10 культових рок-гуртів кінця 80-их в історії Львова

Це цікаво

Львів кінця 80-их – це окремий світ, оспіваний не в одній книжці і закарбований у пам’яті сотень тисяч людей. Наймодніші хіпі і найсмачніше пиво в Союзі було саме у Львові, культурній столиці та європейському осередку.

А яка культура без музики, особливо, якщо мова йде про рок-музику?! Журналіст сайту 032.ua пропонує пригадати легендарні рок-гурти кінця 80-х в історії Львова.

Брати Гадюкіни

Їх багато хто не розумів. Спочатку їх ганяли і критикували. Не розуміла "Гадюкіних" й українська інтелігенція. Мовляв, як так можна паплюжити українську мову. Щоб потім наректи їх українськими The Rolling Stones.

У той час, як в Москві Віктор Цой співав, що "ждет перемен", у Львові ніяких перемін від влади не чекали. Тому ще у 80-тих "Брати Гадюкіни" зверталися до Михайла Горбачова – "Міську, вважєй". Багато хто не розумів, що це таке. А партійна номенклатура обурювалась, що музиканти спотворюють радянську дійсність.

У вересні 1989 року "Брати Гадюкіни" стають лауреатом фестивалю "Червона Рута", який проходив у Чернівцях, і з цього моменту їх однаково забороняють як у Львівській області (наприклад, у Дрогобичі – бо це "бандерівці" і "фашисти"), так і по Україні; вони не могли нормально виступати, але слава розійшлась.

Ця група унікальним чином поєднала у собі всі найкращі традиції рок-н-ролу, світового блюзу і зробила це зі справжньою українською іронією. Вони відкрили абсолютно інший пласт української музики.

Читайте також: ТОП-10 андеграундних формацій Львова

Скрябін

У свідомості людей український Depeche Mode – група "Скрябін" асоціюється, перш за все, з її лідером Андрієм "Кузьмою" Кузьменком - людиною з неймовірним гумором, божевільними ідеями та відкритим серцем, що трагічно загинув у 2015-му році. Це - український музичний гурт, що за час своєї творчої активності пройшов шлях від синті-попу, пост-панку і техно до неоромантики та поп-року.

Гурт виник 1989 року в містечку Новояворівськ Львівської області. Лідер гурту - Кузьма - був улюбленцем школи. Вчився на "відмінно" і мріяв стати музикантом. Але з волі батьків вступив до медуніверситету. Та лікарем Кузьма так і не став. По закінченню вишу, диплом стоматолога заховав у шухляду, а сам подався у шоубізнес.

Скрябін був одним із перших, хто почав формувати стильну електронну, українську музику. Кузьма 90-х років дуже відрізнявся від того, що було тоді на музичному ринку. За час своєї творчості гурт видав 18 альбомів, 52 кліпи, безліч хітів та багато інших музичних проектів.

Конгрес

Ті, хто у другій половині 90-х дивився "Територію А", мабуть, пам’ятають цей гурт і його чорнявого фронтмена Андрія Віхотя. Гурт виник ще у 80-ті, але спочатку не здобув популярності. Точніше, здобув, але в іншій сфері. "Ми заробляли тим, що грали на весіллях і забавах. Паралельно з альбомами групи "Конгрес" записали під назвою "Мільчук і компанія" альбом галицького кантрі "Весілля у Львові", який побив усі рекорди продажів; я його досі чую в маршрутках", – згадує Віхоть в одному з ефірів на львівському телебаченні.

Перший відеокліп "Конгресу" був знятий на кіноплівку режисером Володимиром Зайковським, який знімав кліпи для раннього "Скрябіна" і "Океану Ельзи".

Пісня "Павутиння" потрапила до хіт-парадів, гурт помітили. Завдяки співпраці з "Територією А" "Конгрес" мав декілька років слави з гастролями в Україні та за її межами, але 2002 року припинив існування. Андрій Віхоть досі пише пісні, але вже для інших виконавців.

Мертвий півень

Вони б увійшли в історію українського року, навіть якщо б написали одну-єдину пісню – "Ми помрем не в Парижі". Гурт народився у середовищі Львівського університету ім. Івана Франка, де навчалися багато його майбутніх учасників.

У 1989 році музиканти збиралися в кафе "Старий Львів" на вулиці Валовій; назва гурту походить від вивіски кафе. Перші музичні експерименти Мертвого Півня відбувалися виключно з акустичними інструментами. Саме в такому звучанні гурт отримав перше визнання критиків та слухачів (перемоги на фестивалях "Вивих" у Львові у 1990 році, де виступив уперше, та "Червона Рута" у Запоріжжі в 1991 році), а також записав свій перший альбом "ЕТО" 1991-го року.

Особливістю "Мертвого Півня" є той факт, що майже усі його учасники паралельно займаються окремими проектами в різних галузях культури. Роман Чайка успішно виконував роль телеведучого "5 каналу" та гітариста МП, Юрій Чопик – в минулому директор дитячого "Видавництва Старого Лева". Басист гурту Олег "Джон" Сук співпрацює з низкою інших виконавців як музикант, продюсер та звукорежисер, а фронтмен Місько Барбара – з харківським театром "Арабески", як актор.

Плач Єремії

Гурт "Плач Єремії" заснував Тарас Чубай на початку 1990 року (у цей період Тарас виступав у складі музичного театру "Не журись"). Перший ж серйозний "електричний" концерт, відбувся на альтернативному фестивалі "Вивих" у 1990-му році.

