Аденоїди у дитини: причини, симптоми, способи лікування

Закладений ніс та утруднення дихання — дуже неприємні відчуття. Вони заважають спати, думати, бігати і безмежно дратують навіть дорослих під час звичайнісіньких ГРВІ. Діти ж, у яких з’явилися аденоїди, змушені знаходитися у цьому стані дуже довго, і це справжнє випробування для дитячого організму. Якщо запустити хворобу, не звернутися вчасно до лікаря, можна отримати чимало ускладнень.

Які ж причини, симптоми, способи лікування і профілактики аденоїдів? Розбиратися у цих питаннях нам допомагають лікарі дитячої поліклініки «Веселка».

Проблеми росту

Носоглотковий (аденоїдний) мигдалик разом з іншими мигдаликами (піднебінними, язиковими та трубними) відіграє важливу роль у формуванні місцевого імунітету. Він є абсолютно у всіх дітей з народження і не викликає жодних негараздів, поки не почне рости. «Фізіологічне збільшення глоткового мигдалика діагностується у дітей віком від 3 до 5 років ( дошкільний та молодший шкільний вік). У цей час аденоїди ростуть найактивніше і досягають найбільшого розміру, — розповідає дитячий лікар-отоларинголог клініки «Веселка»  Максим Мірка.

Варто знати, що ступінь розростання та локалізація аденоїдів можуть бути різними, що впливає на рівень складності захворювання та способи його лікування. Звісно, все починається з незначних змін: дитині важко дихати під час сну, вона час від часу хропе, у неї частішають застуди, а нежить стає затяжною... Такі сигнали організму не можна ігнорувати. Треба відразу повідомляти про них лікарю. «Завдання педіатра, — говорить педіатр дитячої поліклініки «Веселка» Андрій Юрас, — розгледіти проблему, провести первинну діагностику, призначити початкове лікування та направити пацієнта до отоларинголога».

Дуже важливо проходити профілактичні огляди і у лікаря-отоларинголога: щороку, якщо немає патологічних змін з боку глоткових мигдаликів, та раз на шість місяців, якщо діагноз гіпертрофія аденоїдів підтверджена, навіть якщо вони не надто турбують. Отоларинголог має можливість в буквальному сенсі заглядати вглиб проблеми та бачити реальний стан речей, і це допоможе вчасно виявити проблеми та запобігти ускладненням.

Симптоми аденоїдів

Вони можуть проявлятися 3 групами:

1.Симптоми, які пов'язані з порушенням носового дихання: хропіння уві сні, постійне дихання ротом, гугнявість голосу.

2.Симптоми, пов'язані з захворюванням прилеглих органів: часті отити, зниження слуху, зміна прикусу, при якому нижня щелепа виступає вперед.

3.Симптоми, що вказують на негативні зміни у віддалених органах, зокрема, у нервовій системі. Так, внаслідок недоотримання кисню головним мозком (гіпоксії) з’являються роздратованість, сонливість, млявість, погіршення розумових здібностей тощо.

Також у дитини з аденоїдами може сформуватись «аденоїдний тип обличчя» — воно стає видовженим, ротик постійно відкритий, під очима темні кола, шкіра бліда. Це дуже виразний доказ, що проблема з аденоїдами має вже довгу історію.

Варто ще зазначити, що аденоїдні вегетації при постійному  впливі зовнішніх факторів (інфекції, переохолодження, пил, алергени), можуть стати причиною хронічного  вогнища інфекції, який характеризується тривалою закладеністю носа, ще більш утрудненим диханням через набряк. Цей стан у свою чергу сприяє розвитку гнійно-запальним процесам у носі, вуху та приносових пазухах. Запобігти цьому допоможуть своєчасне звернення до лікаря-отоларинголога, регулярне спостереження та своєчасне лікування.

Ступені складності

Лікарі виділяють 3 ступеня збільшення (гіпертрофії) глоткового мигдалика:

І ступінь — аденоїди на третину перекривають отвір між порожниною носа з глотки (хоану);

ІІ ступінь — отвір перекрито на дві третини;

ІІІ ступінь — перекрито понад дві третини отвору.

Звісно, стратегія лікування залежить від ступеню гіпертрофії, але при цьому прямого зв’язку між розміром аденоїдів та необхідністю хірургічного втручання немає. На рішення про необхідність операції впливають місце, де локалізується розростання, та анатомічні особливості конкретної дитини. Буває так, що великі аденоїди третього ступеня піддаються консервативній терапії, а значно менші розростання другого ступеня вимагають негайного видалення.

«Для хірургічного втручання потрібні абсолютні показання, — каже лікар-отоларинголог  Максим Мірка. — Перше з них — часті отити (більше 4 разів на рік). Справа в тому, що аденоїдні розростання, розміщені впритул до слухової труби, перекривають її, провокуючи накопичення слизу та запалення середнього вуха. Ситуацію погіршують і запальні процеси в аденоїдах (аденоїдити). Друге абсолютне показання — зниження слуху, причиною якого також є блокада слухової труби і накопичення секрету. Третє — зміна прикусу. Ортодонти зазначають, що поки дитина не почне вільно дихати носом, нічого виправити не можна. Четверте абсолютне показання — зупинка дихання уві сні (апное), що трапляється на фоні хропіння. Частота таких зупинок інколи сягає 10–15 разів на ніч. І хоча дихання відновлюється самостійно, постійне кисневе голодування негативно впливає на роботу головного мозку і всього організму».

Якщо немає абсолютних показань, аденоїди лікують консервативно. Але такі рішення має приймати отоларинголог. Саме тому дуже важливо регулярно приходити на профілактичні огляди і спостерігатися у одного й того ж лікаря, який буде відслідковувати динаміку захворювання та зможе вчасно скоригувати лікування.«Мало того, — зазначає педіатр дитячої поліклініки «Веселка» Андрій Юрас, — завдяки лікуванню можна  полегшити стан дитини і дочекатися, коли вони з віком зменшаться, щоправда це відбувається не у всіх».

Як проходить операція

Видалення аденоїдів відбувається під загальною анестезією. «Дитина засинає і прокидається в обіймах батьків, — втішає  лікар-отоларинголог дитячої поліклініки «Веселка»  Максим Мірка. — Це так зване оперативне втручання одного дня: вранці маленький пацієнт приходить на огляд до отоларинголога та анестезіолога,починається операція, яка триває близько години (це разом з роботою анестезіолога). А вже увечері дитину відпускають додому, даючи батькам відповідні рекомендації».

В умовах дитячої поліклініки «Веселка» видалення аденоїдів проводиться під контролем ендоскопу. «При такому підході ймовірність того, що частинка тканини, з якої складається мигдалик, залишиться, і хвороба повернеться, зводиться до нуля. Ми все бачимо, контролюємо і видаляємо», — розповідає  Максим Мірка.

Тому варто спостерігати за аденоїдними вегетаціями у дітей  з уважними та професійними лікарями, що використовують сучасні методи лікування.

Попередьте недуги малечі — запишіться на плановий огляд до отоларинголога дитячої поліклініки «Веселка». Звертайтесь за номерами:

+38 (067) 343 29 11

+38 (050) 343 29 11.