Ціна нашої з вами правди: чому обов’язково треба побачити новий фільм про Голодомор

Уже у четвер, 28 листопада, на кіноманів чекає мабуть найбільш очікувана українська прем’єра 2019 року — історичний фільм польської режисерки Аґнєшки Голланд “Ціна правди”, знятий у співпраці української, польської та британської команд. 

Журналістка 032.ua побувала на допрем’єрному показі стрічки та підсумувала свої враження від перегляду.

У центрі сюжету стрічки історія британського журналіста Ґарета Джонса, який першим у західній пресі розповів правду про Голодомор в Україні, ризикнувши для цього життям, поставивши на кін власну кар’єру та свідомо пішовши проти колаборації британської та радянської влади.

Роль молодого відчайдухи зіграв 34-річний британський актор Джеймс Нортон. Головну негативну роль — керівника московської служби The New York Times Волтера Дюранті виконав американський актор Пітер Сарзгаард. Обидва герої абсолютно протилежні за своїми життєвими переконаннями та поглядами на журналістику. Якщо молодий, відчайдушний і дещо наївний правдолюб Ґарет Джонс свято переконаний, що “істина одна для всіх”, то Волтера Дюранті одразу демонструє свою упередженість і продажність, уже в першій своїй сцені показово перекреслюючи цілу сторінку статті своєї підлеглої чесної, але заляканої, журналістки Ади Брукс. Згодом стає зрозуміло, чому Дюранті обрав таку “правду” і до кінця свого життя твердив, що ніякого голоду в Україні не було, — він продався за розкішне та розгульне життя у центрі Москви і є звичайним гвинтиком у тоталітарній машині Йосипа Сталіна.

Натомість Ґарет думає лише про одне: звідки у Радянського Союзу колосальні гроші на передове на той час військове обладнання. Його не хвилює звільнення з посади радника британського прем’єра Девіда Ллойд Джорджа, небезпека та насмішки. Для нього є одна мета: дізнатись, що є цим “золотом Сталіна”. І навіть загадкове вбивство його колеги, що уже почав “копати” у потрібному напрямку, не лякає Ґарета. Він дізнається від Ади, що “золото Сталіна” — це українське село, і, вихований розповідями матері про неймовірно багату українську землю, що “здатна нагодувати пів світу”, будь-що вирішує побачити це на власні очі, обманом потрапляє на Донбас і таки дізнається правду.

Фільм від початку до кінця пронизаний цитатами з антиутопічної сатиричної повісті Джорджа Орвелла “Колгосп тварин”, який писав про прихильне  до політики Сталіна оточення Дюранті: “Вони переводили очі зі свині на людину, з людини на свиню і знову зі свині на людину, але вгадати, хто з них хто, було не можливо”. У фільмі показано, що саме розповіді Ґарета Джонса надихнули Дорджа Орвелла написати цей геніальний і безсмертний твір, у якому він жорстко висміяв та розкритикував радясньку комуністичну утопію про економічне диво, досягнуте шляхом тотальної колективізації та індустріалізації.

Фільм “Ціна правди” шокує та поглинає глядача, він, хоч і не є сатиричним, однак, як і книжка Орвелла, буквально глузує зі сталінізму, що призвів до однієї з найбільших трагедій усіх часів та народів. Він обов’язковий до перегляду усім журналістам, бо показує, що є головним у нашій професії, усім українцям, бо це наша історія, і всьому світу, який має зрозуміти урок — розраховувати на Росію, як на надійного партнера, це самообман. І це дуже актуально навіть зараз, коли Захід іде на все більші поступки Владіміру Путіну, закриваючи очі на його численні злочини проти людства, як і колись британська влада воліла висміяти розповідь Ґарета Джонса і закрити очі на злочин Сталіна проти українського народу.

“Саме таким методом — через літературу, через кіно — ми повинні світові розказати правду про нашу історію і світ повинен винести з цього урок. Інакше такі трагедії повторяться”, — сказав 032.ua продюсер фільму Єгор Олесов, який також продюсував стрічку “Захар Беркут” про боротьбу жителів Карпат проти монгольської навали та працює зараз над фільмом “Черкаси”, що розповість про оборону однойменного морського тральщика, заблокованого російськими військами у березні 2014 року під час анексії Криму.

Нагадаємо, 032.ua публікував добірку фільмів, які цьогоріч знімали у Львові.