Аеропорт Львів: відкрити не можна чекати

Лише кілька заяв чиновників розгорнули дискусію у інформаційному просторі України щодо можливості та доцільності відкриття Міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького під час активних бойових дій. Чи можливо це, та чому саме зараз з'явилися подібні думки у можновладців – розбиралася редакція 032.ua.

Останню інформаційну хвилю підняв начальник Львівської ОВА Максим Козицький, після підписання програми Європейського Союзу "Механізм "Сполучення Європи" віцепрем'єр-міністром з відновлення – міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим та комісаром ЄС з питань транспорту Адіною Велян.

"Ми обговорили можливість відкриття львівського аеропорту. Це одна з важливих речей, яку ми дуже чекаємо. Ми надіємося, що так як наразі є зерновий коридор, може бути і гуманітарний, забезпечений Європейським Союзом", - сказав Козицький.

Він не додав, чи були якісь результати цього обговорення, просто кинув камінь у воду, та пішли хвилі. При чому не зрозуміло, яке відношення на той час мав "Механізм "Сполучення Європи" до теми аеропортів, оскільки по суті цей документ передбачає виділення ЄС Україні 33 мільярди євро для розбудови транспортної інфраструктури. А саме: пунктів пропуску, транспортної мережі, перш за все, розвитку експортної логістики на наших західних кордонах. Яке місце тут має зайняти аеропорт, в який вже вкладено мільярди гривень під час підготовки до Євро 2012 та потім велося постійне вдосконалення інфраструктури – загадка.

Досить швидко були вимушені відреагувати військові, оскільки тема безпеки виникає першою під час війни.

В ефірі телемарафону речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив наступне: "Якщо буде якесь рішення подібне прийнято, то насправді це дещо дивно. Тому що як це в даних умовах (війни, - ред.) буде працювати... Зокрема, аеропорт це уже інфраструктура, за допомогою якої можуть здійснюватися перельоти цивільних суден як вантажних, так і пасажирських".

На думку військового, перед відкриттям будь-якого аеропорту потрібно оцінити загрози та небезпеку, а міста на заході України все ще обстрілює росія.

"Треба розуміти, яка є безпека чи небезпека... От скажіть, як давно по Львову прилітали "Шахеди", чи крилаті ракети, чи по Тернополю, чи по Хмельницькому. Я думаю, відповідь у цьому. Якщо противник розуміє, що в Україні є функціонуючий аеропорт, то вони будуть в ньому вбачати потенційну ціль, яка може постачати західне озброєння", - вважає Ігнат.

Речник зазначив, що фактично всі аеродроми в Україні використовуються, але виключно військовими для захисту держави, а також для здійснення атак по противнику.

"Тому питання аеродромів важливе. Зрозуміло, що хочеться мати повітряне сполучення. Зокрема, з нашими партнерами. Але треба його чимось захищати. Зрозуміло, що системи Patriot, які можуть захистити від балістики, системи Iris-T, NASAMS - вони є в нас не в достатній кількості", - зазначив військовий.

Думку про необхідність постачання Україні сучасної зброї для захисту від агресії росії підтримав Глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба, який повідомив, що під час війни могли би відкрити аеропорт "Львів", якби в Україні були винищувачі F-16. Наразі аеропорти не можуть відкрити через безпекову ситуацію в країні, зазначив він.

"Ми б всі хотіли, щоб хоча б один аеропорт запрацював, але це питання безпеки і чи відновлять роботу авіакомпанії. Працюємо над цим, хочемо, щоб це сталося якомога швидше. Але те, що Євроконтроль занадто консервативно висловив позицію – однозначно. До речі, будь у нас F-16, і вони патрулювали українське небо, то аеропорт Львова можна було б спокійно відкривати і взагалі ні про що не турбуватися. Це все про затримки з прийняттям рішень", – пояснив міністр.

Щодо консервативної думки європейських чиновників, то Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) у своєму прогнозі до 2029 року передбачає, що обмеження на польоти в повітряному просторі України, Росії, Білорусі і Молдови збережуться. Нагадаємо, що небо над Україною було закрите для польотів цивільної авіації із першого дня повномасштабної військової агресії РФ – 24 лютого 2022 року. Європейці також добре пам'ятають трагедію з рейсом MH17 над Донбасом, коли росіяни збили Boeing 777 Malaysia Airlines з цивільними на борту, та навряд чи бажають повторити цю катачтрофу. Тут все просто: поки російські ракети літають над Україною, поки Україна застосовує засоби ППО проти загарбників, цивільним бортам робити у небі над зоною бойових дій немає чого.

