В історичній частині Львова зявився енергонезалежний будинок

«Будинок «нуль» енергії», створений в самому центрі Львова. Цей проект вважається унікальним в європейському масштабі, оскільки він реалізований у будівлі, спорудженій на початку ХХ століття (роботи відомого українського архітектора Івана Левинського) в історичній забудові, де вимоги до збереження архітектурних конструкцій та опорядження є вкрай жорсткими і де інфраструктура інженерних мереж сформована.

Тут використано енергоактивні елементи й конструкції та створено самодостатню систему тепло- й електропостачання. Будинок «нуль» енергії став справжньою сенсацією міста левів.

Парадигма «будинку «нуль» енергії» полягає в тому, що будь-яка будівля повинна бути самодостатньою, не споживати енергію, забезпечуючи при цьому високий стандарт комфорту та гігієни. Висловлюючись образно, будівля повинна бути подібною до рослини, джерелом існування якої є сонце та земля.

Щоб створити самодостатній будинок, слід дотриматися лише чотирьох вимог:
- теплоізоляція будинку повинна бути такою, щоби втрати тепла (від людей, електропобутових приладів) з нього були мінімальними;
- внутрішній тепловий потенціал будинку повинен бути якнайнижчим, що сприятиме мінімізації теплових втрат;
- будинок повинен бути акумулятором теплової енергії або мати тепловий акумулятор;
- функції вищих порядків у будинку мають забезпечуватися лише за рахунок природної енергії – сонця, вітру, ґрунту, повітря тощо.
-
«Будинок «нуль» енергії», створений в самому центрі Львова, базується саме на наведених принципах. Цей проект вважається унікальним в європейському масштабі, оскільки він реалізований у будівлі, спорудженій на початку ХХ століття (роботи відомого українського архітектора Івана Левинського) в історичній забудові, де вимоги до збереження архітектурних конструкцій та опорядження є вкрай жорсткими і де інфраструктура інженерних мереж сформована. Слід наголосити, що, незважаючи на доступність газу (пічне опалення) в історичній частині, у проект його використання на передбачене взагалі через безперспективність цього джерела енергії у майбутньому.

Відповідно до першої вимоги, стіни приміщень були добре теплоізольовані та/або об лаштовані радіаційними екранами. Де забезпечити відповідну товщину ізоляції було неможливо, використано теплоізоляційний матеріал. Стіна була ізольована і зовні, щоправда через наявність на головному фасаді ліпнини, – лише з боку подвір’я. після ізоляційних робіт всі огороджувальні конструкції випробовувалися на герметичність. Виявлені нещільності ліквідовано. Ліквідовано і містки втрати тепла в місцях армопоясів, прилягання коминів до крокв та вікон до стін тощо.

Слід окремо наголосити: якісно покласти ізоляцію та ізолювати всі стики – справа надзвичайно важлива, без якої створити «будинок «нуль» енергії» неможливо.

Вибрана схема теплозабезпечення і гарячого водопостачання включає декілька відомих в світі принципів виконання таких будинків. Система складається з сонячного колектора як основного джерела тепла, каміна як джерела тепла під час пікових навантажень, акумулятора тепла, бойлера (буферного ємнісного водонагрівача), рекуператорів тепла, нагрівних контурів (за принципом підлогового та стінового опалення), теплообмінників. Ані котла, ані радіаторів, ані жодного іншого традиційного обладнання для опалення немає!

Сонячний колектор загальною площею 26 метрів квадратних для підвищення ефективності покритий полікарбонатом. Профіль ТЕПС вибрано тому, що він відповідає концепції будинку – огороджувальна конструкція (в даному випадку покрівельний даховий матеріал) має бути одночасно енергоактивною (функція адсорбера сонячного тепла) або навпаки – сонячний колектор може виконувати одночасно функцію огороджувальної конструкції.

Зі сонячного колектора тепло надходить до бойлера останньої генерації об’ємом 750 літрів. Він має три контури: два – для опалення, один – для гарячої води. Так ємності – необхідна складова будь-якої системи з використанням сонячного колектора.

Акумулятор тепла об’ємом 12,8 метрів кубічних, ізольований твердими пінополістирольними гідрофобізованими плитами товщиною 20 см, виконано у підвалі будинку. Його призначення – акумулювати тепло сонця влітку і віддавати його у приміщення взимку. Взимку акумулятор можна дозаряджати теплом – від колектора навіть у морозні сонячні дні під час роботи каміну.

У повсякденній практиці тепло відхідних газів з каміну «викидається» через комин назовні. В цьому будинку камін виконує функцію додаткового джерела тепла під час пікових навантажень: коли температура від акумулятора тепла (у підвалі) буде недостатньо високою або коли температура надворі буде нижчою від -25 0 С. Використано сталевий вклад потужністю 26/32 кВт з водяним контуром. Важливо, щоби повітря для спалювання дров забиралось до паливної камери каміну повітряним каналом ззовні будинку.

За попередніми розрахунками, фотоелектричні панелі повністю забезпечуватимуть роботу семи рекуператорів тепла, систем освітлення, охоронної сигналізації, керування та моніторингу (за винятком помп).

За довготривалої несприятливої погоди і вичерпання запасів тепла треба розпалити камін й увімкнути циркуляційні помпи відповідних контурів. При цьому екологічно чисте тепло від каміну почне перепомповуватися в акумулятор і бойлер так само, як і при роботі сонячного колектора. З появою сонця обидва контури можуть працювати паралельно.

Тож мати енергонезалежний будинок, що живиться енергією сонця, на сьогодні вже не є міфом. Це реальність, втілена за сучасними технологіями у старовинному місті левів.