У 1991 році на фестивалі "Червона рута" в Запоріжжі "Плач Єремії" отримав друге місце в жанрі рок-музики (перше місце журі не присудило нікому). У 1993 році на міжнародному фестивалі "Марія" (Трускавець) гурт зібрав всі можливі нагороди – спеціальний приз журі, приз за кращу пісню ("О хто ти, о хто…"), приз глядацьких симпатій.

Перший офіційний альбом гурту – "Двері, котрі насправді є" – був записаний у 1993 році. За підсумками року "Плач Єремії" визнано найкращим концептуальним рок-гуртом в країні. На початку 1995 року побачив світ другий альбом "Най буде все як є". Завдяки цій роботі літом 1996 року "Плач Єремії" отримав "Золоту Жар-птицю" Таврійських Ігор в номінації "Кращий рок-гурт України".

Океан Ельзи

Найуспішніша група в історії Львова – Океан Ельзи. Гурт було створено 1994 року. Публіка та критики неодноразово визнавали "Океан Ельзи" найкращим рок-гуртом та найкращим live-гуртом СНД та Східної Європи. Усього на території України та Росії продано понад мільйон їхніх дисків.

У 1992 році студент Денис Глінін (ударні) створює групу "Клан тиші" до якої увійшли його однокласники: Андрій Голяк (вокал) і Павло Гудімов (гітара), а також просто знайомий Юрій Хусточка (бас-гітара). Гурт виступав у палацах культури рідного Львова. Два роки потому А. Голяк одружується й покидає гурт – "Клан тиші" перетворився у тріо. У березні 1994 хлопці познайомилися з 19-річним студентом теоретичної фізики Святославом Вакарчуком. Влітку Вакарчук приходить на першу репетицію, а з осені четвірка репетирує регулярно і вже 12 жовтня 1994 року, як прийнято вважати, створено новий гурт – "Океан Ельзи", який тоді грав переважно суміш поп- і ліричної рок-музики. Святослав стає її вокалістом, а також автором більшості текстів і музики гурту.

У грудні 1994 гурт робить свої перші чотири демо-записи на студії "Галвокс". Перший серйозний виступ відбувся 12 січня 1995 року перед Львівським оперним театром, де зібралось 7 тисяч глядачів. У тому ж році гурт знімає свій перший (неофіційний) відеокліп на пісню "Long time ago" (режисер – Володимир Зайковський) та перемагає на фестивалі "Червона Рута" у Львові. У 1996 році група випустила максі-сингл "Будинок зі скла", котрий розповсюджувався серед шанувальників. Починаючи з того ж 96-го "океан" активно виступає, не тільки в Україні, а й у Польщі, Німеччині і Франції, бере участь у Таврійських Іграх, а також разом з іншими українськими гуртами, виступає на одній сцені з "Deep Purple" під час "Осіннього рок-марафону" в Києві. У 1997 році хлопці грають перший великий сольний концерт у Львові. Ближче до 98-го "океанівці" переїзджають до Києва.

Клуб шанувальників чаю

Гурт Олександра Ксенофонтова, більш відомий тепер, як продюсер і чоловік Руслани Лижичко, існував лише кілька років, але встиг виступити на "Вивиху", взяти участь у Революції на граніті, і попрощатися з публікою назавжди на Львівському "Вудстоку". Але найголовніше – поставив високу планку якості для молодих гуртів, які почали грати у той же час. Учасниками команди вже тоді були поважні, а зараз – легендарні Володимир Дебрянський, Андрій П’ятаков і Олег "Джон" Сук.

У 1996 році Ксенофонтов зібрав музикантів "Клубу шанувальників чаю" для спільного проекту з Русланою "Дзвінкий вітер". У 2009-му гурт знов ожив і записав кілька нових пісень.

Сестричка Віка

Переможниця "Червоної рути" Віка Врадій була королевою контркультурної сцени часів початку незалежності, але не знайшла собі місця в музиці, яка швидко комерціалізувалася. 1993 року вона виїхала до Америки, де зібрала нову команду під назвою "Exit". Згодом, у 2004 році, знов приїхала в Україну, але ненадовго. Зараз живе в Каліфорнії, та займається речами далекими від музики. Тим часом пісні "Сестрички Віки2 вже стали народними – їх співають під гітару люди, яких ще не було на світі, коли вона кидала зі сцени виклик радянському режиму.

Godo

Цей львівський гурт, у різні часи то більш роковий, то психоделічний, то більш електронний. Вистрілив у другій половині 90-х, і зазнав за свою історію кілька музичних та ідеологічних метаморфоз. Учасники групи позиціонували себе, як незалежна мистецька спільнота, від якої можна чекати чого завгодно, зокрема реінкарнації. Але "Ґодо" 90-х, на жаль, не повернеться: двох ключових музикантів його першого складу – Джанко і Діззі – вже немає.

999

"Дев’ятки" засновано в грудні 1986 року у Львові гітаристом Ігорем Толохою. Спочатку група грала класичний хеві-метал. Наприкінці 1988 року група розпадається. У грудні 1989 року група збирається знову, але в оновленому складі. У травні 1993 гурт завойовує "Гран-прі" у Львові та стає лауреатом фестивалю "Червона Рута" у Донецьку. Відтак перемагає на фестивалях "Тарас Бульба" та "Альтернатива". На той час "999" уже грають альтернативний рок або інді.