Орест Олеськів розповів, як у Львові покращуватимуть транспортну систему

Нещодавно у Львівській міськраді призначили довгоочікуваного очільника управління транспорту, яким став Орест Олеськів.

Кореспондент сайту 032.ua поспілкувався з посадовцем і дізнався яким чином покращуватимуть транспортну систему в місті та що таке Стала міська мобільність, яку запроваджують у Львові.

Орест Олеськів/Фейсбук

Досьє: Оресту Олеськіву 31 рік, родом зі Львова. Навчався у ЛНУ ім. Івана Франка на факультеті міжнародних відносин. Уже шостий рік працює у Львівській міській раді: спершу - у відділі промоції міста (“Адміністрація міського голови”), пізніше - в управлінні екології, ЛКП “Інститут просторового розвитку”, де займався питаннями озеленення та проектною діяльністю. До призначення в управління транспорту, упродовж 2 років працював у ЛКП “Інститут міста” з питаннями урбаністики та транспорту, створював план Сталої міської мобільності. У 2015 році став співзасновником, а згодом - головою  ГО “Львівська асоціація велосипедистів”.

Як так сталося, що Ви вивчали міжнародні відносини, але зацікавились темами міста, урбаністики?

Питання міста й транспорту мене цікавило ще з самого малку. Але я обрав сферу  міжнародних відносин і не шкодую про це, тому що вона дає широке бачення: там вивчають і політику, і право, і економіку - різні сфери життя. Я вивчав сферу Європейського Союзу, це допомогло зрозуміти відмінності між тим, як у нас функціонує  державна система і як - у Європі.

Більше як хобі, я читав книжки, бував на різних курсах та “школах” (Lviv City Makers і за кордоном), відвідував конференції - особливо активно в останні 3 роки. Я себе “прокачував” у тій сфері. Це теж питання нашої освіти, яка дає базові знання, але є застарілою і якщо людина хоче розбиратися в сфері транспорту, їй потрібно навчатися самостійно.

Коли Ви працювали в “Інституті просторового розвитку” і займались питаннями озеленення міста: що вдалось зробити?

У “Інституті просторового розвитку” я займався озелененням у всіх проектах, і як це часто буває, проекти розроблені, але ще не реалізовані. Серед таких - проекти вулиці Богдана Хмельницького та вулиці Мазепи. Є проекти, до яких я був долучений, але невідомо, коли вони будуть реалізовані. У той же час, з тих, що були реалізовані, це вулиця Рутковича, зараз відбувається ремонт велопішохідного простору на вулиці Княгині Ольги та на проспекті Чорновола -  я був долучений до всіх тих процесів.

Чому Ви вирішили спробувати себе у ролі начальника управління транспорту?

Це непросте рішення, великий виклик. Я би за інших обставин не подався, якби не присвятив свої останні півтора роки життя розробці плану Сталої міської мобільності. Ми багато працювали над ним весь цей час, спілкувалися з різними стейкхолдерами, залучали іноземних консультантів. Вважаю те, що ми розробили - це хороший документ, тож є бажання, щоб він був впроваджений. Нещодавно на конференції Smart City в Києві план Сталої міської мобільності для Львова отримав нагороду, тож це була для нас приємна несподіванка.

Стала міська мобільність - те, до чого прагнуть європейські міста і в багатьох країнах цього вимагає законодавство. Коли будуть цей план впроваджувати для Львова?

Це передбачено в Європі законодавчо, прописано в “білій книзі”, цим активно займається Європейська комісія, стимулює міста фінансово. І ця “хвиля” докотилась уже й до України. Є така організація GIZ - німецьке товариство міжнародного співробітництва, вони фінансують розробку таких планів сталої мобільності для міст, і Львову пощастило стати частиною цього процесу серед інших п’яти міст в Україні. 

Ми цей план уже розробили й готуємо до винесення ухвали на сесію Львівської міської ради. Поки що його не прийняли, бо були різні публічні події. Але у нас є сайт Мобільність Львова, де ця вся інформація є. Ми готуємо план до фінального вигляду, щоб він мав форму книжки і кожен зміг з ним ознайомитися. Очікуємо, що десь за місяць він буде мати фінальний вигляд.

На своїй новій посаді, які Ви бачите нагальні проблеми у Львові з транспортом?

Якщо говорити про транспорт - це дуже широке поняття. Навіть у плані сталої мобільності ми говоримо не тільки про транспорт, тож це буде зміною пріоритетів для управління, яке ширше дивитиметься на ці проблеми.  

