Закони про медіа, дезінформацію, злодіїв у законі, розвідку - ознаки диктатури, - правозахисники

31 січня в ІА “Українські новини” відбувся круглий стіл на тему “Законопроекти: порушення прав людини”, присвячений новим законопроектам, які звужують права людей і знищують свободу слова, організований Комітетом захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України (НААУ). За словами організаторів, проведення події хотіли заборонити: за попередньою домовленістю, круглий стіл мав відбутися вприміщенні "Укрінформу", але напередодні ввечері усе скасували.

Як відзначили учасники круглого столу, на порядку денному в Україні з'явилась низка законопроєктів, які несуть в собі суттєві ризики порушення прав людини, суперечать Конституції і Європейській Конвенції з прав людини. Одним з них є проєкт Закону про медіа. Його текст напряму ділить журналістів на “професійних” і “непрофесійних”, при чому професійність визначається належністю до певних відомчих організацій.

Круглий стіл

"Журналістів позбавлять права безперешкодного доступу до судів, прокуратури, слідчих органів, поліції, інших державних установ. Натомість журналісти будуть змушені розкривати свої джерела інформації, або нестимуть відповідальність перед судом. Крім того, законопроект накладає обмеження не лише на медіа, але і на кожного громадянина, який має популярну сторінку у Facebook чи канал на YouTube з великою аудиторією. Провайдерів закон зобов’язує передавати правоохоронним органам інформацію про трафік в мережі", - звернула увагу модераторка Ганна Колесник.

Є й інший законопроєкт, який не мав би стосуватися пересічних громадян, а саме — про “ворів у законі”. Його текст утім визначає “злодія у законі”, як людину, що “користується авторитетом” серед інших громадян, тобто фактично кожен може отримати від держави такий статус. В такій ситуації люди свідчитимуть один проти одного виключно з метою самим уникнути відповідальності. На думку адвоката, не можна сказати, що в Україні не існує проблеми з організованою злочинністю, але організовується вона не так званими кримінальними авторитетами, а людьми із високих кабінетів.

Велику стурбованість викликав у правозахисної спільноти проект Закону про розвідку. Зокрема, Ганна Колесник взагалі піддала сумніву необхідність його прийняття, адже в КПК досить чітко прописаний порядок негласних слідчих дій, оперативно-розшукової діяльності. За їх проведенням існує належний судовий контроль. Але новий Закон такого контролю вже не передбачатиме. Прокурор, який здійснюватиме нагляд у справі, не матиме права знати ні хто проводить оперативну діяльність, ні щодо яких осіб, ні якими методами. На думку фахівців, такі заходи будуть спрямовані в першу чергу проти правозахисників, адвокатів, журналістів. І це в той момент, коли в державі проводяться масштабні реформи, як то — пенсійна, земельна, трудова і права людей щодня опиняються під загрозою.

Правозахисник Едуард Багіров висловив думку, що новий Закон про медіа спрямований насамперед проти журналістів-розслідувачів, які розкривають злочини високопосадовців. На його думку, головна ідея автора закону, міністра Бородянського: розколоти журналістів на “професійних” і “псевдожурналістів”. Перші будуть отримувати нагороди, а в обмін - мовчатимуть про гріхи влади. А других, фактично, виведуть зі складу журналістів, позбавлять важелів впливу, та ще й зможуть обвинувачувати у дезінформації за будь-який матеріал, який не сподобається владі. Подібний закон був декілька років тому прийнятий в Російській Федерації.

Те саме стосується і законопроекту 2513 про “ворів у законі”, де основоположним є визначення: "Злодієм у законі" визнається особа, яка дотримується притаманних злочинному середовищу традицій і правил поведінки, користується авторитетом серед осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення, керує, координує та/або організовує діяльність злочинної спільноти чи її частини або є учасником такої спільноти". Це визначення є вкрай розмитим, доказ такого статусу можливий, керуючись чутками або, в найкращому випадку, показами свідків, що суттєво спрощує можливість кримінального переслідування осіб, які взагалі не мають до даного статусу бодай якогось відношення. Більшість експертів впевнені, що законопроект є додатковим силовим інструментом для тиску на бізнес, волонтерів та активістів.

Закон про розвідку, за словами Едуарда Багірова, надає широкі права Національній гвардії, а по суті — її політичному керівництву в особі міністра внутрішніх справ Авакову, робити все, що заманеться. Відтепер Нацгвардія зможе формувати таємний бюджет на розвідувальну діяльність, а також створювати власну мережу таємних агентів. Е. Багіров висловив надію, що перш ніж остаточно приймати такі норми, депутати проведуть зустрічі з громадським активом, керівництвом профспілок для напрацювання виваженого рішення.

Адвокат Віктор Колбанцев, голова ГО “Майдан - громадський контроль”, назвав усі перелічені законопроекти політичними, а не юридичними документами. На його думку, всі вони спрямовані виключно на обмеження прав людини. Наприклад, закон про медіа очевидно призначений для тиску на журналістів, які не можуть розкривати джерела інформації, якщо мова йде про масштабні корупційні скандали, а отже нестимуть юридичну відповідальність і ризикують потрапити за грати.

На думку ж адвоката Оксани Сєрокурової, члена Комітету з захисту прав людини НААУ, введення в українське законодавство таких понять, як “вор у законі” не лише не відповідає юридичній техніці викладення законів, але сприятиме популяризації явища, з яким закон покликаний боротися.

В свою чергу, представник ГО “Альянс української єдності” Ганна Скрипка заявила, що громадські організації і правозахисники опинилися під особливим тиском. Наприклад, “Альянс” працює в місцях позбавлення волі, підтримує контакти з ув’язненими, надає їм юридичні консультації і правову допомогу. І в такий спосіб має деякий “авторитет” серед засуджених. Крім того, “Альянс” виконує частково журналістські функції, наприклад, оприлюднює факти тортур через відповідні дописи у соцмережах. За новими нормами організація цілком може опинитися поза законом, а керівництво – під кримінальним слідством.

В кінцевому підсумку, критика міжнародного суспільства, яке не може не помітити тотального наступу на права людей в Україні, негативно впливатиме на рівень інвестицій, а також дипломатичної підтримки на міжнародних майданчиках. Нова влада перейшла в режим “шаленого принтера”, і не хоче думати про глобальні наслідки своїх рішень для держави. Але дуже скоро і влада, і всі громадяни України відчують на собі жорсткі наслідки подібного дефіциту довіри. Тому принципово важливим в цьому плані є налагодження комунікації з громадянським суспільством.