Український газ імперії: як львівські родовища гріли Москву та Європу

Львівщина і в цілому Галичина один з перших регіонів Європи, де у промислових масштабах почали добувати газ. Це почалось ще за часів Австро-Угорщини, з початку газ був лише побічним продуктом видобутку нафти, але пізніше зрозуміли, що він сам по собі цінний ресурс.

Перше велике газове родовище в Україні — Дашавське, яке знаходиться у селище Дашава Стрийського району Львівської області було відкрите ще на початку 20 століття. Це сталося випадково. З початкупочастішали дивні нещасні випадки — місцеві мешканці копають глибокі ями для господарських робіт, а вони потім раптово вибухають від найменшої іскри. Цим відразу зацікавились геологи. А в 1912 році відома німецька компанія «Сіменс», яка займалась бурінням у пошуках калійної солі і її фахівці після проведених досліджень розуміють — надра Дашави містять одне з найбільших газових родовищ Європи. Але боячись пожеж та нещасних випадків австрійських уряд забороняє проводити на околицях Дашави будь-які бурильні роботи.

Але вже у 1921 році у Дашаві починається промисловий видобуток газу — запрацювала перша свердловина. В ті ж часи було збудовано і перший газопровід Дашава - Стрий - Дрогобич.

А потім львівський газ пішов і до Львова та деяких інших міст Польщі. У місті Лева завдяки блакитного палива почалась газифікація перших будинків. На дешевім газі починає швидко розвиватись місцева промисловість.

Львівський газ — від Москви до Берліна

Перший магістральний газопровід на теренах не тільки України, а й усього СРСР було збудовано у 1939 році на Львівщині,Дашава – Моршин – Болехів – Долина – Вигода, загальною довжиною 92 км.

Уже у 1940 році в Україні вже добували 495 мільйонів кубометрів газу, в той час, як Росії всього 209 мільйонів кубометрів за рік.

У червні 1941 року після початку радянсько-германської війни Гітлер заборонив бомбити прилеглі до родовищ території, аби зберегти дорогоцінні ресурси для німецької військової промисловості. Після того, як вермахт окупував Галичину німецькі інженери почали споруджувати газопровід від Дашави до Берліна.

Вже після завершення Другої Світової війни було збудовано магістральний газопровід Дашава — Київ. Його прокладали селяни та колгоспники фактично вручну, бо землерийна техніка була у дефіциті.

А ще працювали вони в надскладних умовах безплатно — бо така була урядова рознарядка. У 1948 році він запрацював.

У 1951 році, після будівництва газопроводу Дашава-Москва львівський газ попав і до столиці радянської імперії. Це газопровід був на той час рекордним за довжиною та потужністю його довжина склала 1302 км, діаметр труби 530 мм.

Завдяки газу з Галичини вперше у багатоповерхівках Москви та Києва у масовому порядку зʼявляються газові плити у квартирах замість більш звичних для того часу керосинок. Випуск газових плит було налагоджено на Львівському заводі газової апаратури.

У 60-ті роки, після будівництва газопроводу Дашава — Мінськ львівський газ дійшов до Білорусі, а звідти вже до Литви, Латвії та Ленінграду. Не буде перебільшення сказати, що українським, і в першу чергу газом з Львівщини, у 60-70 роки опалювались основні європейські міста СРСР, а Дашавське газосховище було головної енергетичною перлиною всієї червоної імперії.

У 1965-му році почалось будівництво системи газопроводів «Братство», що повинні були забезпечити газом країни Східної Європи.

У 1968-му році газопровід «Братство» дотягнули міста Баумгартен, що на австрійському кордоні – так український газ пішов до Австрії.

Газопроводи, що вивели, власне російський газ з Сибіру на європейський ринок, стали можливі тільки через декілька років, коли Кремль підписав контракти з Федеративною Республікою Німеччина та була укладена першу угоду за схемою «труби в обмін на газ».

То, що у перші до ФРН постачався, власне український газ, підтверджує і  тогочасна німецька преса.

«Герберт Шельберг, генеральний директор компанії Ruhrgas AG, натискає кнопку в Вайдхаузі на німецько-чехословацькому кордоні, що символізує старт постачання природного газу з Радянського Союзу. В наступні 20 років за контрактом до Німеччини буде поставлено 120 млрд кубометрів висококалорійного натурального газу. Спочатку він прийде з Західної України, згодом піде російський газ, а пізніше прийде вже газ з велетенських родовищ у Сибіру. До кінця десятиріччя річне постачання повинно поступово зрости до 7 млрд кубометрів на рік...», - писала Die Zeit у 1973 році.

Свого максимуму видобуток газу в Україні досяг у 1975 році — 68,7 мільярда кубометрів, понад втричі більше чім країна добуває сьогодні.

Більшу частину добутого газу УРСР експортує енергоресурси до Росії, Білорусі, Литви, Латвії, Польщі, Чехословаччини, Австрії, Румунії, Угорщині, Німеччині. У цей час частка українського газу у видобутку його по СРСР складала майже 48%. До 1977 Україна забезпечувала свої потреби в газі та була його експортером (за 1945—1977 експорт становив 130 млрд м3 газу).

Після цього українські газові родовища стали поступово виснажуватись і після здобуття незалежності Україна з експортера газу перетворилась на імпортера. А ціна на газ у 90 та нульові роки стала важливим важелем політичного та економічного тиску з боку Кремля і була ледь не головним питанням на кожних українських загальних виборах аж до анексії Криму та історичної відмови України від закупівлі російського газу у листопаді 2015 року.

Газові перспективи Львівщини

Сьогодні українська нафтогазова галузь переживає своєрідний ренесанс. Навіть у складних умовах війни нашим фахівцям вдається збільшувати видобуток газу. У 2023 році сукупний видобуток валового природного газу в Україні збільшився на 0,9% порівняно з попереднім роком – до 18,7 млрд куб. м. Історичне досягнення - Україна пройшла зиму 2023-2024 років, користуючись газом лише власного видобутку. І це при тому, що українські сховища газу на Львівщині — є одної з головних цілей для російських ракетних ударів.

Взагалі за даними геологів українські надра можуть містити близько 1,3 трлн куб, а тільки на, Олеське родовище, площа якого перевищує 6 тис. км², у Львівській та Івано-Франківській областях знаходиться запаси у 3-3,5 трлн м³ газу.

В останні роки у Львівській області не тільки знаходять нові родовища газу і ще навчилися експлуатувати більш ефективно виснажені старі.

Та у 2023 році фахівці «Львівгазвидобування», що входить до структури групи «Нафтогаз України», розвідали нову свердловину на виснаженому родовищі у Карпатах. Рекордні показники газовидобутку зі свердловини глибиною 1600 м досягнуто завдяки використанню сучасних технологій.

«Розвідувальна свердловина, під час випробування якої отримано приплив газу з дебітом понад 200 тис. куб. м газу на добу, дала найвищий за останні 20 років показник для родовищ західного регіону. Західний регіон має великий потенціал для відкриття нових покладів вуглеводнів, який підтверджується результатами сусідніх країн. Зараз ми посилюємо роботу в цьому регіоні, зокрема щодо впровадження нових технологій та залучення інвестицій», – прокоментував т. в. о. генерального директора «Укргазвидобування» Олег Толмачев.

Так що львівський газ ще зіграє свою важливу роль у зміцненні енергонезалежності України.