Але справді, громадський транспорт є основним способом пересування в місті, більше 50% львів’ян ним їздить і з ним є найбільше проблем. Можна це окреслити загалом як недостатньо якісний громадський транспорт, і тут варто розділити все-таки електротранспорт і автобусний транспорт. У них є багато схожих проблем, але й багато різних. Якщо ми говоримо про електротранспорт, тут найбільшою проблемою є технічний стан і колій, і контактної мережі, і всіх супутніх речей, які  потрібно доводити до якісного стану. Якщо на ходу рейка трісне і зійде трамвай з рейок - це велика небезпека, тому в першу чергу це питання безпеки і наголос потрібно робити на покращенні технічного стану як колій, так і контактної мережі та самих транспортних засобів.

Наступне питання - це закоркованість. Ми закупили гарний громадський транспорт, у нас є 250 великих низькопідлогових автобусів - це велике підвищення комфорту. Також маємо 30 гарних німецьких трамваїв, до яких львів’яни спершу були скептичні, але згодом багато мешканців переконалися, що придбати їх було правильним рішенням. Єдина проблема, що вони стоять в заторах. Наприклад, трамвай №3 прекрасно проїжджає з вул. Княгині Ольги до перехрестя з вул. Сахарова, а далі “впирається” в затор і мусить втрачати час. Те саме з трамваєм №8, який добре доїжджає до Академії мистецтв, а далі наступних 500 метрів мусить “повзти” в трафіку. Тому бачу одним із пріоритетів - прискорення руху основних маршрутів, які забезпечують найбільше пересування по основних напрямках. Цього можна досягнути різними методами: виділені смуги для громадського транспорту, пріоритет на світлофорах. Інше питання - це приватні перевізники, які не завжди виконують умови договору і з ними також потрібно працювати.

На довгострокову перспективу, що плануєте зробити?

У плані Сталої мобільності Львова виділено 7 викликів, які передбачають, окрім згаданого громадського транспорту, на який робиться великий наголос, також інші питання. Один із основних напрямків роботи управління - безпека дорожнього руху. Ми організовуємо комісію з безпеки дорожнього руху (щотижневі засідання у ЛМР - ред.), але в наших планах і те, що управління має робити більшу ініціативу в цих питаннях і вирішувати проблеми не лише розглядаючи їх, а й пропонуючи конкретні рішення. Це стосується як організації дорожнього руху (знаки, розмітки), так і інших речей, які стосуються зміни організації вулиць після ремонту.

Наступне питання - це сфери мобільності, такі як піший та велосипедний рух, про які раніше ніхто не думав. У нас є Олег Шмід (директор ЛКП “Інститут просторового розвитку” - ред.), який був радником міського голови Львова по велоінфраструктурі, та зараз займається цим з власної ініціативи. Пішохідним рухом в нас, по суті, ніхто не займається, бо це відповідальність, повністю розпорошена по ремонтах тротуарів районними адміністраціями. Тому ці речі теж потрібно більш централізовано планувати.

І ще одне - це сфера містобудування, те, як має формуватись забудова міста. Це, звісно, сфера департаменту містобудування, але вона пов’язана з питаннями транспорту, тому потрібна тісніша співпраця.

Одне з ключових питань для львів’ян - це впровадження електронного квитка. Про нього говорять давно. То коли ж мешканці дочекаються його впровадження?

Електронним квитком займається “Львівавтодор”, вони мають кредит ЄБРР на е-квиток. Ми - за впровадження е-квитка і будемо підтримувати цей процес, наскільки можемо зі свого боку. Вже відбулось розкриття останніх тендерних пропозицій, є два претенденти, зараз вивчають їхні документи і визначають, яка з компаній більше підходить під умови.

Як тільки отримаємо переможця, він зможе приступати до встановлення обладнання на транспорт. Це досить довгий процес, тому що кожен транспортний засіб потрібно буде розшити, вставити в нього проводи, відповідне обладнання, а це - багато юридичних питань. Наступного року вже мають починати з електротранспорту й переходити на автобуси. 

Ще одне актуальне питання для Львова - це збільшення кількості приватних автомобілів. Майже кожна родина має один або два автомобілі, якими активно користується. Як наслідок - утворюються корки на дорогах. Як вирішити це питання?

З перспективи плану Сталої мобільності, це питання у нас є одним з ключових.  Справді, добробут населення росте, люди хочуть і будуть купувати автомобілі, це відбувається у всьому світі, і ми цього свідомі. Але в нашому місті є реальні фізичні й фінансові обмеження. Як цей виклик приймати? Потрібно створити кращу альтернативу, щоби в людей була менша потреба користуватися автомобілем. 

Для цього забезпечується якісний громадський транспорт, пішохідний рух і можливість користуватися велосипедами та “засобами мікромобільності” (електросамокати, моноколеса), які ми вже можемо багато бачити на вулицях Львова. Така комбінація - це теж можливість зменшити затори.

