Під конвоєм

Гуманітарний конвой з Росії став топ-темою минулого тижня не тільки в Україні, але і в більшості європейських країн. У ці дні ми були так близькі до початку відкритої війни, як ніколи до цього. А всьому виною вона, російська гуманітарка. Останнім часом від Росії звикли очікувати тільки гидот, а тому ідею гуманітарної допомоги, яка раптово відвідала голову Путіна, розглядали виключно в контексті «а що б це значило».

Всі чекали провокацій. Більше того, в Донецькій і Луганській областях, особливо на вже звільнених територіях, всерйоз готувалися до відкритого російського вторгнення. У соцмережах активізувалися чутки про російський реванш. У ці дні Троянський кінь став найпопулярнішою метафорою, коли мова заходила про колони  з 280 вантажних автомобілів, перефарбованих в білий колір.

На ділі гуманітарка виявилася-таки тим, чим і повинна була бути - крупами, водою, памперсами, медикаментами. Однак те, що супроводжувало її формування, переміщення і документальний супровід, не піддається аналізу.

Хроніка подій

Росія заявляє про бажання доставити в зону АТО гуманітарну допомогу.

 Україна відмовляється приймати цю допомогу. І це зрозуміло. Допомога від агресора, що регулярно переправляє  в Україну свої «Буки» і «Гради»? Верх лицемірства і цинізму. Однак в умовах неоголошеної війни таке лицемірство стає можливим. Російський ИТАР ТАСС заявляє про те, що російська гуманітарка - це тест Україні на адекватність, а світове співтовариство, яке завжди «тонко відчуває» страждання людей, йому вторить: треба брати, негоже відмовлятися. Люди потребують, люди страждають. Головне, щоб все по закону було.

За законом у Росії виходить не відразу. Чи то з шкідливості, чи то дійсно було що приховувати, а можливо, просто з небажання кому б то не було підкорятися, навіть міжнародному праву, але РФ відмовляється слідувати за маршрутом, запропонованим Україною. Відмовляється перевантажувати гуманітарку на українські автомобілі і не надає Червоному Хресту, під егідою якого мав прослідувати вантаж, повний і докладний опис того, що везе «білий конвой».

Харківські прикордонники, МНСники та Нацгвардія, які були підняті «в рушницю» і готувалися до будь-якого, самому поганого розвитку подій, прочекали російську колону даремно.

Інформація про її пересування надходила суперечлива. То її бачили в Воронежі, сплячою, то казали, що виїхала на Харків, потім виявилося, що не на Харків. Потім - що ні виїхала, а все ще в Воронежі.

Зрештою, колона пішла на Ростов. І там, в пункті пропуску «Донецьк», таки застрягла.

Весь цей час за білим конвоєм пильно стежили не тільки спецслужби США і НАТО, супутники з Космосу, але також представники ОБСЄ та міжнародні журналісти. Для деяких з них історія з гуманітарною допомогою від Росії стала справжнім прозрінням. Тому що дива не сталося - все вийшло, як завжди. Колону з гуманітарним вантажем до сих пір не отримали на Донбасі. Мало того, що вона петляла три доби, так ще й документальні формальності, перевірки, митне оформлення затягнулося. Зате з танками і БМП проблем у росіян не виникло. Тут тобі ні перевірок, ні документів. Все просто: захотіли - і проїхали. І ось на очах у здивованої світової громадськості, спокійненько, минаючи кордони, в Україну в'їжджають 30 танків і 120 БМП. Журналісти фотографують, не перестаючи. The Telegraph дає великий матеріал, фактично документуючи факт незаконного військового вторгнення. А пізніше, коли за наказом Президента Порошенко більша частина бронетанкової колони була знищена, видання повідомило: «Україна знищила частину конвою російських транспортних засобів».

Що це означає? Для світової спільноти - це ні що інше, як початок відкритої війни. Біржі відреагували моментально, акції скуповувалися, курс долара почало лихоманити. Всі подумали, що ось - військовий супровід конвою розгромлено, зараз Росія повинна відповісти ударом на удар. Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон (той, який першим зробив Путіна нерукопожатим) навіть висловив серйозну стурбованість і запросив посла Росії в Лондоні Олександра Яковенко, щоб дізнатися, а що ж це таке відбувається. Війна?

Мабуть, це була єдина адекватна реакція на події. Тому що далі почалося!

