Одне із міст на Львівщині хочуть перейменувати: для чого це потрібно і які назви пропонують

Місто Червоноград на Львівщині хочуть перейменувати.

Національна комісія зі стандартів державної мови ще давніше рекомендувала розглянути перейменування міста Червоноград, селища міського типу Красне та ще 22 селищ у Львівській області. Назви цих населених пунктів не відповідають нормам української мови або стосуються російської імперської політики.

Перейменування Червонограду

Із початку 90-х на Червоноградщині дискутують на тему перейменування міста. До 1951-го Червоноград був Кристинополем. Засновник міста – краківський воєвода, багатій Фелікс-Казимир Потоцький у 1692 році назвав місто на честь дружини – Кристини, з Любомирських. Однак дехто називав місто – Христинопіль.

Ще на початку 1990 року хотіли також перейменувати місто. Більшість тоді проголосували за Христинопіль, за українською транскрипцією. Верховна Рада України не змогла ухвалити постанову через суперечки щодо однієї літери. Тоді також були думки обрати нову назву – Жовтоблакитинськ. У 90-х під час опитування думки мешканців щодо перейменування Червонограда розділились і не було одностайності під час голосування депутатів Червоноградської міськради з цього питання.

Що кажуть у Червонограді

Рекомендацію щодо зміни назви Червонограда озвучив Український інститут національної пам'яті, відповідно до закону про деколонізацію. До кінця жовтня будуть тривати консультації з громадськістю щодо перейменування міста. Одна з них вже відбулася на початку жовтня. У "Народному домі" кожен з учасників, які прийшли на консультації, мали можливість висловити свою позицію стосовно доцільності перейменування, запропонувати нову назву міста чи повернути його колишню назву. Чимало мешканців виступили проти перейменування міста, або ж відкласти розгляд цього питання, адже воно не на часі. 

Громадська активістка Анастасія Безпалько у своєму Фейсбуку запропонувала перейменувати місто Червоноград на Шептицький (аналогічно до Хмельницького чи Кропивницького).

"Яке відношення Шептицький має до нашої громади? У 1892 році він склав вічні обіти у Кристинопільському монастирі (належав до отців василіян), а також викладав тут філософію, тому наше місто у його житті точно відіграло важливу роль. Зараз на території монастиря є його памʼятник. Мені здається, що це найкращий варіант назви – вона українська, наповнена сенсом і популяризує видатну українську постать, чий внесок в незалежність України і розвиток українців неможливо переоцінити", – йдеться в повідомленні.

Які нові назви для міста затвердили

У Червонограді 23 жовтня відбулось чергове засідання спеціальної робочої групи, яка затвердила 14 варіантів нових назв для перейменування міста.

Нові назви для перейменування міста:

• Бобинськ
• Буг
• Бужани
• Бужанськ
• Клюсів
• Кристинопіль
• Новий Двір
• Сагайдачний
• Українослав
• Христинопіль
• Червень
• Червоноград
• Шептицький
• Шевченко

Загалом після громадського обговорення перейменування має затвердити міська рада, районна рада та обласна рада. Потім нову назву міста подадуть на розгляд Верховної Ради.

Зазначимо, Червоноград – це місто на берегах Західного Бугу, на самому кордоні із Польщею. В нинішньому вигляді воно постало лише в 1951 році, а до того мало назву Кристинопіль і було значно меншим. Сьогодні Червоноград є третім за кількістю населення містом Львівської області, важливим центром гірничодобувної промисловості.

Історія міста тісно пов’язана з історією роду Потоцьких. В 1695 році Фелікс зводить палац, а поблизу нього – величний костел Св. Духа. Невдовзі там же греко-католицька громада будує церкву Св. Юра. Ці три споруди стають центром поселення – навколо них розростаються приватні будинки, з’являється ринкова площа. Франциск Потоцький зробив чималий внесок у розвиток міста: побудував тартак, млин, цегельню, сприяв розвиткові торгівлі. За його меценатства у Кристинополі був зведений монастир василіян.

Після смерті Франциска-Селезія у 1772 р. маєток перейшов до його сина. Станіслав Щенсний Потоцький не захотів залишатися у Кристинополі і переніс сімейну резиденцію до Тульчина, а палац у 1781 р. продав князю Адаму Понінському. В цей період у Галичині відбувалася зміна влади, вона з боями перейшла до Австро-Угорщини і в ході військових дій Кристинопіль зазнав сильних руйнувань.

Лиш у другій половині ХІХ ст. Кристинопіль знов почав розвиватися – був відбудований млин, з’явилися пивоварня і винокурня, пожвавилася торгівля зерном. У 1884 р. через місто прокладено залізницю, що сполучала Рава-Руську і Сокаль.

Перша світова війна і наступна за нею польсько-українська війна 1919 року не обійшли прикордонне містечко стороною – Кристинопіль встиг побувати під радянською, австрійською і, зрештою, знову під польською владою.

В роки Другої світової війни місто перебувало під фашистською окупацією, поки в липні 1944 у Кристинопіль не увійшли радянські війська. За договором 1945 року ці землі були передані Польщі, українське населення будо примусово вивезене з містечка в рамках операції «Вісла». В 1951 – нова угода, і знову зміна влади. Кристинопіль переходить до складу УРСР, офіційно отримує статус міста та нову назву, Червоноград.

Читайте також: Гучні весілля та свята на Львівщині під час війни: чим це небезпечно