• Головна
  • Невідспіваний хлопчик, "пропащі" священики і важка доля українського православ'я
Головна тема тижня
14:30, 13 січня 2018 р.

Невідспіваний хлопчик, "пропащі" священики і важка доля українського православ'я

Головна тема тижня

Страшна трагедія, яка трапилася в Запоріжжі напередодні Нового року, стала однією з найбільш обговорюваних і скандальних тем в першу декаду січня. Відмова священика УПЦ МП відспівувати загиблого дворічного хлопчика, хрещеного в церкві Київського патріархату - в черговий раз загострлав і так незатухаючу дискусію про відсутність соборної церкви і про специфічну роль в житті українського православ'я сьогоднішньої церкви УПЦ МП.

Дітей з Київського патріархату не відспівуємо

31 грудня, в Запоріжжі маленький Женя Поліщук виходив з під'їзду на вул. Історичної зі своїм батьком. В цей час з 8-го поверху багатоповерхівки викинувся його 39-річний сусід. Чоловік впав прямо на дитину. Обидва загинули.



Загинувший Женя Поліщук з батьком

2 січня прощалися із загиблим хлопчиком. Похорон організовувала ритуальна служба, яка запросила для відспівування священика Московського Патріархату УПЦ.

Вже біля труни померлої дитини священик запитав у батьків, чи хрещений хлопчик. Виявилося, що Женя був хрещений в церкви Київського патріархату. Тоді священик прямо під час похорону відмовився відспівувати дитину. Батюшка сказав, що дитина нехрещена, а церква - самозванча. Мати плакала і падала перед ним на коліна, але це не допомогло.

Після того, як історія стала відома на всю країну, священик Євген Молчанов, настоятель церкви Косьми і Даміана УПЦ МП при дитячій лікарні №3 Запоріжжя, заявив, що "вчинив абсолютно правильно". І що взагалі дітей, хрещених в УПЦ Київського патріархату, незабаром наздоганяє смерть. «Я, на жаль, не перший раз стикаюся з тим, що люди хрестять дітей в Київському патріархаті - і після цього діти гинуть. Є канони церкви, апостольські правила. Цими правилами керуються священнослужителі у всьому світі. Якби я відспівав цю дитину, з мене б владика зняв сан. Але навіть не це так страшно. Мене б покарав Бог", - заявив Молчанов.

Після відмови священика відспівувати дитину, його тіло вирішили відвезти в найближчий від кладовища храм св. Іоанна Кронштадського, але і там отримали відмову - храм теж належав УПЦ МП. За словами батька дитини, священики закрили двері і попросили покинути територію церкви. Зрештою, відспівувати малюка приїхав священик з церкви св. Миколи УПЦ КП.

Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука підтримав відмову свого священика відспівувати дитину. «Я б хотів відзначити, що жодна православна церква, ні румунська, ні американська, ні константинопольська не ​​відспівала б цю дитину. Тому що він не був членом церкви. Люди, які називають себе Київським патріархатом, не є церквою - це релігійно-політична організація».

Обурений поведінкою священиків блогер Юрій Гудименко написав гострий емоційний пост і закликав людей в знак засудження приносити ляльки під храми Московського патріархату.



Так як же треба було вчинити по церковним канонам

Отже, в своє виправдання і священик, і єпископ Лука, що його підтримав, заявили, що відспівування дитини, хрещеної в церкві Київського патріархату, є суворе порушення канонів УПЦ МП. Але чи так це?

Так, з точки зору УПЦ МП, священики і парафіяни Київського патріархату - розкольники. Але, зазначимо важливу деталь. З точки зору богослужіння і практично всього, що стосується виконання всіх таїнств і обрядів УПЦ МП і УПЦ КП - стовідсоткові близнюки.

Відзначимо також, що в УПЦ МП також приймається хрещення католиків, у яких, на відміну від філаретівців, і догматика, і служба серйозно відрізняються.

Так як же святі отці веліли ставитися до «розкольницького хрещення»? А дуже просто - приймати його і не перехрещувати паству.

