Помер відомий львівський вуличний художник Томас Орбелі

23 листопада тіло Томаса знайшли на лавці біля Домініканського собору: якраз навпроти пам'ятника іншому відомому-невідомому художнику, дуже на нього схожого - самоуку Никифору Дровняку. Між ними справді надто багато спільного.

Обох доля зв'язала зі Львовом. Обоє були знаними й визнаними майстрами у своєму "цеху", але це не забезпечило їм богемного життя чи всенародної впізнаваності й популярності. Обоє - не звідси. І якщо Дровняк з відносно недалеких країв - Лемківщина. То Орбелі- грузин.

Народився Томас у Тбілісі 1951 року. Починав як доволі успішний та затребуваний архітектор, реалізувавши чимало проєктів в Батумі, Кутаїсі, Телаві, Зугдіді й Тбілісі. Які тільки будівлі не проєктувавОрбелі у свої ранні роки - музеї, філармонії, готелі, санаторії, ресторани, будинки відпочинку та житлові масиви.

Але далі в його житті відбуваються якісь переломні події, про які сам Томас не розповідав. Відомо тільки те, що вони круто перевернули його життя та закинули на стихійний ринок "Вернісаж" у Львові, що біля театру ім. М. Заньковецької, де він перевтілився у вуличного художника.

Це в дечому класична історія, типаж - як "мандрівний філософ" чи "вічний мандрівник". Але в художників - свої канони жанру. І після особистої катастрофи Томас, вочевидь, прийняв ці правила, і жив як після катастрофи до самого кінця.

Томас був представником вуличної субкультури, "естетики дна" місцевого простору. Туди ж входять ті талановиті люди, митці, інтелектуали, щось в житті яких виносило їх за буйки зрозумілого та передбачуваного успіху в творчій тусівці.

Ван Гог - чудова ілюстрація образу: геній свого особистого жанру, надто незрозумілий у творчості та надто надокучливий у побуті, не міг не писати картини, хай би який треш не відбувався з його життям через малювання, яку б ціну не доводилось сплачувати.

Томаса неодноразово могли прихистити, пропонували місце, де він міг би бути в захисті та безпеці, міг змінити своє існування на краще - але він сам відмовлявся. Йому було комфортніше жити трохи не за правилами нормативного соціуму, ніби "за" ним, "поза", хоча жив він між людей, в самому центрі Львова, щодня комунікуючи з безліччю найрізноманітніших львів'ян, все прекрасно в цьому житті розуміючи. Однак такий у нього склався вибір навпіл із обставинами.

Творчо та професійно Томас вважав, що художник повинен бути голодним, а творити щось справжнє можна було тільки "в холодному підвалі, при свічці". Принаймні для нього це працювало, і щось інше могло б знищити в ньому митця. Хоча про підвал - це більше метафора, адже малював Томас і на вулиці - чудернацькі картини у стилі примітивізму, які він як не продавав за копійки, то просто дарував тим, хто їх вподобав.

Томас Орбелі

Про це все розповіла режисерка Людмила Тимошенко, яка на основі цієї історії зняла документальний фільм.

Томас Орбелі та Людмила Тимошенко

Парастас відбудеться сьогодні, 11 грудня, о 18.00 год у каплиці Різдва Хрестителя Господнього Йоана, що на вулиці Пекарська, 52. Чин похорону відбудеться у четвер, 12 грудня, о 14.00, у тому ж місці. Ховатимуть його на Янівському кладовищі.

Нагадаємо, що 5 грудня художниця Ольга Бартиш заявила про крадіжку однієї зі своїх картин. За її словами, картину не просто поцупили невідомі злодії. Спершу роботу під реалізацію взяла власниця магазину, розташованого на відомчій території Верховної Ради. Далі вона просто продала картину, ігноруючи Бартиш.

Джерело інформації: Львівська міська рада, "Варіанти"