“Заборонений” Стус уже в прокаті: чому варто подивитись цей фільм

“Птах душі”, “Стус” та, врешті, “Заборонений” - 5 вересня таки вийшов на великих екранах фільм українського виробництва про видатного поета, Героя України - Василя Стуса.

Кореспондент сайту 032.ua відвідав один із прем’єрних показів та розповідає про свої враження, і чому варто переглянути довгоочікувану кінобіографію видатного мислителя.

На фото: Василь Стус/Вікіпедія

Насамперед, варто сказати, що українці нарешті дочекалися виходу фільму з гаслом “Всі, хто проти терору, встаньте!”, який мав побачити світ ще у лютому 2019 року. “Держкіно” вже тоді повідомляло, що новий фільм режисера Романа Бровка, за сценарієм Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова, ще на етапі створення, користується неабиякою популярністю серед громадян. Тож не дивним став резонанс навколо перенесеної на пів року дати виходу фільму, ще й через вирізану сцену з Віктором Медведчуком, який в реальності був “адвокатом” Стуса.

У оновленій версії, сцену з судом зберегли і навіть трохи продовжили хронометраж, але без вказаних імен та з приміткою, що деякі персонажі можуть бути вигаданими. Зроблено це все для того, щоб прихильники “русскага міра”, які все ще якимось дивом при владі, не добрались до кінокартини через суд. Вже хоча б заради цього варто подивитись “Забороненого”.

Кадр з фільму: Дмитро Ярошенко в ролі Стуса

Слід зазначити, що переглядати фільм потрібно, заздалегідь знаючи хоча б приблизну біографію Василя Стуса, а також трохи історії України радянського періоду. Тоді глядач зможе впізнати усіх героїв - Чорновола, Горську, Дзюбу, Левка Лук’яненка та багатьох інших замучених тоталітарним режимом представників української інтеліґенції.

Головну роль - постать власне Василя Стуса зіграв актор театру і кіно Дмитро Ярошенко, який до того знімався в низці фільмів, зокрема, “Брамі”. Помітно, що автори фільму старалися підібрати акторів з максимальною портретною схожістю на реальних постатей. За це їм окремий “плюс”, адже таким чином фабулу простіше буде запам’ятати пересічному глядачеві.

Кадр з фільму: planetakino.ua 

У фільмі дуже якісна, чітка та яскрава “картинка”, місцями в “сепії”, щоб підкреслити атмосферу давнини, адже події розгортаються у 1960 - 1980-х роках. Режисер також використав кілька цікавих прийомів, аби “занурити” глядача в радянський період: у фільмі можна помітити “перебивки” з архівними відео тих років (це міські пейзажі Києва), присутні також тематичні цитування віршів поета закадровим голосом, і суперово підібрані костюми під тогочасну моду.

Особлива подяка звукорежисерові, за гарний підбір музики та чіткість голосів акторів. Потішило, що персонажі радянських офіцерів, за сюжетом спілкуються російською, але у “Забороненому” їх підкреслено дублюють українською.

Кадр з фільму: planetakino.ua 

Тематично, кіно про Стуса поділено на кілька частин, відповідно до найважливіших його життєвих періодів - молодість (перспективний та розумний український аспірант закохується в чарівну Валентину Попелюх), репресії (Стус, який не може мовчати проти арештів своїх друзів, втрачає роботу), арешт вже Василя Стуса і життя в колонії у Пермському краї, де й помер поет. 

Але варто підкреслити, що фільм, як і обіцяли в попередніх прес-конференціях автори, не лише про самого Василя Стуса, але й про збірний образ Людини, Українця, який попри все, бореться з антигуманною системою до самого кінця. Це проявляється у темпераменті головного героя, його сміливості говорити правду прямісінько у вічі ворогу...

Попри легкість візуального сприйняття, “Заборонений” - це фільм з дуже глибоким змістом. Його варто побачити кожному, хто вважає себе справжнім українцем та патріотом, показати в школах після вивчення біографії видатного поета, перекладача та мислителя. Просто, щоби емоційно закріпити усе прочитане чи почуте.

Кадр з фільму: planetakino.ua 

Дехто з львівських кінокритиків гостро і негативно відгукнувся про кіно, хоча причин для такої реакції немає. Ще хтось писав про “аншлаг” на допрем’єрному показі, але, на жаль, перший день прем’єри у Львові пройшов не так гучно: я відвідала кінотеатр о 19:00, був також попередній показ на 16:30 і після нього - на 21:00, але в залі було зайнято заледве половину місць. Тішить те, що фільмом про Стуса зацікавились не лише старші люди, але й у переважній більшості - молоді люди, навіть російськомовні, які активно обговорювали побачене в коридорах “Кінопалацу”.

Кожному з нас слід пам'ятати, що українське сучасне кіно почало добре розвиватися відносно недавно. Після "Тіней забутих предків" Параджанова і аж до наших днів, мало який фільм може похвалитися славою та визнанням, а також сильним посилом і суспільним резонансом. А цей фільм - якраз із тих, які варто пам'ятати і переглядати.

У прокаті “Заборонений” буде недовго - до 11 вересня, і наразі невідомо, чи зможуть українці ознайомитися з ним ще десь, крім кінотеатрів.