Зґвалтований 12-річний хлопчик на Левандівці: чи справді потрібно було розкривати особу потерпілого

18 червня у Львові стався трагічний випадок: 12-річного хлопчика зґвалтував 18-річний молодик. Чоловік попросив дитину допомогти відтягнути мопед і за це пообіцяв купити газованої води... Про сексуальне насильство розповів своїй мамі сам хлопчик уже після всього, що сталося.

Як передає 032.ua, у той день мама хлопчика повідомила у поліцію про зникнення сина. Дитину розшукували всі правоохоронці у Залізничному районі. А вже опісля опублікували фото ймовірного зловмисника, якого за кілька годин знайшли та, за рішенням суду, взяли під варту. Уся інформація була опублікована в інтернеті, і користувачі майже без проблем ідентифікували особи підозрюваного молодика та потерпілого хлопчика.

Мама дитини вирішила опублікувати пост у соцмережі фейсбук, де підтвердила, що усе сталося з її сином. Пояснила це тим, що про такі випадки мовчати не варто, щоб запобігти іншим подібним ситуаціям. Далі жінка описувала все, що відбувалося упродовж наступних кількох днів: підтримку чи осуд громадськості, коментарі журналістам (чимало ЗМІ оприлюднили дані про сім’ю потерпілого), інформацію про засідання суду та збір коштів на адвоката...

Ці пости поширила чимала кількість людей, як небайдужих львів’ян, так і публічних осіб. Вочевидь, всі робили це з добрих міркувань, щоб “мажор” не уникнув покарання, але чи покращили такі дії ситуацію? Про це журналістка 032.ua запитала у директорки департаменту Національних "гарячих" ліній; координаторки Національної дитячої "гарячої" лінії у ГО "Ла Страда-Україна" Альони Кривуляк. 

Згадана громадська організація уже давно працює з темами насильства, зокрема сексуального насильства над дітьми. В Україні це досі склада й табуйована тема, про яку майже не говорять. І хоч висвітлювати такі теми потрібно, експертка каже, що мама зробила недобре, коли ідентифікувала свого сина як потерпілого.

“У такій ситуації треба бути дуже обережними. Будь-яка інформація, що стосується сексуального насильства над дітьми і яка публікується в інтернеті, може зашкодити слідству. Мама може розголосити інформацію, яку кривдник може прочитати та, до прикладу, змінити свої покази. По-друге, це втручання батьків у життя дитини, яка має право на конфіденційність. Це загальне положення, надане кожному громадянину Декларацією з прав людини”, - пояснила Альона Кривуляк.

Є й інші негативні наслідки для самої дитини, що пережила сексуальне насильство, - від булінгу (цькування) у школі та серед друзів, бійок - до вибору майбутньої професії, глибоких психологічних травм і навіть суїциду. Останнє може трапитися в тому випадку, коли дитина вважає, що всі про неї все знають і засуджують, насміхаються і вона не зможе з цим далі жити.

“Висвітлювати тему треба дуже обережно, без ідентифікації дитини, аби її не змогли розпізнати. Справою мають займатися державні служби, а для батьків найкращий варіант - підтримати дитину, пояснити, що вона ні в чому не винна та знайти хорошого психолога, який би зміг допомогти пережити ситуацію”, - додала фахівчиня.

Запобігати інцидентам з сексуальним насильством слід змалку: від найменшого віку пояснити дитині, що є місця на тілі, які не можна нікому показувати чи торкатися, а якщо це сталося, одразу розповісти батькам, бо вони захистять. У складних ситуаціях потрібно стати підтримкою для дитини. До того ж, сім’я потерпілих від сексуального насильства дітей має право на безкоштовного державного адвоката. 

“Наші люди не дуже правосвідомі й не орієнтуються, куди звертатися. Їм набагато легше написати про допомогу в соцмережах. Але в ідеалі слід звертатися до Служби у справах дітей, до правоохоронних органів, на “гарячі лінії”, щоб забезпечити принцип конфіденційності і анонімності для дитини”, - резюмувала Альона Кривуляк.

Куди звертатися у випадках насильства над дітьми:

• Національна дитяча “гаряча лінія” від ГО “Ла Страда-Україна” (працює у будні з 12:00 до 20:00) - номери: 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних).
• Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства торгівлі людьми та ґендерної дискримінації ГО “Ла Страда – Україна” (працює цілодобово) - за номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних).
• Львівський обласний центр соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді - (032) 261-09-37.
• Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги у Львові - 066-278-96-51, 063-953-38-60.
• Гаряча лініяʺ мобільної бригади соціально-психологічної допомоги 0−800−307−305 (усі дзвінки безкоштовні).
• Львівський обласний центр соціально-психологічної допомоги - (032) 237 99 27, 237 99 20.
• ʺГаряча лініяʺ Координаційного центру з надання правової допомоги 0-800-213-103.
• Оперативна лінія Національної поліції України 102.
• ʺГаряча лініяʺ Львівської області 112.
• Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги при Яворівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді 067-834-06-38, 03259 211 74.
• Новострілищанська мобільної бригади соціально-психологічної допомоги 097 973 46 87.
  

Читайте також: “Мій телефонний друг”: як стати волонтером і підтримати самотніх людей під час пандемії COVID-1