"Організувати роботу кав’ярні у Львові складніше, ніж у Києві". Історія підприємиці-переселенки

Розповідаємо про досвід підприємиці Юлії з Києва, яка на початку повномасштабної війни жила у Львові та відкрила тут свою кав'ярню. 

Юлія мешкає за Києвом у Бучанському районі неподалік Житомирської траси та має з чоловіком мережу кав’ярень Julia's coffee shop у столиці. На початку повномасштабної війни через обстріли вони виїхали до Львова, де жили пару місяців. Тут їм вдалося відкрити свій новий заклад.

Журналістка сайту 032.ua поспілкувалася з Юлією та пропонує дізнатися, як вони продовжили свою справу у новому місті в складний період для бізнесу. Далі публікуємо історію з її слів. 

Власниця мережі кав’ярень Julia's coffee shop Юлія, Фото надала героїня

"Приїхали до Львова 25 лютого"

Після повномасштабного вторгнення рф приїхали до Львова 25 лютого. Шукати житло було нереально. На першу  ніч вдалося знайти апартаменти. Далі нам допомогли знайомі, які віддали нам свою однокімнатну квартиру, з якої вони тимчасово поїхали. В ній ми жили вп'ятьох і ще плюс коти та собака. Тоді з житлом у місті було дуже складно через значну кількість переселенців.

Коли їхали, то мали надію, що це на декілька днів. Однак минув тиждень, два і взагалі було під питанням продовження нашого життя саме там, де ми мешкали раніше, а також, чи залишиться наш бізнес у Києві. Розуміли, що гроші рано чи пізно закінчуються, тому варто було пристосовуватися тут до нових реалій. 

"Через місяць вирішили, що потрібно щось робити"

У Львові ми одразу почали думати як допомогти хлопцям, що на фронті. Почати займатись волонтерством. Разом із друзями, за підтримки закордонного фонду, організували виготовлення сухих пайків для військових та постраждалих людей. Возили великими партіями по різним містах. Через декілька тижнів після того, як приїхали до Львова, вирішили, що треба щось шукати і думати, як жити тут, де ми зараз.

До того, як поїхали, у мене був бізнес, який створювали спільно з чоловіком, також у чоловіка була ще своя робота. Зокрема, мали чотири кав’ярні у Києві, найстаршій з яких виповнилося 6 років. Вирішили розпочати цю справу і у Львові та приступили до пошуку оренди приміщення. 

Взагалі ми часто раніше були у Львові, любимо це місто, бо тут є якась така душа, атмосфера, нам подобається. Коли якось між собою з чоловіком мріяли про щось, то ми думали, якщо не в Києві, то, мабуть, жили б у Львові. Навіть говорили про те, що було би круто відкрити там кав’ярню. Однак це було на рівні мрій, бо досить складно логістично. 

"Шукали локацію впродовж двох-трьох тижнів"

Впродовж двох тижнів, в перервах між волонтерством, ми шукали локацію для кав’ярні. Дивилися, які є вільні приміщення, яка вартість оренди. Все рахували, бо коли ти відкриваєш заклад, треба не лише зробити ремонт, а ще декілька місяців інвестувати в оренду, зарплату, комунальні послуги. Важливо розуміти, питання яких це коштів, адже завжди є варіант, що з того може нічого не вийти. Тому бізнес - завжди ризик і ти ризикуєш власним бюджетом. 

Приміщення знайшли у центральному районі на вулиці Сахарова, побачили і воно одразу припало до душі. Було досить світле, просторе та у нормальному стані. 

"Ремонт зробили самотужки"

Ремонт у приміщення робили з чоловіком самотужки. Поїхали у будівельний супермаркет, купили там фарбу, шпаклівку, всі інструменти та самі все клеїли, фарбували. Робили все своїми руками, лише знайшли сантехніка, щоб провів воду, каналізацію. 

