Євген Хайнацький - про бюджетні авіарейси, бізнес-модель SkyUp та нові напрямки зі Львова

Львівський аеропорт ось уже три роки поспіль показує чи не найбільшу динаміку з усіх летовищ України, все більше розширюючи географію польотів. Цього року справжнім хедлайнером добрих новин стала молода українська авіакомпанія, перший у нашій країні лоукостер SkyUp. Ця компанія спочатку літала зі Львова до курортів Туреччини та Єгипту, а цієї осені відкрила аж 6 регулярних напрямків — Київ, Харків, Прага, Париж, Тель-Авів та Шарджа.

Журналістка 032.ua поспілкувалась із директором авіакомпанії SkyUp Євгеном Хайнацьким про секрет успіху авіаперевізника, відновлення культури авіаперевезень в Україні та майбутні напрямки зі Львова.

Ще два роки тому українці мріяли, щоб до нас зайшла така компанія, як Ryanair, і повернулась компанія Wizz Air — лоукости. Але ніхто навіть не припускав, що може бути українська лоукост-компанія. Пане Євгене, як народилась ця ідея і як це вдалося? Наскільки складно відповідати саме цій ціновій категорії?

У 2017 році SkyUp зареєстрували, вже у травні 2018 року авіакомпанія розпочала виконувати польоти на замовлення туроператора. Згідно з розробленим бізнес-планом, SkyUp має гібридну модель і поєднує чартерні та регулярні перевезення.

На нашу думку, це вдала модель. Ми готові задовольнити потреби всіх категорій пасажирів. При розрахунках собівартості та наших експлуатаційних характеристик ми зрозуміли, що при завантаженості 100% (а ми на більшості напрямків практично досягли цього) компанія себе впевнено почуватиме. Тож ми розробили таку вартість на квитки, щоб люди могли їх купувати і подорожувати, а авіакомпанія при цьому далі розвивалася.

В Україні багато чартерних авіакомпаній, які літають на курорти уже багато років на своїх кількох літаках і не збільшують флот. Ви дуже стрімко нарощуєте флот і, на скільки я пригадую, ви заявляли, що через 2 роки матимете уже 20 літаків. Як вам це вдалось?

Компанія розвивається динамічно. У травні 2018 року ми починали виконувати польоти на двох літаках. За півтора роки існування наш флот виріс до 10-ти повітряних суден. До літа 2020 року ми плануємо поставку ще чотирьох літаків. Ми плануємо, аналізуємо ринок, працюємо з компаніями по чартерних замовленнях, відкриваємо регулярні рейси з різних регіонів України, модернізуємо наші літаки і так далі. Це дає свій результат.

А ви покриваєте усі рейси Join UP! чи вони також користуються послугами інших авіакомпаній?

Join UР! — це наш стратегічний партнер. Ми виконуємо певну частину чартерних замовлень туроператора, а також маємо заброньовані блоки туроператора на регулярних рейсах. Звісно, він працює і з іншими авіакомпаніями на українському ринку перевезень. З одними авіаперевізниками компанія працює в рамках виконання чартерних програм, з іншими – беруть блоки на регулярних рейсах.

фото пресслужби SkyUp

Який у вас вік літаків?

Наймолодші літаки — у нас 4 таких — вироблені восени 2013 року. Найстарший — це Boeing 1999 року, який є і буде нашим резервним судном. Але якщо ви подивитесь на літаки як збоку, так і всередині, ви не зрозумієте, який з них старший, а який молодший. Тому що ми їх модернізували: всі наші літаки в фірмовій лівреї, установленими роздвоєними вінглетами та вже на частині літаків встановили нові британські крісла. Їхня відмінність у дуже тонкій спинці. Це дозволяє зробити ширшим крок між кріслами та створює більше комфорту для пасажирів у салоні.

Ви відкрили регулярні рейси зі Львова зовсім недавно, у жовтні. Чи можете озвучити якісь перші цифри, наприклад, який напрямок більш успішний?

