Суд зобов’язав виконком Львівської міської ради видати останки Кузнєцова Росії: Садовий проти

Касаційний адміністративний суд зобов’язав виконком Львівської міської ради передати останки агента НКВС Миколи Кузнєцова його родичам в Росію.

Це рішення суду прокоментував мер Львова Андрій Садовий.

“Це вже не перше таке судове рішення у цій справі. Я вкотре маю 2 питання до людей, які ухвалюють такі рішення:

1. Чи вважаєте ви можливою будь-яку співпрацю із агресором у час війни?

2. А чи не хоче Росія повернути нам 121 громадянина України, які сьогодні ув’язнені за політичними та релігійними мотивами на території їхньої країни, а також 296 людей, які перебувають у нелюдських умовах на окупованих територіях?

Наша позиція однозначна – ми не співпрацюємо із окупантами!

І наостанок. Позивачкою у цій справі з 2008 року є громадянка РФ Маргарита Брюханова. Хтось колись цікавився, як у неї справи?”, - підсумував Садовий.

Нагадаємо, що Микола Кузнєцов з початку Другої світової війни був зарахований до 4-го управління (диверсії і терор за лінією фронту) НКВС старшого майора П. А. Судоплатова.

З жовтня 1942 року Кузнецов під ім'ям німецького офіцера Пауля Зіберта вів розвідувальну діяльність у Рівному.

З осені 1943 року були організовані кілька замахів на заступника Еріха Коха та керівника управління адміністрації Рейхскомісаріату Пауля Даргеля.

У Львові Микола Кузнецов здійснив ряд терактів проти нацистської влади. Крім того, за час роботи на території України йому вдалося отримати деякі відомості про підготовку німецького наступу на Курській дузі.

9 лютого 1944 року Кузнецов застрелив віцегубернатора Галичини Отто Бауера та шефа канцелярії президії галицької адміністрації Гайнріха Шнайдера — біля їхньої резиденції навпроти будинку Івана Франка. Недалеко від місця злочину Кузнецов підкинув сфабрикований документ, у якому нібито йшлося про наказ проводу ОУН вбити Бауера. Коли нацисти знайшли цю фальшивку, це спровокувало ряд каральних заходів щодо українських націоналістів.

8 березня 1944 в с. Боратин (тепер — Бродівський район) групу Кузнецова зненацька захопила чота «Гуцулка» сотні «Чорногори» з куреня «Шугая». Переодягнених в одяг вояків Вермахту радянських агентів партизани сприйняли за дезертирів. Тоді Кузнецов попросив закурити, підійшов припалити до гасової лампи, витягнув з-під свого кашкета гранату й ліг на неї (за однією з версій Кузнецов загинув у перестрілці).

5 листопада 1944 року за виняткову мужність і хоробрість при виконанні поставлених завдань Кузнецов Микола Іванович був посмертно удостоєний звання Герой Радянського Союзу.

У 1959 році на Львівщині знайшли могилу Кузнєцова і після провели дослідження ексгумованих кісток у| Львові відбувся його похорон на військовому кладовищі "Пагорб Слави".

Справа Ніколая Кузнєцова зберігається в архівах Федеральної служби безпеки Російської Федерації і буде розсекречена не раніше 2025 року.

У 2000 р. у міську раду Львова надійшов лист від ветеранів Єкатеринбурга з проханням посприяти в перепохованні Кузнецова в Єкатеринбурзі. Комісія з військових поховань відмовила їм.

Читайте також: Личаківський цвинтар у Львові: історія та відомі поховання незвичайного музею, - ФОТО