Велике переселення: чи потерпає Львів від українських переселенців?

Через переселенців з Криму та сходу України, які знайшли на Львівщині тимчасовий прихисток, не усі львів’яни задоволені.

Звичайно, усі ми розуміємо, що переселенці знайшли тут новий дім не через хороше життя. Обставини змусили залишити усе та будувати новий дім з нуля. Хтось не залишає надій повернутися додому, інші – почали облаштовуватися на Львівщині.  

Патріотична Львівщина переповнена переселенцями зі сходу України на Криму. Офіційно в області зареєстровано шість тисяч переселенців, реально їх – не менше 20 тисяч.

Офіційно в області зареєстровано шість тисяч переселенців, реально їх – не менше 20 тисяч

Лише невелика частина переселенців має можливість утримувати себе самі – це фахівці у сфері IT-технологій та представники малого і середнього бізнесу. Втім, більшість з них отримали допомогу від благодійників та львівської влади. На утримання переселенців львів’яни зібрали 50 мільйонів гривень.

Переважно переселенці мешкають у гуртожитках, готелях, санаторіях та приватних будинках, які надали самі львів’яни. Втім, попри підтримку з боку людей, львів’яни задоволені не усім.

Перша хвиля обурення була викликана тим, що захищаючи землі на сході України, в АТО найбільше гинуть львів’яни. А в цей час переселенці не йдуть в армію. Аби залагодити скандал, дільничні інспектори оголосили «полювання» на переселенців, які переховуються від мобілізації на Львівщині. В області біженців почали ставити на облік у військкоматі.

З труднощами зіштовхнулись і матері. Відтепер, попри електронну чергу, віддати дитину до дитячого садочку – практично неможливо! В переселенців є пільги, які перекреслюють усі позиції в електронних чергах. На цьому наголошують керівники дитячих садочків та батьки.

«Я записалась в електронну чергу, була під номером 6. Усього в молодшу групу беруть 19 дітей, тому я була впевнена, що мій син потрапить до садочку. Коли прийшла до керівника, то моєму здивованню не було меж. Керівник садочку сказала, що немає місця через переселенців. Довелось пів року ходити нагадувати про себе та поки не віддала на пожертви садочка 1000 гривень, місця не знайшлось. Мого сина взяли на пів дня, бо в садочку немає … ліжок. В 13.00 год. ми йдемо додому», - каже львів’янка Ілона.

Керівники дитячих садочків запевняють, що на них тиснуть, мовляв біженці мають пільги.

«Можете скаржитися, можете не скаржитися. На мене так тиснуть зі всіх сторін, погрожують, що я навіть не знаю, чи залишусь на цьому робочому місці», - розповіла 032 керівник одного із львівських садочків, розташованих в центрі міста.

Натомість директор департаменту гуманітарної політики ЛМР Олег Березюк на сесії Львівської міської ради запевнив, що малюків-біженців до львівських садочків практично не беруть.

У садочки ми практично дітей не беремо, бо у нас немає місця. У садочках є 34 дитини, батькам яких справді треба було допомогти

«У садочки ми практично дітей не беремо, бо у нас немає місця. У садочках є 34 дитини, батькам яких справді треба було допомогти.  Всі інші переселені люди, які ходять містом Львовом, достатньо якісно забезпечені, орендують дорогі квартири, купують будинки. У нас є чітка інструкція в соціального захисту: при будь-якому зверненні будь-якої особи, яка є або бездомною, або з іншого місця проживання, негайно писати одразу 2 листи – у правоохоронні органи і Службу безпеки України. Оскільки є 2 бази даних: одна по злочинцях, інша – по сепаратистах. Це критичний момент, який ми сьогодні відстежуємо», - повідомив Олег Березюк.

Нелегко і львівським студентам. Восени вони зіштовхнулись із проблемою житла. Не усі українські вступники змогли отримати місце в гуртожитку. Видання У Львові інфо повідомило, що в гуртожитках вишів забракло місця. Стало важче і винайняти квартиру. На відміну від минулих років, студентові знайти помешкання стало важче. Адже конкуренцію студентам склали переселенці зі Сходу та кримчани. Піднялись і ціни на житло.

Ситуація зараз насправді непроста. На даний момент поселені не всі студенти, які подали заявки

«З Криму до нас перевелося більше 100 осіб, і, практично, всі вони проживають у гуртожитках. Інформація уточнюється лише щодо студентів із Донецької і Луганської областей. Ситуація зараз насправді непроста. На даний момент поселені не всі студенти, які подали заявки», – зазначає голова первинної профспілкової організації студентів ЛНУ ім. Івана Франка Михайло Мураль.

З поміж тим, Львівщина радо приймає переселенців. У центрі зайнятості людям, які опинились у важким життєвих обставинах, знаходять роботу, небайдужі львів’яни віддають у безкоштовне користування свої помешкання, санаторії, бази відпочинку. Львів згуртувався довкола всеукраїнської проблеми, ніхто не залишається осторонь. Ми розуміємо, якби не війна, цим людям не доводилось би покидати своїх друзів, дім, господарство та тікати від пострілів. Побажаємо нам миру, нових сил та витримки. Лише разом ми зможемо повернутися до звичайного життя без страшних новин та смертей.