Середньовічний “хмарочос” на Львівщині: як Тустань стала віртуальною, - ФОТО, ВІДЕО

Нещодавно на території Державного історико-культурного заповідника "Тустань" презентували проект, який дозволяє усім охочим за допомогою новітніх технологій політати над середньовічною наскельною фортецею Львівщини. Представники заповідника, музею “Тустань” та компанії SoftServe створили унікальний проект за фінансової підтримки Українського Культурного Фонду.

Кореспондент сайту 032.ua дізнавався, яким чином розробляли програму, чим відрізняється Тустань від інших середньовічних фортець світу та які ще оновлення чекають на заповідник найближчим часом.

Що таке Тустань?

Середньовічна наскельна фортеця і митниця 9 - 16 століть Тустань розташована поблизу села Урич Сколівського району Львівської області. Колись наскельний комплекс був важливим стратегічним пунктом Карпатської лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а згодом - і Галицько-Волинського князівства. Тустань також відігравала роль прикордонного та митного центру між Галицько-Волинським князівством (пізніше - Польським королівством) та Угорщиною.

До наших днів дерев’яні елементи фортеці не збереглись. Побачити на власні очі можна лише скельний комплекс і частину мурованих укріплень, які входять до складу Державного історико-культурного заповідника “Тустань”. Власне, тому проект віртуальної реальності є не лише трендовою атракцією для туристів, а й важливою розробкою в історичному плані, що дозволяє побачити масштабну оборонну споруду в повному обсязі в період її найбільшого розквіту - 13-му столітті.

Як розповів директор Державного історико-культурного заповідника “Тустань” Андрій Котлярчук, якщо в інших середньовічних фортецях відомі лише фундаменти таких споруд, то у оборонній споруді на Львівщині є інформація і про висоту перекриттів, товщину стін, ширину перекриттів та навіть кут нахилу даху.

Окрім цього, у скельному комплексі “Тустані” є багато природних печер, які використовувались швидше та довше, ніж сама фортеця. Є тут і єдина рукотворна печера, яка розташована на найвищій точці скель, з лавами у камері, але зараз вона недоступна для туристів, оскільки туди можна потрапити лише з альпіністичним спорядженням. 

Читайте також: Як виглядає виставка біблійних рослин у Львівському музеї історії релігії, - ФОТО

Крім слідів дерев’яної забудови оборонної фортеці, на скелях Тустані збереглося багато наскельних слідів. Їхній діапазон часу дуже широкий - від найдавніших часів періоду неоліту до початку ХХ століття. Деякі з них - це зооморфні зображення вовків, які доганяють лося або вершника на коні (їх пов’язують зі скіфами), є зображення сокир, датовані середньовічним періодом, які були знайдені під час розкопок в Тустані, а зараз - сховані від очей відвідувачів під шаром ґрунту. Збереглися також наскельні елементи з 20 століття - це тризуби, логотипи й емблеми “Пласту”, датовані початком 1920-х років, написи від польських скаутів тощо - їх теж вважають елементами культурної спадщини, і побачити їх туристам зблизька майже нереально, бо деякі написи високо на скелях або вже під землею чи на т.зв. “диких” скелях, куди ще не проклали туристичні маршрути.

Зазначимо, що заповідник “Тустань” охоплює близько 43 гектарів площі та включає в себе давні скельні комплекси - Камінь, Острий Камінь, де збереглись скіфські петрогліфи, Жолоб, Мала Скеля та ін. Відвідувачі заповідника також мають можливість під час екскурсії завітати до культурного центру “Хата у Глубокім”.

Аби все-таки донести інформацію про наскельні малюнки до туристів, у заповіднику здійснили проект спільно зі студентами-реставраторами, які зняли пластилінові форми з петрогліфів та відлили їх у штучному камені, тож їхні копії можна побачити вздовж екскурсійного маршруту комплексом Камінь.