Ми почали виконання рейсів з аеропорту Львова у жовтні 2019. Запустили одразу два внутрішні рейси — до Києва та вперше в історії України регулярне сполучення до Харкова. А далі протягом місяця відкрили маршрути до Праги, Шарджі, Парижа (Бове) та Тель-Авіва. Пройшов дуже короткий період для оцінки успішності того чи іншого напрямку.

Приведу кілька прикладів. Візьмемо маршрут до Праги. Починаючи з перших рейсів, завантаженість на рейсах сягає 95-97%. До Парижа спостерігається інша тенденція: з кожним рейсом завантаженість цього напрямку збільшується. Я впевнений, що на новорічні свята завантаженість буде 100%.

Харків — це дуже цікавий напрямок, адже всі говорять гасло “Схід і Захід разом”, але ви, так би мовити, вперше за роки незалежності підкріпили це гасло відповідним авіанапрямком. Які справи на цьому напрямку? Адже побутує думка, мовляв українці бідні і внутрішні рейси не вигідні? Ви пішли на цей ризик і чи виправданий він?

Так, Схід і Захід разом. Ми вперше за роки незалежної України почали виконувати рейси Харків —  Львів на регулярній основі. Ми подивилися станом на грудень: є потяг з Харкова до Львова, який їде близько 20 годин, вартість квитка у купе — майже 1000 грн в один кінець. Можна ще автобусом або сервісом BlaBlaCar. Далі ми проаналізували ціни на залізничні квитки за різними класами бронювання і побачили, що за тими тарифами, які ми пропонуємо, ми впевнено конкуруємо з залізницею. І тут кожен собі вирішує: за наявності 1000 гривень — їхати 20 годин в поїзді чи швидко полетіти літаком.

На сьогодні для нас внутрішні рейси це соціальний продукт. Згідно з нашими статистичними даними, завантаженість напрямку Львів — Харків — Львів в межах 60-70%.

Якщо на якомусь рейсі у нас стабільна завантаженість буде близька до 100%, то ми будемо робити все можливе для утримання поточної ціни, поступово збільшувати частоту виконання рейсів. Зараз наше головне завдання — повернути українцям віру в те, що авіація доступна і на літаках можна подорожувати в середині країни. Ми готові навіть щодня літати зі Львова до Харкова, якщо на це буде попит. Тож виправданий чи невиправданий це ризик — ми зможемо сказати згодом.

У вас є ті ж проблеми, що і в інших молодих авіакомпаній. Наприклад, є молода італійська компанія Ernest, яка на початку свого існування почала літати зі Львова. І спочатку було дуже багато скарг на цю компанію через затримки рейсів. А причиною затримок є те, що якщо один літак з певних причин зійшов з дистанції і тоді зрушились всі інші рейси, які він мав виконати. У вас теж бувають такі проблеми. Але чому таке зазвичай частіше повторюється саме з молодими авіакомпаніями?

Пунктуальність виконання рейсів — це проблема не лише молодих авіакомпаній. У цьому можна пересвідчитися, переглянувши щомісячні звіти Міністерства інфраструктури України. Згідно з даними Міністерства у вересні регулярність виконання рейсів SkyUp склала 87% і була вищою, ніж у МАУ (85,3%). У жовтні наш показник був 75,1%, у той час як аналогічний показник Wizz Air UK за місяць — 61,5%. Окрім даних, які подає Міністерство, ми щомісячно готуємо власну статистику. Вона базується на аналізі внутрішніх даних авіакомпанії і її показники є дещо нижчими ніж у Міністерства, яке рахує затримки з вильотом більше ніж на 15 хв лише з аеропортів України, ми ж враховуємо рейси як з аеропортів України, так і іноземних летовищ.

Причини бувають абсолютно різноманітні. Існує реєстр класифікації затримок, у якому їх понад 100 різновидів: від метео- та технічних причин до зміни часу супроводу по трасах від Європейської організації з безпеки повітряної навігації.