Інша сфера - це покращення забезпечення функціями міста. Один із принципів, як забезпечити сталу мобільність - децентралізація міста, щоби в кожному районі міста були забезпечені основні потреби людей у пішій доступності. Не потрібно їхати за 5 кілометрів у найближчий магазин, якщо можна закупитися через найближчі 500 метрів.

Як буде робитися акцент на громадський транспорт та велоінфраструктуру?

Системною роботою. Якщо ми говоримо про громадський транспорт, то потрібно забезпечити е-квиток. Це насправді дуже важлива річ, яка дозволить повністю бачити фінансову структуру, де є найбільш платоспроможний маршрут, де найбільші потоки пасажирів, і правильно планувати мобільність. Тому що зараз такі дані дуже обмежені, особливо, щоб зрозуміти як правильно моделювати транспорт. Е-квиток дозволить це бачити, відповідно, всі оплати будуть повністю прозорими, і буде розуміння, скільки насправді заробляє громадський транспорт і наскільки потрібно фінансувати його розвиток.

А Ви особисто як добираєтесь на роботу?

Залежить від обставин. Переважно велосипедом, бо мені дуже близько, але наступний мій вибір - це трамвай. Є виділена смуга, можу швидко добратися, скажімо, трамваєм №3. З того часу як на маршруті з’явилися берлінські трамваї, ним набагато надійніше їздити.

У Львові часто розбудовуються нові житлові квартали, але при цьому забувається про інфраструктуру та адміністративні будівлі (школи, дитсадочки, лікарні). У плані прокладення нових доріг, маршрутів, облаштування зупинок, чи збирається управління транспорту якось регулювати це питання?

Це дуже важлива сфера і проблема у тому, що раніше забудовники повністю ігнорували питання транспорту. Це ми можемо бачити в таких районах, як “Малоголосківські пагорби”, де набудовано житла, а транспортна проблема зовсім не вирішена. Таких прикладів є декілька у Львові, тому важливо у плані сталої мобільності, щоб питання транспорту і забудови йшли паралельно. Потрібно ще напрацьовувати механізми, але основною надією, щоби це виправити є інтегрована концепція розвитку міста, яка також паралельно розроблялася з планом Сталої мобільності і її основний виклик - щоби забудова розвивалася розумно. 

Наступним важливим кроком є прийняття самої концепції, а далі - внесення змін у Генеральний план міста. Коли будуть внесені зміни, відповідним чином мають розроблятися і детальні плани, які визначають розвиток інфраструктури і забудови. Передбачається, що концепцію мають приймати паралельно з планом Сталої мобільності Львова.

Згідно з дослідженням “Інституту міста”, 52% львів’ян пересуваються по місту за допомогою громадського транспорту. З огляду на це, ми промоніторили соцмережі й розпитали мешканців Львова про те, що їх не влаштовує у системі транспорту. Було багато скарг, зокрема, на автомобільних перевізників: чи можливо з ним розірвати договір, якщо він порушує якість та умови перевезення пасажирів.

Наскільки я знаю, такого у Львові ще не бувало, при тому, що перевізники порушували (умови договору - ред.). Раніше була проблема, що договори укладались на велику кількість маршрутів і якщо не виконувався один із них, то потрібно було розривати угоду на весь “пакет” маршрутів. Тоді велика частина Львова ризикувала залишитись без громадського транспорту… Зараз вдалося з новими договорами трохи подрібнити маршрути. І перевізники стали більш акуратні, ніж  раніше. Зараз, по тих звітах, які я бачив від управління транспорту, робота виконується на 70 - 80%, тоді як за попередніх договорів вона виконувалась на 50%. Тобто є певна позитивна динаміка, але є і маршрути, які справді погано виконуються. 

Основна проблема в тому, що громадський транспорт досі є бізнесом, і дуже часто стосунки водія з перевізником сформовані таким чином, що водій зацікавлений у готівці. Електронний квиток цю проблему мав би вирішити. Також маємо ситуацію, коли є маршрути більш прибуткові, де гарна ситуація, а є маршрути, де мало пасажирів чи багато пільговиків, які не платять, тож такі маршрути працюють в збиток і перевізники намагаються давати на нього менше машин. Потрібно це питання краще вивчати і  контролювати.

А яка система контролю зі сторони міста, хто контролює якість перевезень у Львові?

Є дві сфери: управління транспорту має повноваження контролювати умови виконання договорів (виконання рейсів, випуск транспортних засобів на маршрути), а що стосується технічного стану, то за нього відповідає державна організація “Укртрансбезпека”. Управління має багато звернень, які ми направляємо на “Укртрансбезпеку”, і відбуваються планові перевірки на автомобільних підприємствах. Але місто має обмежений вплив на цю сферу, і це проблема, бо не завжди підприємство може сумлінно виконувати свою роботу.