Ось що з цього приводу заявив російський богослов Андрій Кураєв, якого важко запідозрити в симпатіях до Київського патріархату. "Канонічність - визнавати хрещення розкольників. Розкол - не єресь. Навіть при сумніві в благодатністі священства "залишається право хрещення у мирян. Це давній і стійкий церковний переказ, що визнає церковні таїнства, що вiдбуваються і поза Церквою: ім'я Боже, покликане навіть неправославною людиною з бажанням здійснити перетворення своєго і чужого життя «в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» повідомляє йому
Божий дар, що проситься  ... Св. Стефан Римський писав - «багато ім'я Христове сприяє вірі і святості хрещення, так що хто хрещений у Христа, той одразу отримує і благодать Христову».

У Августина той же акцент: «Я знаю одне хрещення, відображене і освячене ім'ям Отця і Сина і Св. Духа. Цю форму, де ні знаходжу - необхідно схвалюю» (Лист 33).

Відзначимо, що в УПЦ МП навіть немає письмового документа - постанови собору або синоду, де міститься заборона на проведення церковних таїнств у відношенні «київських розкольників» або вимога їх перехрещувати або перевенчівать в разі повернення в лоно «правильної церкви».

Відзначимо, що і сама РПЦ МП в своїй практиці ніколи не займалася перехрещуванням навіть в більш складних для неї випадках. Так, Українська Греко-Католицька Церква також, з точки зору Московського патріархату, розкольницька.

Однак це не завадило РПЦ МП в другій половині 1940-х без перехрещення і перерукоположенія, приєднати до себе 997 греко-католицьких священиків із Західної України і Білорусії. Разом з ними в РПЦ влилися не тільки без перехрещення, але і без миропомазання, сотні тисяч мирян УГКЦ, хрещених в унії. Багато з них згодом теж стали священиками РПЦ, так що до середини 1980-х рр. практично по всьому СРСР на парафіях РПЦ служили в якості священиків, в більшості випадків, вихідці із Західної України.

І ще один цікавий факт. Коли нинішній патріарх Київський Філарет був єпископом РПЦ, він ще і висвячував її нинішнього предстоятеля, патріарха Кирила! Загалом, якщо Філарет «несправжній», то хто ж тоді...

Ну і останнє, яке би правильніше поставити першим. Хто хоч раз читав Євангеліє, то відразу б зрозумів, що мерзенний вчинок священика нічого спільного зі Святим писанням не має.

Нагадаємо, що кожен християнин, а тим більше священик собі за мету повинен ставити намагатися в своїх справах і думках бути подібним Христу. Чи можемо ми уявити Ісуса, який відмовляє
вбитій горем матері, що плаче та стоїть на колінах, у виконанні найважливішого церковного таїнства?

Ось як прокоментував цей неможливий епізод митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ МП Олександр Драбинко на сторінках видання «Лівий берег». «Спробуємо уявити собі такий, з дозволу сказати, «євангельський епізод». До Христа, який народився в Іудеї і жив по іудейським релігійним законам, прийшла жінка-самарянка - представниця народу, віру якого іудеї вважали «неканонічною».



- Учитель! - звертається до Христа ця «неканонічна», з точки зору іудеїв, жінка, - помолися над моєю дитиною.

І чує у відповідь:

- Прости мене, жінка, але я не зможу помолитися про твоєго сина. Адже ми, іудеї, не спілкуємося з самарянами. Та й наші первосвященики, не велять нам молитися разом з самарянами ...

Погодьтеся, уявити таку відповідь з вуст Христа неможливо. Більш того, кожен, хто читав Євангеліє від Іоанна і поміщену там розповідь про спілкування Христа з самарянкою (глава 4, вірші 4-42) пам'ятає: Ісус не тільки на подив учнів спілкується з жінкою-чужинкою, але і відкриває їй своє месіанство.