Візьмемо для прикладу жовтень. У цьому місяці в нас були проблеми через туман з усіма регіональними аеропортами. Варто пам’ятати, що один літак виконує декілька рейсів на добу. Уявімо ситуацію. Прилітає літак з Шарм-ель-Шейха до Львова і через туман не може сісти. Тоді він розвертається на “Бориспіль”. Там він чекає дві години, поки відкриється аеропорт “Львів”. Після цього він знову летить до Львова. Далі в розкладі стоїть, наприклад, Шарджа. Однак сам літак повертається уже з затримкою 4-5 годин. Відповідно, на стільки ж часу затримується наступний рейс.

Ще один приклад: із Запоріжжя літак летить до Шарм-ель-Шейха, звідти — до Львова, зі Львова — назад до Шарм-ель-Шейха, а звідти — назад у Запоріжжя. І якщо в одному із цих міст він не зміг сісти і чекав на резервному летовищі, то також буде затримка мінімум 4-5 годин. Люди в соціальних мережах напишуть: “Яке відношення туман у Львові має до рейсу із Єгипту в Запоріжжя?”. І тут потрібно розповідати про те, що це один і той самий літак та звичайне питання логістики й непередбачуваних обставин.

фото пресслужби SkyUp

Але люди коли злі, то злі на всіх і не хочуть особливо розбиратися, у чому проблема. І в аеропорту пояснюють, що при недостатній видимості саме екіпаж приймає рішення, сідати чи ні, і часто це залежить від рівня кваліфікації пілотів. Чи це так?

Це не зовсім так. Авіація настільки зарегульована галузь, що тут варто враховувати цілу низку чинників: категорія аеропорта, категорія пілота і категорія авіакомпанії. Це ті допуски і мінімуми, згідно з якими конкретний екіпаж на конкретному судні може здійснювати посадку у конкретному аеропорту саме в той момент. Візьмемо ситуацію, коли видимість 100 м догори і 500 метрів у довжину. Командир повітряного судна, отримавши цю інформацію, дивиться, чи може він виконувати посадку згідно з цими параметрами і своєї категорії. Це залежить від судна. Якщо літак обладнаний так, що може сісти при нульовій видимості по приборах, пілот найвищої третьої категорії, але в аеропорта не вистачає якогось радіомаяка, — то це вже причина розвертатись. Тож повторюся, посадка літака в умовах поганої видимості — це дуже велика сукупність факторів, і якщо хоч один з них не відповідає нормі у конкретний момент, ніхто не має права ризикувати.

Приведу приклад одного дня. Літак МАУ попри туман здійснив посадку в аеропорту, після нього прилетів літак Turkish Airlines — не сів, а після цього прилетів наш літак і успішно сів. Чи означає це, що в Turkish Airlines гірший літак або менш кваліфікований пілот, ніж у нас чи МАУ? У жодному разі ні. Це дуже серйозна авіакомпанія на міжнародній арені. Просто в конкретний момент не було необхідної умови для посадки саме цього судна. І на це могли бути абсолютно різні причини.

Буквально недавно SkyUp отримала чергову низку дозволів Державіаслужби — це 17 напрямків, з яких три зі Львова: Батумі, Бургас та Іракліон. Це будуть регулярні чи чартерні рейси?

Регулярні. Ми вже анонсували та відкрили продаж квитків на такі літні напрямки зі Львова як Барселона, Батумі та Бургас. До Барселони та Батумі рейси стартують вже з 29 травня, до Бургаса — з 3 червня. Також в наших планах відкриття рейсів до Іракліона. Деталі про напрямок ми анонсуємо додатково. Таким чином львів’яни можуть планувати свою літню відпустку вже зараз.

А як щодо Португалії? На цей напрямок є багато запитів.

На сьогодні ми запускаємо продаж квитків до Лісабона з Києва. Рейси розпочнемо виконувати з 29 березня 2020. Якщо ми будемо бачити значний інтерес з регіонів на цей напрямок, у перспективі можемо запустити рейси і зі Львова.

