Львівський бронетанковий завод за два роки поставив ВСУ понад сотню танків

Директор ДП «Львівський бронетанковий завод» Віктор Андрощук розповів, що кілька років тому заводчани освоїли капітальний ремонт і модернізацію танка Т-64.

Їх у війська вже поставлено понад сотню одиниць, повідомляє АрміяInform.

Також львів’яни освоїли капітальний ремонт БМП-1. Наразі підприємство має замовлення на ремонт і модернізацію цих бойових машин. Уже більше ніж тридцять одиниць відправлено до Збройних Сил України. Нині в роботі перебуває ще партія БМП-1.

Фото: АрміяInform

З початку війни на ДП «Львівський бронетанковий завод» розроблено броньовану ремонтно-евакуаційну машину БРЕМ «Лев». Варто додати, що ця техніка є аналогом радянської БРЕМ-1 і вона не випускалася на території України. БРЕМ «Лев» вже допущений до експлуатації на особливий період. Ба більше, цими машинами цікавляться закордонні партнери, є й відповідні контракти на їхнє виробництво.

Слід додати, що у 2019 Міністерство оборони замовило у львівських фахівців ремонт і модернізацію пожежних танків ГПМ-54 на базі танків Т-55. Близько 15 одиниць цієї техніки буквально за два роки капітально відремонтовано, модернізовано й передано до Збройних Сил. Крім того, ГПМ-54 стоять на озброєнні баз зберігання боєприпасів та арсеналів.

За словами керівника підприємства, вже завершується контракт на капітальний ремонт і модернізацію тягачів БТС-4. Після відповідних технічних доопрацювань у тягача поліпшили ТТХ, машина за функціоналом стала фактично як БРЕМ-1. На БТС-4, зокрема, встановлюється кран-стріла 12-тонна, основна та допоміжна лебідки тощо. Важливо, що БТС-4 обходиться значно дешевше від того ж БРЕМ-1.

За словами Віктора Андрощука, імпортозаміщення для ремонту й модернізації танків для ДП «Львівський бронетанковий завод» є складним питанням, але не критичним. Контракти на заводі виконуються вчасно і це є, власне, відповідним показником. Самі матеріали не є проблемою, як-от вироби з гуми, метал тощо. Деякі комплектуючі передаються із запасів Міноборони. Варто нагадати, що, до прикладу, танк Т-72 був доволі розповсюджений у Європі, зокрема в Польщі, Словаччині, Чехії. Тому деякі деталі купують у закордонних партнерів. Те, що стосується спеціальної техніки (БРЕМ, пожежні танки), ремонтують і модернізують з використанням українських і європейських запчастин.

До 2014 року підприємство виконувало фактично лише закордонні контракти, замовлень не бракувало. Йдеться про замовлення на ремонт Т-72, БРЕМів, пожежних танків. З початком російсько-української війни іноземних контрактів поменшало, бо роботи здійснювали здебільшого в інтересах Збройних Сил України. Співвідношення по контрактах після 2014 року становило — 90 % від Міноборони і 10 % іноземних.

Нині оборонне замовлення трохи зменшилося і є можливість та потреба повернутися на іноземні ринки. Адже для того щоб нормально функціонувати, заводу потрібно ремонтувати та модернізувати в рік близько 60 одиниць техніки, а станом на сьогодні в портфелі замовлень — п’ять десятків техніки.

Про перспективи розвитку та оновлення виробничої бази

Директор ДП «Львівський бронетанковий завод» Віктор Андрощук розповів, що за останні роки виробнича база суттєво оновилася. Наприклад, вдалося купити плазмову різку та сучасні зварювальні апарати.

У 2014 році на підприємстві були певні фінансові труднощі. Але завод включили до відповідної державної програми й Кабмін направив кошти на переоснащення.

— Заводу було виділено у 2018 році 78 мільйонів гривень. За 3 роки (2019-2021) усю суму освоїмо. Вже закупили більше ніж 30 одиниць різного обладнання. Зокрема, йдеться про три лазерні різки (маленька — по параніту, гумі, більша — по тонкому металу, велика — будь-який лист металу завтовшки до 20 мм). Також незабаром встановлюватимемо 600-тонний прес. За виділені кошти купили й два обробні центри, компресори, профільну шліфовку, плоску шліфовку тощо. Встановлено дві камери фарбування корпусу танка та готового виробу. Тобто велику кількість обладнання, — розповів Віктор Андрощук.

За словами керівника підприємства, нині львів’яни готуються до випуску бойових машин «Дозор-Б». Для цього на відповідну дільницю встановили дві 10-тонні кран-балки, щоб можна було переносити корпуси, купили цей зварювальний апарат, фрезерні верстати для обробки кромки. Планується як мінімум виготовляти корпуси у кооперації з ДП «Харківське конструкторське бюро імені О. О. Морозова». Якщо цього року на «Дозор-Б» буде держгарантія, то заводчани візьмуться за виготовлення корпусів цих машин.

Також Віктор Андрощук розповів, що наразі Львів — не зовсім машинобудівне місто. Тому фахівцям танкоремонтного підприємства немає на кого розраховувати, як, наприклад, заводам у Харкові чи Дніпрі, де є потужні виробництва і можна замовляти різні послуги. Тому довелося повністю оновити гальванічну дільницю і тепер заводчани мають змогу виконувати всі види гальванічних робіт. Про цю ділянку праці заводчан читайте незабаром на АрміяInform.

ДП «Львівський бронетанковий завод» співпрацює фактично зі всіма українськими підприємствами, які щось ремонтують чи виготовляють для бронетанкового озброєння. Наприклад, у м. Сміла ДП «Оризон-Навігація» виготовляє навігаційне обладнання для бронетехніки, ДП «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» у Дніпрі займається гумовими виробами тощо.

— Якщо ми бачимо, що нам вигідніше за часом і фінансово віддати на ремонт якесь обладнання й роботи проводитиме спеціалізована компанія, то так і робимо. Бо вона якісніше відремонтує чи виготовить, ніж наше підприємство, — зазначив Віктор Андрощук.

Середня зарплата на заводі 17 тисяч

За словами директора підприємства, на кадрові питання заводу багато в чому впливає регіональне розміщення Львова. Зокрема близькість з Польщею вносила свої корективи та свого часу певний відтік працівників був до сусідньої країни. Сьогодні ж проблеми щодо більшості спеціальностей відсутні. До прикладу, на вантажних роботах середній вік заводчан не перевищує 30 років. З тими ж зварювальниками проблем також немає, бо їх готують у місті й заробляють вони непогано.

— Щодо верстатного обладнання — токарів чи фрезерувальників, то певні кадрові проблеми є. Втім, у нас уже близько десятка обробних центрів, де старшу людину не поставиш — тому там працюють молоді заводчани з вищою освітою. Всього у нас зараз більше ніж 650 працівників із середнім віком менше ніж 50 років і зарплатою в середньому 17 тис. грн, — розповів Віктор Андрощук.

Також він зазначив, що були часи, коли на підприємстві було й 900 робітників. Особливо у 2016 році, коли було дуже багато роботи.

Читайте також: Разумков у Львові заліз на танк, - ФОТО