Змоделюймо ситуацію: припустимо, пасажир проїхався в автобусі, і його не влаштовує поведінка водія, який курить за кермом, паралельно розмовляє по телефону і погано везе людей. Які подальші дії людини, яка вийшла з такої маршрутки і хоче поскаржитись кудись?

У таких випадках потрібно справді реагувати, найкраще звертатися на “Гарячу лінію міста” (за номером 15-80, - ред.) і повідомляти про такі ситуації. Щоби це зробити, потрібно зафіксувати певну інформацію: коли це сталося (дата, час), місце, номер транспортного засобу і номер маршруту. Можна зробити фото чи відео, якщо встигнете. Це основні речі, які потрібно запам’ятати, бо без ключових даних практично неможливо буде оштрафувати водія.

Переважно на “Гарячій лінії” відповідають на звернення, але є й інші способи. Наприклад, у мобільному додатку (Android) або на сайті заповнити звернення в електротронному вигляді. Можна звернутися в ЦНАП і там зробити звренення вручну.

Дуже багато львів’ян незадоволені тим, як працюють приватні перевізники і не проти були би перейти на електротранспорт. З огляду на це просять запустити нові тролейбусні маршрути у “спальні” райони міста. Чи це реально?

Насправді це реально, але потребує трохи часу. “Львівелектротранс” над цим активно працює останній рік. На сесії ЛМР цього року прийняли перспективний план розвитку мережі електротранспорту; європейський банк фінансує продовження чи з’єднання нових частин мережі на певних ділянках, також місто має закупити близько 100 тролейбусів з автономним ходом. Це дозволить суттєво збільшити й  покращити якість маршрутів, тому що тролейбуси з автономним ходом зможуть близько 30 км проїжджати без контактної мережі й заряджатись, поки їдуть від мережі. Тоді можна буде багато напрямків якісно покрити електротранспортом, але це перспектива, яка зараз розробляється.

Чи можливо впровадити в автобусах безготівковий розрахунок через QR-код, поки не впровадили е-квиток?

Це питання треба вивчати. Це цікава ідея, знаю, що вона багато обговорюється, і це добре працює на електротранспорті. Львів є лідером по всій Україні по використанню QR-кодів, наприклад. Справді, люди навчились це робити і можна говорити про використання такого способу оплати в комунальних перевізників. А ось зробити це з приватними перевізниками було би складно.

Чи реально, щоби місто перейшло повністю на комунальні перевезення? Бо дуже часто пасажири незадоволені саме приватними перевізниками й лунають думки, що було б добре, якби АТП-1 забрало собі всі маршрути.

Це дуже складно. Враховуючи скільки в нас є маршрутів, АТП-1 не зможе з ними справитись, тому що навіть існуюча база підприємства уже перевантажена, і також потрібні водії, автобуси… Без приватних перевізників нереально забезпечити якість перевезення. Але якраз комунальні перевізники мали би піднімати планку якості, до якої будуть тягнутися приватні перевізники. Тому що конкуренція все-таки має бути і вона працює. Коли закупили нові автобуси для АТП-1 та покращили якість обслуговування, почали задумуватись над цим і приватні перевізники, ремонтувати автобуси, краще їздити. Тому конкуренція працює, і я бачу вирішення цього питання, в першу чергу, покращенням якості комунальних перевізників.

Автобуси часто їздять не по графіку і на зупинках не встановлено табличку з графіком руху, на відміну від електротранспорту. Чи плануте вирішувати це питання?

З автобусами, справді, складно. Це пов’язано з системою їхньої роботи, коли все зав’язане на водію, він повністю приймає готівку, розраховується. Дуже часто в деяких підприємствах водії є власниками транспортних засобів і працюють як ФОПи. У них є певні графіки, але складно змусити їх дотримуватися. В “Львівелектротрансі” це працює, бо там є більш централізована структура, графіки в них існують і їх намагаються дотримуватися. Але інша проблема - це те, що часто у Львові рух непрогнозований через затори й інші речі. Тому потрібно налагодити надійність, і якщо вона буде, тоді графіки виконуватимуться. На автобусах цього можна очікувати, коли впровадять електронний квиток, тому що від виконання графіку залежатиме заробіток перевізників. І сам графік буде доступний і для пасажирів.

Нагадаємо, раніше сайт 032.ua розповідав про 5 зон паркування, які планують запровадити у Львові та де можна паркуватися в центрі власникам приватних автомобілів.

Читайте також інтерв’ю з велосипедистом, який відправився в 16-денну велоподорож Європою без готелів, а також - з львів’янином, що подолав 2300 кілометрів “дороги пілігрима” у Франції, Іспанії та Португалії.

Дізнавайтесь, як приватний бізнес підтримує стартапи львівських студентів-інженерів у розмові з Володимиром Кривком.

Повне або часткове копіювання матеріалу без письмової згоди редакції забороняється та вважається порушенням авторських прав