У Львові історики з України, Польщі та Великобританії проналізували «Козацький фактор у російсько-українській війні»

24-25 червня 2024 р. на базі Українського католицького університету (УКУ) втретє відбулася ця міжнародна науково-аналітична подія. Її ініціаторами стали: УКУ, Міжнародна експертна група «Козацький фактор у російсько-українській війні», Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних Сил України, Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України, Інститут європейських досліджень Ягеллонського університету та Інститут політичних наук Жешівського університету.

Упродовж двох днів науковці (з 16 вишів України, Польщі та Великобританії) і військові фахівці (з військово-аналітичних та бойових частин ЗСУ) аналізували досвід і перспективи зміцнення України в умовах відсічі російської агресії. З метою комплексного аналізу зазначеної проблематики було використано як класичні тематичні секції, так і науково-популярні круглі столи.

24 червня у 2-х тематичних секціях (модерували д.і.н. з УКУ Вадим Задунайський та к.і.н. з Харківської державної академії дизайну і мистецтва Андрій Корнєв) фахівці проаналізували використання козацької спадщини для зміцнення Сил оборони України та військово-патріотичної роботи з молоддю. Особливо активно до дискусії долучилися представники Запорізького національного університету, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Харківської державної академії культури, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Ягеллонського університету та Центру досліджень воєнної історії ЗСУ.

Значну увагу науковців привернули й морально-етичні аспекти справедливого миру. Свідченням цього став окремий круглий стіл, ініційований деканом Філософсько-богословського факультету УКУ о. Юрієм Щурком, та дискусійна секція. У роботі цих платформ найактивнішу участь взяли дослідники з УКУ, Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ та Горлівського інституту іноземних мов (м. Дніпро).

Своєрідним підсумком академічних дискусій першого дня конференції стала панель «Міжнародна підтримка України: від партнерства – до союзництва?», яку модерував д-р. Влад Михненко з Оксфордського університету. До різнобічного обговорення аспектів партнерства України з ЄС і НАТО активно долучилися науковці з польських університетів (Ягеллонського, Жешівського та Познанського) і Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ.

25 червня відбулося 3 онлайн-кола «круглого столу», які вів Вадим Задунайський (професор УКУ; координатор міжнародної експертної групи «Козацький фактор у російсько-українській війні»). Під час І кола відбулася цікава розмова з командиром 20 Окремого батальйону спецпризначення «Україна» Окремої президентської бригади ім. гетьмана Б. Хмельницького підполковником ЗСУ Павлом Куриленком. Досвідчений офіцер (боронить Україну з 2014 р.) аргументовано підтвердив слушність використання козацьких традицій і навичок для зміцнення бойового духу та планування й реалізації бойових завдань під час відсічі широкомасштабного російського вторгнення. До обговорення подальшої перспективи використання козацьких військово-прикладних надбань для підсилення боєздатності воїна-підрозділу-ЗСУ долучилися і присутні експерти.

Під час ІІ кола основна дискусія точилася навколо ключових тез щодо виміру сучасної підтримки України західними партнерами, виголошених Ігорем Тодоровим (професор Ужгородського національного університету; заступник голови Координаційної ради Громадської ліги «Україна-НАТО»; член міжнародної експертної групи). Вітчизняні та зарубіжні фахівці попри розмаїття думок визнали потребу посилення взаємодії не тільки між політичними елітами, але й громадськістю України та західних країн-партнерів.

Впродовж ІІІ кола українські, польські та британські дослідники обмінялися думками щодо слушності активізації просування козацької тематики в Європі й світі не тільки в науковому, але й публічному просторі. Польські колеги окремо наголосили, що такий підхід сприятиме підсиленню військово-історичної та національно-культурної самобутності України та її позитивному сприйняттю молодим поколінням європейців. Вдалося окреслити й кілька актуальних напрямків для подальшої взаємодії наукових середовищ представлених країн Європи, а також потреби долучення інших країн Заходу.

Підсумовуючи круглий стіл і конференцію загалом, організатори та експерти відзначили позитивну динаміку не тільки в тематиці обговорень-дискусій, але й авторитетності представлених науково-дослідницьких середовищ. І таку тенденцію варто зберігати надалі для сприяння зміцненню України в умовах відсічі російської агресії.

Читайте також: Як львівʼянин врятував Відень та навчив Європу пити каву: неймовірна історія Юрія Кульчицького