Але якщо Христос вчинив інакше, то навіщо тоді посилатися на стародавні канонічні правила? .. Невже правила, канони, традиція дорожче для нас, ніж Сам Христос?», - задає риторичне питання митрополит Драбинко.

Розкольники з Москви

Але ж якщо розібратися - вся РПЦ сьогодні складається з нащадків розкольників.
Шість століть тому Москва, не отримавши автокефалію, нахабно зневажила статут православної церкви. У 1441 році митрополита Московського Ісидора після повернення з православно-католицького собору у Флоренції, кажучи сучасним новоязом, «посадили на підвал».

Трохи пізніше Ісидорові вдалося втекти, а в Москві без узгодження з патріархом поставили митрополитом Іону. У відповідь на таке нехтування канонів Константинопольський патріарх на цілих 113 років відлучив князівство Московське від церковного спілкування зі вселенською церквою. Московську митрополію називали не інакше, як безблагодатною. Знаменитий подвижник Пафнутій Боровський за відмову визнати законним митрополитом Іону був їм «біт і закутий заліза».



Храм Василя Блаженного був побудований в період відлучення Москви від вселенського православ'я

На становищі розкольників московські князі і митрополити знаходиться аж до 1561 року. Відзначимо, що коли відношення вселенської церкви і московсьої митрополії були відновлені, ні кому і в голову не прийшло заново перехрещувати або відспівувати цілі покоління великих князів, які встигли народитися і померти в церкві московських розкольників.

Київський митрополичий престол, проданий за 120 соболів

Взагалі обставини того, як старша сестра - Київська митрополія, яка виникла в 10 столітті, потрапила в церковну залежність від Москви, яка отримала митрополита в 14 столітті, потребує окремої розповіді.

Практично відразу після смерті гетьмана Богдана Хмельницького московська патріархія стала робити спроби перепідпорядкувати собі Київську митрополію. Однак домогтися свого Москві вдалося тільки через 30 років після смерті великого гетьмана.

Відзначимо, що за три з половиною століття Росія не сильно змінилася в методах досягнення поставлених цілей.

У 1685 році в Москві в присутності царя патріарх Іоаким поставив на митрополичий престол у Києві Гедеона Святополка-Четвертинського.

З новопризначеного митрополита була взята присяга «під послухом у Константинопольського патріарха не бути і з-під його пастирства за віддаленістю далекого шляху вийти».

Через рік анексію Київської митрополії обгрунтували вже і згідно «церковних канонів». За хабар в 200 золотих і в 120 соболиних шкурок константинопольський патріарх Діонісій видав відпускну грамоту про поступку архіпастирства над Києвом московському патріарху.

Чим загрожує РПЦ втрата української пастви

Сьогодні РПЦ МП не хоче надавати автокефалію (незалежність) церкві, яка вже майже 30 років є у незалежній нашій державі, з двох важливих причин.

По-перше, в Росії церква вже давно злилася з государством, а патріарх Кирило по суті є лише чиновником високого рангу при президенті Володимирі Путіні. УПЦ МП під керівництвом Москви грає важливу роль в гібридній війні, яку веде сьогодні Росія проти України. На жаль, але сьогодні вже є десятки доведених фактів, коли священики УПЦ МП у відкриту стають на бік Росії. І ці випадки відбуваються не тільки на окупованих територіях Донбасу. Періодично в різних єпархіях України виникають скандали, пов'язані з тим, що священики УПЦ МП відмовляються відспівувати українських воїнів, які загинули в АТО.

А ось що настоятель Києво-Печерської лаври владико Павло думає про анексію Криму і тих, хто воює на Донбасі.



Відзначимо також, що і статус РПЦ, як головної православної церкви світу, багато в чому обумовлений саме відсутністю автокефалії української церкви. За підрахунками диякона Андрія Кураєва - українські парафії сьогодні становлять понад третину всієї пастви і священичого складу РПЦ.
«Сьогодні храмів, де Божественна літургія звершується не менше одного разу на місяць, - 33 489. У тому числі на Україні - 11 393.

