогу спілкуватися, знайомитися, почуватися в безпеці, займатися спортом чи танцювати просто неба, сприяють психічному здоров’ю містян. Дуже добре, коли місцева влада облаштовує пішохідні зони, ярмарки, парки і майданчики", - зауважує Уляна Супрун.

Громадяни можуть також самоорганізовуватись та брати на себе відповідальність за простір довкола себе, облаштувати сквери та інші публічні місця чи заходи будь-якого ґатунку.

Читайте також: У Львові влаштують виставку, щоб привернути увагу до втрачених розписів Сосенка

Ще одна важлива засада психічного здоров’я — це інклюзивність міста, його безбар’єрність, що пов’язана з можливістю взаємодіяти. 

"Як на візочку, чи з дитиною у візочку, потрапити в тролейбус, спуститися в метро і зробити пересадку? Ніяк. Внаслідок бар’єрності наших міст багато людей стають ізольованими або мусять відчайдушно долати перешкоди щодня. Уявіть, що можуть відчувати, стоячи перед підземним переходом, батько чи матір із візочком, людина літнього віку, яка може впасти і зламати шийку стегна, ветеран, який поки чекає на протез ноги і пересувається на милицях. Кожен із нас може рано чи пізно безпорадно дивитися на сходи. Тому слід робити дві речі: за можливістю, відходити від антисоціальних підземних переходів та сходів, і облаштовувати наземні переходи, пандуси та зручний громадський транспорт (там, де світлофори вже є, варто облаштовувати наземні переходи) і допомагати одне одному", - наголошує Уляна Супрун.

І третя опора психічного здоров’я людини в місті — це дерева та будь-яка рослинність. Вчені переконують, що навіть 20 хвилин перебування серед дерев та зелених насаджень знижують рівень кортизолу, тобто допомагають долати стресовий стан; деякі лікарі прописують як заспокійливий засіб спостереження за птахами, окрім цього, запорукою кращого здоров'я містян є наявність парків та скверів - що більше їх у межах пішохідної досяжності, то менші шанси захворіти на психічну хворобу.

"Варто дбати про ті дерева, що уже є: не рубати, не кронувати їх “під сірник”, не знищувати вихлопними газами заторів. Якщо дерево загинуло, на цьому місці варто посадити нове, а не припаркувати авто. Кожен з нас може озеленити власний балкон, чи посадити дерево або кущ в громадському просторі.Як бачите, все пов’язано: громадські простори, дерева, взаємодія і відповідальність. Кожен може долучитися до того, аби зробити простір навколо інклюзивним, дружнім та зеленим", - резюмувала Міністр.

Читайте також: Музику, скульптуру й балет об`єднають для підтримки реставрації творінь Іоана Пінзеля