Посол РФ заявив: ми тут ні при чому. Ніяких танків в Україну ми не посилали. Не було їх, здалося вам. Російське Міністерство оборони також спростувало інформацію про знищення українськими військовими колони російської бронетехніки, яка нібито  увійшла на територію України. Як повідомив Інтерфакс, «представник Міноборони зазначив, що ніяка російська бронетехніка не могла бути знищена, оскільки, всупереч заявам українських властей і британських журналістів, не перетинала кордон з Україною». Ну а фото? Так це міражі, фотоефект на об'єктивах.

Ні НАТО, ні ЄС ніяких заяв з приводу відкритої агресії Росії теж не зробили, змовчали. А воно їм треба? Це ж, якщо вторгнення було, треба санкції зовсім інші вводити. А не хочеться. Краще ще почекати, поки українців постріляють.

Загалом, всі, за винятком принципового Кемерона, зійшлися в думці: танків не було, вторгнення не було. Принаймні, нічого незвичайного не було, так це вже точно. Все як завжди.

І все б добре, та тільки несподівана заява новопризначеного прем'єр-міністра терористичної організації ДНР Захарченко ввела всіх в стан когнітивного дисонансу. Сенс послання, записаного на відео, такий: спасибі, Росія, ми отримали військове підкріплення від вас, нових ополченців, які 4 місяці тренувалися на території РФ, і бронетехніку. Підтримали, не кинули, низький уклін.

Як говориться, завіса. Які вже тут коментарі, яка там аналітика!

За законом Ньютона

У цій бронетанкової суєті все якось призабули, а як же там гуманітарка? А з нею, як не дивно, все виявилося в порядку. Сьогодні вночі міністр соціальної політики Людмила Денисова підписала наказ про визнання вантажу Міжнародного товариства Червоного Хреста, сформованого на території Росії, гуманітарною допомогою. Лист з переліком товарів гуманітарної допомоги надійшло в Мінсоцполітики 16 серпня за підписом глави регіональної делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста Російської Федерації, Білорусі та Молдови Паскаля Кутті. Згідно з документом, гуманітарний вантаж складається з товарів загальною вагою 1856,3 тонни.

Тепер представники Червоного Хреста повинні будуть розподілити допомогу в постраждалих від війни регіонах. Для людей, які живуть без світла, газу, грошей, це гарна новина. Більшості з них все одно, хто протягне руку допомоги.

Тому ініціатива Росії (що б за нею не ховалося) в результаті виявилася благом. Уже хоча б тому, що вона запустила «закон Ньютона», згідно з яким сила дії завжди дорівнює силі протидії.

В даному випадку силою протидії стала гуманітарна колона, в лічені години (!) сформована українською стороною. 800 тонн гуманітарних вантажів з Києва, Дніпропетровської та Харківської областей вже доставлені в зону АТО. Швидко, оперативно, без зайвого галасу і провокацій. Україна продемонструвала, що не потребує допомоги агресора, а прекрасно справляється з проблемами самостійно. І справлялася б ще краще, якби Росія не підкидала «дрівець». «Хай краще в цих вантажівках бойовиків своїх відвезуть», - заявила представник Президента з врегулювання ситуації на сході України Ірина Геращенко.

Треба відзначити, що гуманітарну допомогу чекають не тільки в Донецьку і Луганську. Її чекають і в регіонах масового поселення біженців.

  Наприклад, в Маріуполі вже сьогодні розмістили понад 30 тисяч переселенців. І число їх щодня зростає. Частина переселенців - люди вельми заможні. Вони колесять по місту на авто вартістю близько мільйона гривень, порушуючи правила руху і демонструючи звичний для Донецька хамський стиль поведінки на дорогах. Однак таких не багато. Більшість біженців - люди соціально не забезпечені. У них немає грошей, немає роботи. Щодня їм потрібні хліб, крупи, овочі, памперси, ліки, одяг для дітей. Зараз все це зносять волонтери, і все це розмітають за лічені години. Наскільки вистачить сили благодійності, і чи справедливо в принципі питання забезпечення  переселенців покладати на плечі волонтерів? Особливо в ситуації, коли ніхто не знає, як довго буде потрібна така допомога.

Так що гуманітарний конвой оголив цілий ряд найгостріших проблем, до яких поки в українського уряду руки не доходили. Будемо сподіватися, що заходи будуть вжиті адекватні, і 800 тонн української гуманітарки стануть лише першим траншем допомоги. Причому не тільки людям в зоні АТО, але також і містам, які приймають у себе тих, хто змушений був цю зону покинути.