Львівʼяни, які змінили світ: як у Львові дали поштовх розвитку нафтовій промисловості

Сьогодні гасову лампу ми сприймаємо як цікавий артефакт життя людей позаминулого століття, але у свій час винахід гасової лампи призвів до справжньої революції у житті та побуті людей, розширив можливості медицині та став першим кроком для стрімкого росту нафтової промисловості.

А винахідники гасової лампи сприймалися людством приблизно так, як сьогодні Ілон Маск з його проривними технологіями у подорожах до космосу та у виробництві електромобілів. Львівʼяни можуть пишатися тим, що один із найважливіших винаходів людства у 19 сторіччі стався саме у Львові - де у 1853 році Ігнатій Лукасевич та Ян Зег винайшли гасову лампу.

До речі нащадок гасової лампи — примус був витіснений із загального побуту у СРСР тільки з появою та розповсюдженням газової плити вже майже у 60-рокі XX сторіччя. А багато туристів і сьогодні беруть з собою в похід, хоч і сучасний, але все ж історичний нащадок той класичної гасової лампи.

Польській вірменин Ігнатій Лукасевич

 Один із двох винахідників гасової лампи Ігнатій Лукасевич народився 8 березня 1822 року у польському селі Задушники у шляхетній вірменсько-польській сім'ї.

Коли Ігнатію було вісім років, сім'я переїхала до міста Ряшев, де Лукасевич після закінчення чотирьох класів гімназії вимушений був почати працювати. У 1836-1840 роках він практикується в аптеці А. Свободи у Лацуті. Одночасно Ігнатій відвідував підпільні збори політичних організацій, які підтримували ідею відновлення незалежності Польщі.

У 1846 році він був звинувачений австрійською владою у зберіганні та розповсюдженні агітаційної літератури та ув'язнений. Після звільнення у 1848 році 26-річний Лукасевич переїжджає до Львова, де починає працювати в аптеці «Під золотою зіркою», яка сьогодні розташована на вулиці Коперника, будинок 1. Аптека належала богатому підприємцю Петрові Міколяшу (Мікаєляну) і була на той час найбільшою аптекою у всій Галичині.

Також Ігнатій продовжив перерване навчання, вступивши до Краківського Ягеллонського університету. Закінчивши його, він вступив до Віденського університету, де отримав диплом магістра фармації у 1852 році. На прохання власника аптеки Міколяша Лукасевич зі свої асистентом Яном Зехом проводив досліди з дистиляції нафти.

Ігнатій Лукасевич

В 1853 році Лукасевич і Зегу лабораторним шляхом методом фракційної дистиляції сирої нафти отримали гас. За кілька тижнів Ігнатію довелося модернізувати конструкцію масляної лампи, щоб вона працювала на гасі, внаслідок чого перша гасова лампа висвітлила фойє аптеки Мікаеляна. Того ж року хірург львівського міського госпіталю Заорський зробив першу термінову нічну операцію пацієнтові Владиславу Холецькому при світлі гасових ламп. Це стало найкращою рекламу винаходу Лукасевича та Зега.

 Батько нафтової промисловості

 Ігнатій Лукасевич був не тільки винахідником, але і став засновником нафтовою промисловості у Австрійський імперії, та взагалі -  Європи. У 1854 році він заснував першу в Європі нафтову копальню «Франек» у селі Бубрка біля Кросна.

Ігнатій Лукасевич

У 1877 році у Львові під його головуванням відкрився перший у світі Нафтовий Конгрес. В 1881 році він запропонував використання водяних бурів у нафтопромисловості, проте не встиг перевірити їх на практиці.

У 1882 році Ігнатій тяжко захворів на пневмонію та помер 7 січня. На похорон винахідника у Львові прийшло понад 4 тисяч мешканців, серед яких були представники найбільших національних громад міста Лева вірмени, поляки, українці та євреї.

 Ян Зег

Не менш цікаве і драматичне життя прожив другий винахідник гасової лампи — асистент Ігнатія Лукасевича — Ян Зег. Ян Зег народився 2 вересня 1817 року у місті Ланьцуті, у Західній Галичині. Родина мале німецьке походження. Його батько був аптекарем.

Навчався Ян Зег у Дрогобицькій та Самбірській гімназіях. З 1844 року Зег вивчав фармацію у Віденському університеті, якій закінчив у 1846 році, отримавши степінь магістра фармації. У 1848 році Зег починає працювати разом з Лукасевичєм в аптеці. У 1853 році після довгих тижнів лабораторних експериментів Ян Зег здійснює дистиляцію та очищення нафтової ропи на окремі фракції.

Аптка «Під золотою зіркою»

Для очищення нафти Ян Зег використав концентровану сірчану кислоту та содовий розчин. Ще 27 травня 1853 року Зег подав до Намісництва у Львові заяву про видачу йому привілею (патенту) — на очищення нафти хімічним шляхом.

Аптека «Під золотою зіркою»

 Пізніше у Львові на вулиці Краківській Ян Зег відкрив крамницю з продажу легкої нафти населенню для освітлення, а також бензину, як рідини для виведення плям з одягу та для інших технічних цілей. Також Зег доставляв у столицю Австрії Відень велику кількість нафтового дистиляту для освітлювальних потреб. Ще з 1854 року цей продукт для освітлення, як дешевший, почала використовувати Північна залізниця Австрійської імперії. На прохання тодішнього директора пошти у Львові, Зег з бориславської нафти виготовляв мастила до поштових возів у формі шматків мила.

Трагедія у родині винахідника

12 лютого 1858 року з фабрики до магазину Яна Зега у Львові було привезено бочку з нафтопродуктами, яка була пошкоджена, а з неї витікала рідина. Перед крамницею утворилася калюжа. За однією з версій, випадковий перехожий підпалив дистилят, вогонь перекинувся на крамницю, де дружина Зега Дорота та її 17-річна сестра Герміна, що продавали нафтопродукти, трагічно загинули у вогні.

Шокований катастрофою, Зег на якийсь час припинив успішно розпочату ним справу, проте, вже наприкінці 1858 року він організовує нову крамницю з продажу нафтопродуктів на розі вул. Довгої (сучасна вул. Театральна), навпроти нинішнього театру ім. М. Заньковецької.

Ян Зег

Однак через конкуренцію численних, набагато більших підприємств винахідник нафтопереробки та промисловця залишив розпочату ним справу.

 У 1876 році Зег відкрив у місті Борислав аптеку з назвою «Зірка». Він вдруге одружується, з Марією Облочинської, з якою у них народилося двоє дочок.

Зег та його родина була в дружніх стосунках з українським письменником Стефаном Ковалівим. Дружина та дочка Зега були хресними матерями двох дітей С. Коваліва. 

Ян Зег помер 25 січня 1897 року у Бориславі,  похований на колишньому старому цвинтарі. На жаль, конкретне місце поховання наразі невідоме.

Вшанування памʼяти винахідників у Львові

У 2009 році біля ресторації-музею «Гасова лямпа» на вулиці Вірменській, 20 у Львові було відкриті памʼятники Ігнатію Лукасевичу та Яну Зегу, які створили львівський дизайнер Михайло Москаль та скульптор Володимир Цісарик.

Сьогодні багато туристів з великим задоволенням роблять світлини біля скульптур львівських винахідників, але мало хто із них насправді розуміє, яка важливе значення гасова лампа ще відносно недавно мала у житті мільйонів людей на різних континентах світу.

Памʼятник Яну Зегу

Читайте також: Львівʼяни, які змінили світ: як онук рабина став засновником ісламської держави