Євген Хайнацький/фото пресслужби SkyUp

Чи плануєте ви колись у далекому майбутньому, коли покриєте Європу і Близький Схід, закуповувати далекомагістральні літаки, які дозволять виконувати трансатлантичні напрямки?

Великі літаки — це інша філософія. Там інший технічний персонал, інші пілоти. Це зовсім інша підготовка льоту. По ліцензії у кожного пілота можуть бути лише два типи літаків.

Однак якщо ми будемо бачити попит на будь-який з далекомагістральних напрямків, то обов'язково скористаємося цим та створимо таку пропозицію зі свого боку.

З точки зору бізнесу ми дуже гнучкі. Ми слідкуємо за ринком, підлаштовуємося під нього та намагаємося задовольнити попит. Для цього ми готові переформатувати свою компанію та наш флот.

Де ви базуєте зараз свої літаки?

Основна база в “Борисполі” і по одному літаку у Львові, Харкові і Запоріжжі. Це дозволяє нам розвивати регіональні аеропорти.

У Ryanair і Wizz Air бувають великі перепади цін, коли квиток до Копенгагена, наприклад, в один бік коштує 10 євро, а назад — 60. У вас немає настільки низьких цін і настільки великих перепадів. Чим відрізняється ваше ціноутворення від їхнього?

Формування цін на квитки – це частина маркетингової стратегії компанії.

У кожному аеропорті є аеропортовий збір. Це сума, яку авіакомпанії сплачують за посадку, зліт та користування інфраструктурою. У Львові нині це 18 доларів за одного пасажира. Тобто ця сума вже закладена у вартість квитка. Потрібно ще купити пальне, дати зарплату екіпажу та обслужити літак і це ще мінімум 10 євро за одного пасажира.

Анонсуючи квитки по 9,99 євро, авіакомпанія отримує широке охоплення в медіа та серед потенційних користувачів послуг. Тому кількість квитків по такому тарифу вкрай обмежена. Як правило, їх викуповують за першу ж добу на найпопулярніших напрямках або за тиждень на менш цікавих. Далі спостерігається наступна ситуація: чим ближче до дати вильоту, тим ціна на квиток вища.

SkyUp Airlines позиціонує себе як український лоукостер. У нас ціна формується, виходячи не з близькості до дати вильоту, а виходячи з попиту на конкретному напрямку та даті вильоту. Одними з найдешевших квитків по 500 грн є квитки на внутрішні перельоти: Київ – Львів, Київ – Харків, Київ – Запоріжжя і т.д. Придбати квиток за цим тарифом ви можете як за кілька місяців до дати вильоту, так інколи і за кілька діб а то й годин до бажаної дати подорожі.

Також як і в класичних лоукостерів, наша стратегія продажу квитків передбачає, що пасажирові не треба купувати відразу весь комплекс послуг на борту, включаючи харчування. Ми пропонуємо пасажиру обрати ті послуги, які йому потрібні.

Львів має доволі зручне географічне розташування. А як ви можете оцінити наш аеропорт з погляду зручності?

З аеропортів, які збудовані під Євро-2012, мені подобаються “Харків” та “Львів”. “Львів” зараз обігнав усіх і вже конкурує з “Жулянами”. В одеського аеропорту є певні проблеми зі смугою, яку вони зараз реконструюють. Я сподіваюсь, що до наступного літа її зроблять.

Для нас важливо оцінювати не лише смугу і картинку, яку бачать пасажири, а ще й техніку, яка обслуговує і пасажирів, і літак — як перевозять багаж, як роблять деайсинг літака (протидія обледенінню літака, — ред.) тощо. Коли це модернізований аеропорт, обладнаний сучасною іноземною технікою — у Львові саме такий аеропорт, — то звісно тут працювати приємно. Я можу порівняти “Львів” з невеликими аеропортами Європи, наприклад, з аеропортом “Братислава”. Загалом він має чудові перспективи розвитку і нам приємно тут працювати.