Львівська агломерація: що означає її створення та кому вона вигідна?

Вперше в Україні у Львові створили та погодили Стратегію розвитку потенційної Львівської агломерації. Довга назва не дає чіткого розуміння, що саме передбачає створення такого адміністративного угрупування. Чим воно може бути корисним для мешканців Львівщини, чому про це заговорили саме зараз, розбиралася редакція 032.ua.

Що сталося

Згаданий документ погодили 24 листопада у Львові на засіданні керівного комітету. За даними Львівської міськради, у нього входять представники всіх громад, яких стосується ідея, органів влади та експерти. Головнаметазвучить досить пафосно:"об’єднання заради можливостей". Мабуть тому, що над документом працювали фахівці Ради Європи разом з громадами та за координації Львівської ОВА ще з минулого року. Не просто ж так вони рік збиралися та про щось думали?

"Львівська агломерація має стати першим таким об’єднанням в Україні. А в перспективі – моделлю для розвитку інших метрополійних територій нашої держави на прикладі країн ЄС та НАТО", - повідомили в ЛМР.

За словами заступника міського голови з містобудування Любомира Зубача, на законодавчому рівні держава визначає і визнає, як цікаві для розвитку, сім агломерацій. Львівська – одна із них. І наразі перша, яка має розроблену, проговорену і схвалену Стратегію розвитку.Наступним кроком має стати створення відповідної Асоціації органів місцевого самоврядування, яка буде платформою для реалізації майбутніх спільних проєктів.

Міський голова Андрій Садовий запропонував розглянути це питання цього тижня під час Форуму місцевого самоврядування у Львові. "Приємно, що наша область показує приклад в часі війни. Зараз ми маємо максимально просувати всі позитивні ідеї, що реалізовуватимуться конкретними проєктами. Якщо ми будемо об’єднані в одну агломерацію, то отримаємо більше можливостей", - наголосив Андрій Садовий.

Керівник Департаменту демократії і врядування Генерального секретаріату Ради Європи Даніель Попеску висловив сподівання, що напрацювання у напрямі створення Львівської агломерації стануть прикладом та надихнуть інші потенційні митрополії в Україні.

Про що йдеться

До складу Львівської агломерації мають увійти місто Львів та 17 довколишніх громад. У міськраді зазначають, що таке об’єднання – взаємовигідне для всіх. Йдеться про можливість отримати додаткове державне фінансування та європейські грантові кошти на реалізацію міжмуніципальних проєктів. Що, в свою чергу, сприятиме підвищенню якості та комфорту проживання мешканців усіх громад.

Передусім мова йде про транспорт, поводження з відходами, екологічні проєкти, просторове планування, водопостачання та водовідведення тощо. Також, створення агломерації важливе і в контексті повоєнної відбудови України.

За словами консультанта Програми Ради Європи "Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні" Мирослав Кошелюк, вже на цьому етапі в межах Стратегії напрацьовано 24 ідеї міжмуніципальних проєктів, які можна опрацьовувати та реалізовувати. "Це різні проєкти. Серед них є і такі, що вже на початковому етапі реалізації. Йдеться про будівництво велосипедних доріжок. Три громади об’єдналися, звернулися до Європейського банку рекострукції та розвитку і вздовж траси Львів - Рава-Руська має бути облаштована велоінфраструктура. Також вже опрацьовується питання очищення Щирецького водосховища. Дуже важливо розпочати цю співпрацю. І коли реалізовуватимуться перші проєкти, то і нашим мешканцям, і країні загалом стане зрозуміло, навіщо потрібні агломерації. Також такі об’єднання відіграватимуть ключову роль в майбутній відбудові України", - зауважив Мирослав Кошелюк.

За даними Львівської ОВА, агломерація має великий потенціал, не лише на регіональному рівні, але й національному та міжнародному за кількома критеріями:

• Демографічний потенціал. Чисельність населення Львівської агломерації вища не тільки за сусідні обласні центри, а й за деякі сусідні області загалом;
• Науково-навчальні можливості. Агломерація є лідером на заході України за кількістю закладів вищої освіти і відповідно студентів, в тому числі іноземних;
• Розвиненої мережі закладів охорони здоров’я, які надають високоспеціалізовану медичну допомогу;
• Туристично-рекреаційний та історико-культурних потенціал.

Йдеться про Бібрську, Великолюбінську, Городоцьку, Давидівську, Жовківську, Жовтанецьку, Зимноводівську, Івано-Франківську, Куликівську, Львівську, Мурованську, Новояричівську, Оброшинську, Підберезцівську, Пустомитівську, Сокільницьку, Солонківську та Щирецьку громади.

На підтвердження думки про перспективність Львівської агломерації ОВА наводить приклад Польщі, яка успішно розвиває подібні структури.

Попередні висновки

Цей документ зараз, як би його не хвалили автори, є таким собі протоколом про наміри. Які дійсно звучать як дуже перспективні та, що головне, зрозумілі європейськім партнерам. Тепер треба довести це розуміння до місцевого населення.

По суті агломерація має застосовувати позитивний досвід та адміністративні рішення для усіх членів структури, що створюється. Масштабувати гарні ідеї на всю площу. Якщо пояснювати дуже просто, то, наприклад, у Львові впроваджується єдиний безготівковий квиток на транспорт. Так чому би ним не користуватися мешканцю, припустимо, Жовкви, аби дістатися Пустомити? Або чому би екстреним службам не мати єдиний розвинутий центр комунікації та управління замість того, щоб плодити дублюючі та менш ефективні та оснащені вузли на місцях?

Далі можна говорити про капіталізацію територій, які теоретично мають увійти у таку структуру. Вартість житла у Жовтанці, яка буде входити у агломерацію, та відокремленої одиниці як зараз, теоретично, має вигідно відрізнятися на користь першої. Вартість бізнесу також має зростати. Продати, умовно, магазин у Мурованому зараз і у майбутній агломерації із заявленими інфраструктурними можливостями – це зовсім різні гроші.

Однак ідея поки що не дає відповідей на важливі питання: як розподілятимуться вплив та можливості місцевих громад у агломерації? Чи не стане Львів єдиним центром прийняття, наприклад, земельних рішень? Як відносяться до цього місцеві "еліти"? Які можуть бути не представлені офіційно у органах влади, але більшість питань на деяких територіях не вирішуються без їхнього дозволу. Чи не стане агломерація територією конфліктів таких "князів"?

Поки точно зрозуміло, що європейські партнери готові вливати кошти в розвиток таких агломерацій, і це, безумовно – позитив. Напевно, вони сподіваються на довгочасні та незмінні правила гри та рівні можливості. Те саме перспективне поле для інвестицій, які заохочує кожна українська влада, навіть разом з інвестнянями, але постійно щось іде не так.

Чи може це почати працювати під час агресивної війни? Це теж питання поки що без відповіді. Але, наприклад, Нью-Йоркська агломерація, яка зараз налічує більше 20 мільйонів осіб, також починалася не у казкових умовах і не кожний вірив у її перспективи. Щоправда, у американців тоді не було скажених сусідів поруч.

Читайте також: Який бюджет матиме Львів у наступному році: на що вистачає коштів?