Ремонт у кав'ярні, Фото надала героїня

Завдяки нашим знайомим також вдалося перевезти майно з однієї нашої кав’ярні у Києві до Львова. Стіни оздобили картинами, що я колись малювала вдома.

На якийсь час це приміщення навіть стало мініскладом для гуманітарної допомоги. 

Згодом чоловік розпочав їздити у Київ, бо він працює у комунальному господарстві, йому потрібно було на роботу. Я залишилася тут і жила десь до початку травня, займалася кав'ярнею.

Склад допомоги у приміщенні кав'ярні, Фото надала героїня

"Працівників знайшла швидко"

Щодо персоналу, то працівників знайшла досить швидко. За один день відгукнулося дуже багато людей на вакансію. Ніколи не приймала стільки дзвінків і не проводила стільки співбесід за день. У мене був розписаний графік інтерв‘ю на півдня, було близько 20 людей. Це було шалено, якщо чесно. 

"Організувати роботу кав’ярні у Львові складніше, ніж у Києві"

Щодо організації роботи кав’ярні у Львові, то тут були певні складнощі. Адже у Києві в нас був налагоджений процес, мали там постачальників - і кави, і стаканів, і молока, тобто було все, що необхідно для роботи. Тут потрібно було все шукати. 

Коли я розпочала пошук постачальників у Львові, то зрозуміла, що у цьому сенсі тут є прогалина. У Києві дуже багато компаній, що займаються постачанням товарів для закладів харчування, крім того, роблять це “під ключ” - від склянок і пакетиків та закінчуючи молоком, вершками. У Львові ж таких компаній дуже мало і доводилось замовляти в одному місці склянки, в другому - молоко, в третьому пакетики й таке інше. 

Загалом для мене було якось по-іншому з організацією тут, досить дивно та складніше, ніж у Києві. Адже вибору набагато менше, а ціни були вищими, що мене здивувало. 

Julia's coffee shop, Фото: 032.ua

"На новий заклад вплив війни опосередкований"

На новий заклад вплив війни досить опосередкований. На розвиток впливає життєвий цикл закладів, адже коли ти його відкриваєш - це дитина. Як дитина росте, так має і збільшуватися рівень доходу.

Якщо взагалі говорити про війну та ресторанний бізнес, то у Львові спочатку було дуже багато людей, тому і багато клієнтів у закладах, були значні доходи. Коли поступово переселенці розпочали повертатися додому, то і виручка,  відповідно, почала зменшуватися. Звісно, нашої кав’ярні це не торкнулося, тому що у нас зовсім новий заклад. Для нас було як завжди на початку, зараз трохи краще і сподіваємося, що через декілька місяців вийдемо на вищий рівень. 

"За період війни наш бізнес навіть розширився. Мені дивно це усвідомлювати"

Загалом за період повномасштабної війни наш бізнес навіть розширився.  Мені дивно це усвідомлювати. Так трапилося, що не заплановано відкрили заклад у Львові. Ще одну кав’ярню ми розпочали будувати до повномасштабної війни в Києві і теж вирішили там все доробити та відкрили її у червні. 

Ось так заклади нашої мережі продовжують зараз роботу і в столиці, і тут - у Львові. 

Julia's coffee shop, Фото: 032.ua

Чому вирішили продовжувати розвивати бізнес в Україні 

Чесно, мабуть, я не поїхала б сама жити і працювати в іншу країні. Дуже складно десь розпочати життя з чистої сторінки. Якщо тут ти щось маєш, то там ти просто ніхто. 

Ми вирішили, що залишаємося в Україні й будемо робити все, щоб Україна якнайшвидше перемогла, будемо створювати нові робочі місця, будемо сплачувати податки, будемо допомагати ЗСУ, людям, які постраждали та тваринам, які залишилися без господаря… 

Читайте також: "90% нашої команди - з Маріуполя". Історія закладу в центрі Львова, що відкрили друзі-переселенці

Фото на головній: редакції надала героїня