До речі, ситуація дуже нагадує розмови про авіаційне сполучення у Донецькій області до повномасштабного вторгнення. Тоді в Україні на рівні уряду та президента Зеленського всерйоз обговорювалася можливість запуску аеропортів у Маріуполі та Краматорську.

Функцію "пояснювальної бригади" тоді взяв на себе начальник Донецької ОВА Павло Кириленко. "Маріуполь розташований від лінії фронту в 25 км, і це місто, що розвивається. Краматорськ – населення було 100 тисяч жителів, зараз – 200 тисяч, розташоване на відстані 40-45 км від лінії фронту. За нормативами аеропорт будувати не можна там, ні там, ні там, норматив після катастрофи МН17 – 120 км (від зони бойових дій – Ред.). Але це не означає, що ми не будуватимемо... Ми будуватимемо, ми змінимо ці умови, ми приймемо ці ризики, але це буде", – казав Кириленко.

Наразі ці думки вже викликають лише сльози, а тоді ціна питання вимірювалася десятками мільйонів доларів інвестицій, освоїти які під час великого інфраструктурного будівництва, як головної піар-фішки президента Зеленського на той час, було дуже спокусливо.

Власне, він і заявив згодом, що прийняте рішення не використовувати аеропорти у прифронтовій зоні, а побудувати новий десь на кордоні Донецької та Запорізької областей. Дійсно універсальне рішення, але свою думку про це висловила росія 24 лютого 2022 року, накривши цю ідею балістичними зарядами та колонами кацапні.

І тепер, у військових точно, є розуміння головного: наразі ВСЯ Україна є зоною бойових дій, і навіть неймовірна майстерність українських сил ППО не дає стовідсоткову гарантію, що росіяни не зіб'ють борт або не вразять ракетою чи "Шахедом" термінал у аеропорті. РФ вперто йде шляхом тероризму і скупчення цивільних на законній для неї цілі – об'єкті подвійного використання – буде скоріше подарунком, ніж викликатиме сумніви.

Щодо економічної доцільності проєкту також є питання: скільки коштуватимуть польоти у зону бойових дій, якщо на це навіть хтось наважиться? У цивілізованому світі перевезення прийнято страхувати, і вартість страховки залежить від ризику. Не треба бути великим експертом аби зрозуміти, що для страхових компаній зараз карта України червоного кольору і вони закладатимуть дуже великі відсотки у свої послуги. Якщо взагалі знайдуться компанії без прописки десь у Одесі, які підуть на це.

"Можна говорити про умовний гуманітарний коридор до аеропорту "Львів", але при цьому маємо розуміти, про які види товарів там іде мова. Якщо ми говоримо про вантажні перевезення, то ми маємо розуміти який тип вантажів будуть відносити до гуманітарних. Швидше за все їх об’єм і умовні типи вантажів будуть дуже лімітовані. І можливо наземним транспортом це може бути набагато швидше, дешевше і простіше організаційно проводитися ніж враховуючи всі ризики пов’язані з авіаційними перевезеннями", - вважає авіаційний експерт Богдан Долінце.

Щодо цивільних перевезень, вимоги до рівня безпеки польотів ще вищі з точки зору страхових компаній. Тому що у разі пошкодження або збиття відповідного літака компанії мають здійснювати дуже великі виплати.

Тому ціна питання функціонування аеропорту у Львові дуже високе не тільки з точки зору елементарного ризика для життя пасажирів та робітників авіаційної галузі, але й просто з економічної доцільності: скільки в результаті коштуватиме товар, перевезений наземним транспортом та авіаційним?

Порівняння із зерновим коридором в цій історії теж досить сумнівне. Там йде мова не тільки про економічні зацікавленості України, Туреччини і тих самих росіян, але й про виживання народів цілого континенту – Африки. Не існуй цей коридор, там був би голод, і світовій спільності довелось дуже старатися, аби його запобігти, що теж вимірюється у коштах і дуже великих.

Без аеропорту у Львові жодна Африка не постраждає, і тому очікувати гарячої підтримки ідей українських чиновників від європейських партнерів не треба. Їх зараз більше турбує, що робити з оскаженілими сусідами та новою ядерною загрозою від росії, яка йде вже з території білорусі. До речі, відстань від кордону з якою до аеропорту у Львові складає трошки більше 200 кілометрів. Це якраз максимальна зона ураження далеко не самого нового російського ЗРК С-300. А москалі вже вихваляються тим, що розміщують у білорусі більш сучасні зразки.

Читайте також: Чи можливе відкриття аеропорту у Львові – думка військових.