7 фактів про Вірменський собор у Львові

Вірменський собор у Львові - одна з головних туристичних принад міста. Для львів’ян це приклад архітектурної перлини та, звичайно ж, згадка про історичні події і людей, які населяли Леополіс. Редакція 032.ua вирішила нагадати, чим же славиться Вірменський собор у Львові.

1. Архітектурна пам’ятка національного значення

Вірменський кафедральний собор, відомий також як церква Успіння Пресвятої Богородиці, є унікальною пам’яткою із самобутньою архітектурою. Тож не дивно, що її значення оцінили на національному рівні. Вірменська церква є частиною Світової спадщини та охороняється ЮНЕСКО. Окрім цього, вона є єдиною сакральною спорудою, що презентує Вірменську апостольську церкву на заході України.

2. Датований 14 століттям

За історичними твердженнями, Вірменський собор звели ближче до кінця 14 століття. Орієнтовно в проміжку з 1363 по 1370 рік. Дослідники наголошували, що храм збудували між вищою та нижчою Вірменськими вулицями у Львові. Адреса розташування залишилася незмінною досі - вул. Вірменська, 7 - 13.

3. Автором споруди є майстер Дорінг

До 1384 року у Львові споруджував сакральні будівлі такий собі майстер Дорінг. Про нього збереглося мало даних - ні точного імені, ні дати народження. Інколи його згадували під іменами Dare, Dore, Dorhi, Dorchi, Dorc або Doringus murator. Окрім авторства Вірменського кафедрального собору, йому приписують спорудження мурованого собору святого Юра у 1363 - 1384 роках.

Одна з версій свідчить, що будівничий був італійцем з Генуї та прибув до Львова через Феодосію. Вважають так, бо Дорінг добре знався на італійському, вірменському та візантійському стилях, які були поширені в той час у Криму. Інша з версій, що зодчий, як і багато інших львівських архітекторів, походив із німецької Сілезії.

4. Релігійний центр вірменської колонії

Ще у добу Київської Русі на заході сучасної України почали утворювати перші вірменські колонії. У Львові таку утворили орієнтовно в 13 столітті, про що свідчить надмогильний напис 1277 року. Назва вулиці Вірменської у Львові бере свій початок від колонії вірмен, які поселилися довкола церкви. Вірмени мали свій орган самоврядування, суд та кодекс, права на ведення ремесел тощо. Громада гуртувалася навколо однієї з найдавніших християнських Церков - Вірменської Апостольської церкви.  Соборною церква стала 1367 року і почала слугувати релігійним центром для руських та валахських (історична Валахія - князівство на південь від Карпат) вірмен.

5. Архітектурний ансамбль

Вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці у Львові є цілим архітектурним ансамблем. Окрім власне будівлі церкви, тут діяв монастир і розташували цвинтар. Організовували також братства, які могли допомагати бідним чи вести світську діяльність. До Львівського ансамблю увійшла дзвіниця 1571 року будівництва, палац архієпископа, датований 18 століттям, банк, заснований у 17 столітті, монастир вірменських бенедиктинок, який створили 1682 року, а також пам’ятна колона зі скульптурою св. Христофора і дерев’яний вівтар 18 століття, який зображує події на Голгофі.

6. Ансамбль собору кілька разів змінювали

Як і більшість пам’яток архітектури національного значення, Вірменська церква зазнавала змін упродовж історії. Так, територію навколо собору перебудовували щонайменше тричі: 1437 року тут звели відкриту арочну галерею, яку 1671 року перетворили в захристію, а 1731 - у ризницю. 1630 року з’явилася західна нава. А пожежа 1712 року змінила інтер’єр сакральної споруди в бік трендового на той час бароко: тинькують стіни та змінюють вівтарі. 

Після цього масштабна реставрація була у 1908 році, яка тривала майже два десятиліття. Франциск Мончинський вирішив розібрати будинки зі сторони вулиці Краківської та облаштувати вхідну частину. Також декорували стіни апсид у давньовірменському стилі - з накладними арками й орнаментами.

7. У радянський час собор не діяв

У СРСР будь-яка релігія, крім хіба що комунізму, була заборонена. Тож і Вірменський кафедральний собор не діяв, а сама Вірменська католицька церква як інституція - закрита. Більшість вірмен через це емігрували до Польщі. У Львові тим часом на базі Собору розташували фондосховище, яка належало Картинній галереї. 1953 року приміщення перетворили на музей і назвали на честь Леніна. 

Уже в часи незалежної України, з 2000 року, церква знову належить вірменам. Донині тут діє громада відновленої Української єпархії Вірменської апостольської церкви. Відвідати службу в храмі можна щонеділі, а територія відкрита для відвідувачів.

Читайте також: 12 фактівпроСобор святого Юра у Львові, - ФОТО

Фото: prysjan.ucoz.ua, Вікіпедія, Юлія Сверчкова, Фотографії старого Львова