Львів проти “формули Штайнмайєра”: чи зростає можливість “революції” в Україні, - СОЦІОЛОГИ

Депутати Львівської міської ради ухвалили звернення до Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради Україн, де виступили проти імплементації "формули Штайнмайєра".

Про це стало відомо з повідомлення пресслужби Львівської міської ради.

Зокрема, місцеві обранці вважають абсолютно неприйнятними будь-які компроміси у таких питаннях:

1. Відведення українських військ з облаштованих укріплень, відступ назад.

2. Проведення виборів на території ОРДЛО за відсутності контролю над цими територіями владою України.

3. Надання будь-якої форми особливого статусу цій території, що буде суперечити чинній Конституції України та принципу територіальної цілісності та унітарності держави.

За відповідне рішення проголосували 47 місцевих депутатів.

Кореспондент 032.ua запитав у соціологів чи готове українське суспільство до чергової “революції”.

Доцент кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат соціологічних наук Олег Демків:

"В новітній історії України уже відбулося кілька подій, щодо яких вживають термін “революція”. Строго кажучи, в жодному з цих випадків насправді про революцію говорити не можемо. Оскільки революція передбачає глибинні соціально-політичні зміни (наприклад, перехід від монархії до республіки чи від капіталістичного до соціалістичного устрою). У випадку України доцільніше говорити про досвід стрімкої зміни політичних режимів.

Повторюваність таких подій (тобто істотних змін політичного режиму в наслідку масових протестних акцій), ймовірно, може сформувати відповідну поведінкову традицію (стати частиною політичного поведінкового репертуару суспільства). Відповідна традиція в українському суспільстві є досить оформленою – тобто в майбутньому цілком можна прогнозувати повторення масштабних змін політичних режимів «через вулицю».

Натомість, на поточному етапі і в найближчій часовій перспективі такі зміни неможливі: і з огляду на безпрецедентно високий кредит довіри населення до нової влади і з огляду на відносну соціально-політичну та соціально-економічну стабільність. Водночас, протестні настрої, які уже сьогодні формуються мають потенціал до поширення. Кілька потенційних “ліній” протесаної політичної мобілізації можуть в перспективі об’єднатися в один “Майдан”. Передумовами такого об’єднання і можливих нових ґрунтовних політичних змін може бути тривала ескалація протистояння влади та протестувальників (можливо, у формі переслідування лідерів протесту), а також ускладнення соціально-економічної ситуації. У поєднанні з неминучим розчаруванням діями влади і невиконаними обіцянками (частина з яких, насправді, є не стільки обіцянками влади скільки фантазіями електорату) вказані тенденції можуть призвести до передреволюційної ситуації. Ще одним істотним чинником потенційної дестабілізації є ситуація із спробами мирного врегулювання в зоні ООС.

Подолання таких небезпечних тенденцій, насамперед лежить в площині налагодження ефективної комунікації влади та суспільства (не у формі відео звернень, а у формі живого діалогу з різними сегментами суспільства),  а також подолання (чи, принаймні, послаблення) фрагментації суспільства, адже деструктивний поділ на “порохоботів” та “зєлібобіків” є вкрай вибухонебезпечним."

Заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко:

"На мою думку, зараз про це говорити немає підстав. Насамперед тому, що для того, щоб відбулася політична революція, необхідні щонайменше дві умови: 1) вкрай низький рівень довіри до чинної влади, 2) наявність «політичної альтернативи» - політичної сили, яка б сприймалася значною частиною громадян як така, що пропонує більш привабливу перспективу для країни. Ці дві умови були наявні і під час “Помаранчевої революції”, і під час “Революції гідності”. Зараз же ми маємо досить високий рівень довіри до чинної влади, і (що важливіше) - жодна політична сила не сприймається як така, що є “кращою” за політиків, які зараз мають владу.

Тому зараз можна говорити лише про акції протесту, але не про революцію.  До того ж, потрібно також згадати про ще один чинник, який стримує поширення акцій протесту. Це наявність військової загрози з боку Росії. Тобто усвідомлення громадянами того, що будь- яка дестабілізація ситуації може бути використана Росією  проти України.

Цей чинник стримував поширення акцій протесту під час президентства Порошенка, рівень довіри до якого в останні роки був вкрай низьким. Цей чинник є стримуючим  і зараз."

Нагадаємо, 032.ua нещодавно інформував проте, як іноземні інформагентства висвітлили підписання “формули Штайнмайєра”.