В даний час в Російській Православній Церкві служать 30 430 священиків і 3 765 дияконів, з них на парафіях - 29 183 священика і 3073 диякона. Решта 1 939 клірика відносяться до монастирського духовенства. У тому числі в Україні священнослужителів - 10 963, з них 10 187 священиків і 776 дияконів. На території України діє 219 монастирів, в яких несуть послух 1 320 ченців і 2 312 черниць. Кількість ченців у священному сані - 937».

Але ж якщо УПЦ МП, УПЦ КП і Українська греко-католицьких церква зіллються в одну соборну - то Україна і Київ відразу стануть центром і лідером світового православ'я.

Ну не варто забувати і фінансовий фактор. Під контролем РПЦ знаходяться всі три лаври в Україні: Києво-Печерська, Почаївська, Святогірська. Тільки самі церковники знають, скільки мільярдів йде щорічно від української пастви в казну Московського патріархату.

Камо грядеши, або Чи збудеться пророцтво духівника Януковича

Кількість православних, які вважають, що пріоритетною в Україні повинна бути Українська православна Церква Київського патріархату, стає дедалі більше.

Ось дані соціології, оприлюднені на цьому тижні старшим науковим співробітником Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Сковороди НАН України Вітою Титаренко. "Що стосується перспектив православ'я, то сьогодні 29% громадян України вважають, що православні України мають згуртуватися навколо УПЦ КП. У 2010 році цей відсоток був трохи більше 16%", - сказала Титаренко, коментуючи відповідні соціологічні дослідження Центру Разумкова різних років.

За її словами, думка про те, що православні церкви в Україні повинні об'єднатися в єдину церкву, яка буде домагатися незалежності, підтримали близько 20%. У 2010 році таких було лише 14%.

У той же час в Україні зменшилася кількість тих, хто підтримує РПЦ. "Про те, щоб Українська православна церква залишалася невід'ємною частиною Російської православної церкви, мріють 7,7%, в 2010 році таких було понад 22%", - констатувала науковець.

До речі, за чутками, під час каденції президента Віктора Ющенка українське православ'я було за півкроку від створення соборної православної церкви. Константинопольський патріарх навіть готовий був підтримати відозву до об'єднання, підписану предстоятелями УПЦ МП, УПЦ КП, а також Української греко-католицької церкви, але в останній момент один з ієрархів відмовився ставити підпис під уже узгодженим текстом заяви.

Але ж сьогодні тільки відсутність законної автокефалії у Київського патріархату утримує багатьох священиків РПЦ МП від переходу разом з парафіями в лоно Київського патріархату або нової соборної української церкви. Хоча і цей процес останнім часом все одно набирає обертів. В Україні за два роки понад 39 парафій Української православної церкви Московського патріархату перейшли під юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату.

Про те, що створення соборної православної церкви в Україні не за горами, свідчить, як не дивно, і пророчий заповіт духівника президента-втікача Віктора Януковича отця Зосими Сокури, який помер у 2002 році.

У ньому він передбачає перехід центру українського православ'я з Москви до Києва і вимагає від ченців своєї рідної Нікольскої обителі не визнавати автокефалію, навіть якщо вона буде дана Константинополем зовсім законно. «У разі відходу України від Москви, яка б не була автокефалія, беззаконна або «законна», автоматично переривається зв'язок з Митрополитом Київським».

Будемо сподівається, що питання на відспівуванні, в якій церкві був хрещений померлий, скоро буде виглядати для будь-якого православного священика безглуздим, як мінімум, з двох причин. Перше - українські православ'я, як і тисячу років тому, знову стане єдиним. А друге - українські священики, як і годиться хорошим пастирям, будуть боятися не стільки образити свого єпископа, скільки піти проти заповіданої Христом любові до ближнього.

Роман Лазоренко

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Курси валют
Валюта
Купівля
Продаж
USD
41,44
41,49
EUR
45,43
45,48
PLN
10,57
10,60
Оголошення
live comments feed...