Кліматичне питання: де шукати та над чим працювати новообраній міській раді Львова

Нещодавно відбулося перше засідання новообраної Львівської міської ради: ГО "Плато" дослідила кліматичні питання, над якими варто працювати депутатам у найближчі п'ять років.

Робота над посібником “Кліматичні цілі Львова” показала, що попри наявність чималої кількості загальних та вузькогалузевих стратегічних документів, до сьогодні у Львові питанням формування комплексної кліматичної політики, на жаль, так ніхто і не займався. Брак політичної волі та загалом несприятлива до адвокації проекологічних питань кон’юнктура, сильно депріоритезує тему. Водночас саме комплексне трактування кліматичного питання сприяє розширенню розуміння його змістовного наповнення і дозволяє аналізувати окремі позитивні зрушення. 

Так, наприклад, перші кроки до пом’якшення наслідків кліматичної зміни у Львові було зроблено у 2009 році, коли Львів долучився до Угоди мерів. Заснована Європейським Союзом, мережа включає місцеві та регіональні органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання зі скорочення власних викидів СО2 щонайменше на 20%, сприяючи, таким чином, розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя.

Саме долучення до Угоди мерів спонукало Львів стати одним із перших міст України, яке розробило та затвердило План сталого енергетичного розвитку (ПСЕР) на період 2011-2020 років. У межах роботи над документом було проведено інвентаризацію базового рівня викидів CO2 на території міста, зроблено оцінку технічної й економічної ефективності наявних систем енергозабезпечення, зроблено висновок про необхідність та напрями їх модернізації, оцінено ефективність споживання енергоресурсів у бюджетній сфері, підприємствами ЖКГ, населенням та у транспортному секторі, сформульовано пріоритетні цілі модернізації цих об’єктів, а також виконано прогнозний паливно-енергетичний баланс і вартісні баланси майбутніх періодів.

Відповідно до ПСЕР місто зобов’язалося до 2020 року зменшити енергоспоживання на 22,4% та викиди вуглекислого газу на 20,8% (це близько на 590550 тонн CO2), досягти 11% частки відновлювальних джерел енергії у загальній структурі енергоспоживання. Це дозволило б підвищити енергетичну безпеку міста та його економічну незалежність через перехід до мультипаливного балансу. Проте станом на листопад 2020 року у відкритому доступі інформація про підтвердження чи спростування досягнення цих цілей містом відсутня.

Важливими у контексті формування політики Львова щодо пом’якшення та адаптації до наслідків кліматичної зміни можна вважатиі План заходів “Зеленого міста” та Інтегровану концепцію розвитку Львова. Метою розробки обох документів було створення комплексного підходу до планування майбутнього розвитку міста із використанням позитивних закордонних практик.

План заходів “Зеленого міста” (ПЗЗМ або GCAP - Green City Action Plan) - ініційована Європейським банком реконструкції та розвитку, за фінансової підтримку уряду Чеської республіки, із залученням незалежних консультантів в галузі сталого розвитку стратегія. Вона базується на розробленій міжнародними організаціями методології, яка допомагає аналізувати динаміку міста у напрямку сталого розвитку, тобто включає заходи, які необхідно здійснити місту для забезпечення сталого розвитку. Львів став першим містом України, яке розробило подібний документ. 

Презентація плану заходів "Зеленого міста" для Львова, Фото: https://en.enviros.cz/

При розробці плану заходів було виділено ключові проблеми міста, серед яких: оптимізація твердих побутових відходів та рекультивація сміттєзвалища, зменшення витоків води і перебудова системи водоочистки, забруднення, які продукує транспорт, стан зелених насаджень у місті та енергоефективність. До сфер, які потребують окремої уваги розробники віднесли і питання протидії зміні клімату у місті. Передбачається, що стратегія дозволить залучати більше інвестиції у місто.

Щодо Інтегрованої концепції розвитку Львова до 2030 року (ІКР 2030) - то це передусім гнучкий інструмент планування, метою якого є створення образу міста з точки зору його просторових характеристик. Дослідження розробляється Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ у Львові із залученням широкого кола громадськості. При розробці нової комплексної стратегії ІКР 2030 зможе стати фундаментом для кращого розуміння просторових перспектив розвитку, в тому числі, в аспектах планування міських бюджетів та програм, зокрема, що стосується кліматичного аспекту. Вагому увагу під час дослідження та розробки ІКР 2030 було надано особливостям природного каркасу міста, адже він є основою просторового розвитку.

“Львів 2030. Інтегрований розвиток міста”, Фото з однойменного пабліку у ФБ

Документом передбачається формування нових парків та їх поєднання у мережу за допомогою зелених зв’язків. Реалізація таких зелених ліній з вело-пішохідним рухом дозволить створити якісну альтернативу автомобілям. Також у документі акцентується чимало уваги на поверненні в структуру Львова відкритих водних об’єктів, які стали жертвами індустріалізації та збільшенні кількості проникних поверхонь, що дозволить допомогти з пристосуванням до наслідків зміни клімату.

Окрім вищезгаданих документів знаходити кліматичний компонент можна і в інших, реалізованих і діючих, стратегічних програмах і планах, що стосуються різних секторів міста, зокрема, енергетики, будівель, транспорту, відходів. Однак закордонний досвід свідчить, про те, що з року в рік питання глобальної кліматичної зміни набуває все більшої актуальності та потребує окремої уваги міських політиків. Вона ж повинна трансформуватися у появу як спеціалізованих міських стратегічних документів на кшталт Плану пом’якшення та адаптації до наслідків кліматичної зміни або Кліматичного плану дій у Львові, Кліматичної стратегії Львова, так і відповідальних за їх якісну реалізацію міських структур. І коли як не на початку каденції новообраного депутатського корпусу варто наголошувати на таких амбітних викликах?

Публікацію підготовлено у межах проєкту «Курс на акліматизацію Львова» реалізованого ГО «Плато»

Анжеліка Зозуля, співзасновниця ГО “ПЛАТО”

Читайте також: Як у Львові зібралися покращувати якість повітря