Цей день в історії: як у Львові хотіли вбити Пілсудського

Сьогодні, 25 вересня, відбувається рівно 123 роки спроби невдалого атентату у Львові на начальника Польської держави, маршала Юзефа Пілсудського.

Сьогодні для України Польща один з наших головних союзників у боротьбі путінською навалою, країна яка дала притулок під час війни сотням тисячам українців. Дещо по іншому сприймали українці поляків, у 20-30 роках минулого століття після підписання Ризької угоди з РСФСР, коли Галичина була фактично була окупована Польщею, а у місцевих таборах було інтерновано понад 40 тисяч вояків УНР.

Як це було

Рішення про замах на лідера Польщі було прийнято головою тільки створений Української військової організації (УВО) полковником Євгеном Коновальцем.

Виконавцем замаху було вибрано 21-річного Степана Федака на псевдо «Смок» – сина одно­го із найвідоміших та заможних в Галичині українців. Його батько Степан Федак-старший був адвокатом, директором страхо­вого товариства «Дністер» та цілого ряду українських уста­нов.

Степан Федак (Смок)

Федак-молодший ще з 14-літнього віку перебував у складі Січових Стрільців, згодом навчався у Віденській Військовій Академії, воював у лавах Української Галицької Армії.

Цікаво, що рідні сестри Федака були дружинами лідерів українського визвольного руху Андрія Мельника та Євгена Коновальця

25 вересня 1921 року Юзеф Пилсудський прибув до Львова потягом з Варшави, щоб відвідати відкриття Східного ярмарку, яка проходила у верхній частині Стрийського парку.

Східний ярмарок у Львові

Маршала Польщі добре охороняли — його потяг до міста Лева супроводжували два аероплани, а його карету під час проїзду по місту Лева охороняв численні вершники та агенти поліції. Степан Федак весь день стежить за Пілсудським, але знаходить зручний момент тільки ввечері, коли маршал разом з главою Львівського воєводства Казимиром Грабовським вийшли з Ратуші та сідали в авто.

Юзеф Пілсудський

Федак стріляє, але три кулі пролітають над головою Пілсудського, а Грабовського тільки поранено. Коли його схопила поліція, він стріляв учетверте, поранивши себе у груди.

«Одна з куль ранила воєводу. Виконавець замаху старався четвертим пострілом позбавити себе життя, але його піймав натовп поляків і важко побив. Поліції ледве вдалося відлупцьованого вирвати з рук розшалілої товпи й відвезти до лічниці», – так повідомило офіційне Польське телеграфне агентство про напад.

Метаморфози суду: зникли докази та мʼякий вирок

Суд на Степаном Федаком і ще 11 членами УВО, яких було теж заарештовано за підозрою у замаху, проводять у Львові з 23 жовтня по 18 листопада 1922 року. Дивним частина сама важлива частина доказів зникає. Так не можуть знайти револьвер, з якого стріляв Федак.

Також Степан вводить слідство в оману та підкреслює на суді, що робив замах саме на Грабовського, а не Пілсудського.

«Атентат я звертав проти львівського воєводи Грабовського як відповідального представника польської окупаційної влади. Вчинок був тільки криком розпуки з приводу нелюдських знущань і нечуваних безправств над українським народом Східної Галичини», - стверджує у суді Федак.

Всі обвинувачені відмовились давати свідчення польською мо­вою і заявили, що не є громадянами Польщі, а тому проте­стують проти звинувачення в «державній зраді».

Захищати Федака та його соратників взялися кращі львівські адвокати.

У підсумку Степан Федак отримує шість років ув'язнення, а інші підсудні ще менше. Але вже через рік у 1924 році він виходить на волю за амністією.

Радянський агент «Богун» та німецький офіцер

Подальша доля Степана Федака досить цікава. Після окупації Львова радянськими військам одного дня його викрадають радянські спецслужби і перевозять до Москви. Спецоперацією керує особисто Павло Судоплатов, убивця Євгена Коновальця.

Через бажання вижити Федак підписав угоду про співпрацю і відбув до Львова з групою кураторів.

У червні 1941 року почалася радянсько-німецька війна і зв'язок Федака з радянськими спецслужбами втрачається.

Вільно володіючи німецькою мовою, Степан Федак влаштувався перекладачем до німецьких військових частин. Також, по інформації НКВДистів Федак під час війни працює у гестапо.

По інформації історика Романа ПіняжкаФедак в період 1943 -1945 року служив у дивізії СС «Галичина», що характерно він належав не до добровольців, а був кадровим німецьким офіцером.

Що було після закінчення війни зі Степаном Федаком наразі невідомо. Можливо, прийде час та в архівах спецслужб знайдеться ще багато чого цікавого про виконавця невдалого замаху на Юзефа Пілсудського у Львові.

Читайте також: Пам’ятки Львова: від чого почорніла чорна кам’яниця