Роман Безсмертний: Що підштовхує Європу посилювати оборону й безпеку?

Вже 12 лютого формат Рамштайн збереться під головуванням Великої Британії та це дуже значуща подія для Європи, для України та для всієї системи глобальної безпеки. Тому що це — постійно розвиваюче бачення системи європейської глобальної безпеки без фіксування і гальмування цими процесами.

Минулого тижня, 3 лютого, в Брюсселі з ініціативи президента Євроради Антоніо Кошту зустрілися глави держав, прем'єр-міністри країн членів Європейського Союзу. Це 27 лідерів плюс очільники Європейського Союзу. Тут же була й присутня Урсула фон дер Ляєн, яка є президентом Єврокомісії (тобто прем'єр-міністром Європи), Був й головуючий Європейської ради і Європейської комісії прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.

На цьому зібранні було розпочато розмови які одразу ж завершилися абсолютно правильними та динамічними кроками для того, щоб допомога Україні не зупинялася, обговорювалися механізми взаємодії між Європейським Союзом, його інститутами, урядом і Єврорадою зі штаб-квартирою НАТО.

Важливість цих речей переоцінити неможливо, бо до цього часу насправді постійно виникали проблеми в стосунках відносинах між європейськими очільниками та керівництвом НАТО. З приходом Марка Рютте до посади генерального секретаря НАТО ситуація кардинально змінилася. Поява в керівництві з Європейського Союзу Каї Каллас, Урсули фон дер Ляєн, Антоніо Кошти поламали ту постійну конфліктну ситуацію, яка тривала між європейськими очільниками та керівництвом НАТО.

Найважливіше те, що під час обговорення було проаналізовано наявні можливості та спроможності європейської системи оборони та безпеки, виявлено найслабіші місця в системі оборонної безпеки, а також проаналізовано питання об'ємів допомоги Україні.

Треба віддати належне Європейському агентству оборони, які співпрацюючи з управлінням НАТО в Вісбадені, яке моніторить допомогу Україні, дуже ретельно пропрацювали всі ці питання і вийшли на рішення які контракти необхідно негайно виконати, які затрималися і які для цього необхідні механізми для того, щоб прискорити Їх рішення. Це ж саме стосується питань які пов’язані з загальноєвропейською системою протиракетної протиповітряної оборони та допомозі Україні в цій царині. Тому що цілий ряд контрактів залишилися невиконаними ще починаючи з 2022 року.

Таким чином прийшли до того що стало очевидна необхідність додаткових ресурсів для розвитку оборонної промисловості Європи.

На сьогодні 23 країни з 27 членів Європейського Союзу більше як 2% ВВП витрачають на свою оборону. Однак, як сказав на зустрічі Марк Рютте, цього мало. І тому прийняті рішення підняти цей рівень. Обрахунки цих речей будуть здійснюватися в рамках НАТО і європейського оборонного агентства.

На основі конкретних рекомендацій було вказано: які підприємства в яких країнах мають працювати, які системи кооперації мають залучатися для того, щоб швидко наростити випуск продукції, а також збільшити допомогу Україні. На зустрічі зрозуміли, що раціональний підхід до співпраці зі Сполученими Штатами Америки — це ключ до подальшої кооперації, координації дій і розвитку як системи північноатлантичної безпеки, так і європейської безпеки.

Також прийняті рішення щодо змісту діалогу під час наступного саміту, який має відбутися впродовж трьох місяців. Тобто насправді прийняті дуже серйозні рішення в розвитку оборонно-промислового комплексу, які дадуть можливість швидко наростити об'єми виробництва в тому числі допомоги Україні по тих категоріях озброєння боєприпасів і техніки, яких Україна потребує.

Частина із тих рішень, які стосуються України, будуть оголошені на Рамштайні.

Перше — це допомога Україні з налагодженням власного виробництва. Друге — це спільне виробництво України і європейських держав на території Європейського Союзу. Третє — це постачання тої техніки, зброї, боєприпасів, які постачали Сполучені Штати Америки, налагодження їх потокового виробництва. Четверте — це нові логістичні підходи до допомоги Україні. І п’яте — це додаткове фінансування, яке стосується закупівлі за європейські кошти, виходячи із тих сум, які були задекларовані, а також додаткових сум допомоги Україні для протистояння ворогу. Тобто це достатньо серйозна сітка рішень які, були розроблені під час цієї зустрічі.

Важливо й те, що більшість учасників цієї зустрічі припинили безглузду дискусію дивитися на ситуацію з того нападе росія на Європу чи не нападе. Цілий перелік фактів, які були озвучені на зустрічі, свідчить про те, що росія є ключовою загрозою для європейської спільноти. І тому часу дискутувати нападе чи не нападе — немає. Є час на те, щоб відповісти як забезпечити обороноздатність Європи та допомогти Україні, як майбутньому члену європейської спільноти.

Повна версія на каналі PRO:UA за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=1k6D5MwzI1w&t=8s

Довідка: Роман Безсмертний - кандидат політичних наук, Народний депутат України ІІ, ІІІ, IV та V скликань. Посол України в Білорусі у 2010—2011 роках. Двічі обіймав посаду Віцепрем'єр-міністра України. Викладач і почесний професор Київського університету культури і мистецтв і Педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Один з авторів Конституції України.