Читайте також: Як виглядає закинутий санаторій "Львів" у Брюховичах, - ФОТО

Фортеця Тустань зберігає і залишки мурованих стін, які розташовані в декількох місцях. Найбільша частина зберігалась на південному схилі комплексу Камінь: до 1969 року вона ще була цілісна та з’єднана містком, по якому можна було перейти з однієї частини скель на іншу, але в кінці 1960-х років вона зруйнувалася. Залишки фундаментів стіни накрили спеціальними дашками, аби вони не руйнувались далі від опадів.

У підніжжі скель зберігся об’єкт із арт-симпозіуму, який проводився в “Тустані” - дзеркальна поверхня, відображена у скелі. А нещодавно на оглядовому майданчику зробили лавки, де можна відпочити після підйому, та альтанку, що має захистити від дощу.

Унікальний середньовічний “хмарочос”

Перші графічні реконструкції фортеці, які дозволили уявити її масштаби, з’явилися у 1970-х роках, після проведених обмірів скель. Системно дослідження комплексу почалося 1971 року під керівництвом Михайла Рожка, а вже у 80-х роках відбулися розкопки.

За даними археологів та істориків, фортеця була ширшою за ті скелі, які збереглися донині. Усвідомити це допомогли пази у самих скелях, які збереглися на комплексі Камінь. Частина внутрішнього двору оборонної споруди була суцільно забудована дерев’яними конструкціями - це теж робить її унікальною, адже на той період невідомо багато суцільних дерев’яних споруд, ще у скелях. Через висоту стін, Тустань часто називають “Середньовічним хмарочосом”.

Під площею, де зараз оглядовий майданчик, виявили під час розкопок пази для водовідведення. У дитинці були й галереї, які зараз засипані землею, а також - цистерна, видовбана в скелі, таке собі підвальне приміщення, куди збирали воду.

Яким чином віртуалізували середньовічну фортецю Львівщини?

Робота в заповіднику та музеї Тустані, зокрема, в плані досліджень фортеці та розробки програми віртуальної реальності ведеться не один рік. Більше 10 років точаться дискусії про те, чи варто відтворювати фортецю в Тустані, але наразі дослідники переконані, що це неможливо з багатьох причин: по-перше, немає достовірних даних, як саме виглядала фортеця, по-друге, відновлена забудова унеможливить майбутні дослідження на цій території та завдасть шкоди автентичній природній пам’ятці. Саме тому обрали шлях віртуальної реальності.

Голова ГО “Тустань”, директор однойменного фестивалю Василь Рожко вважає, що новітні технології дадуть можливість показати кожному відвідувачу, якою була фортеця, без шкоди для пам’ятки. У майбутньому це можна буде зробити навіть на своєму смартфоні.

Читайте також: У якому напрямку слід розвивати архітектуру Львова: думки експертів фестивалю "Вежа"

“Tustan VR” - це проект, створений компанією SoftServe на базі студентської розробки 2016 року - додатку доповненої реальності для смартфонів “Tustan AR”, який дозволяв зробити селфі на фоні дерев’яної фортеці. Перед цим кілька разів довелось зробити лазерне сканування скель, опираючись на періоди будівництва та погоду.

Умови роботи, за словами Василя Рожка, були вкрай складними, оскільки лише на центральному комплексі Камінь є більше 4000 слідів, які потрібно було “оцифрувати”.

Пізніше, для точності даних, увесь комплекс відфотографували з висоти пташиного польоту за допомогою дрона, і вже потім, після серйозної роботи, ці дані “звели” та отримали 3D-модель фортеці.

“Це дозволяє інвентаризувати заглиблення в скелях, працювати одночасно з кількома періодами в одному вимірі, показувати точні та гіпотетичні речі в одному кресленні, передавати це іншим дослідникам, прив’язувати нові знахідки (дерев’яні конструкції даху, порталів тощо), розповісти більше про споруду та навіть автоматично створювати креслення при потребі. Це дозволяє також зрозуміти та змоделювати, як буде руйнуватися скеля”, - пояснив Василь Рожко.

Як працює “Tustan VR”?

Попри те, що працівники SoftServe уже мали напрацювання у вигляді додатка доповненої реальності, багато чого їм довелося створювати “з нуля”. Основна ідея полягала в розробці трендової програми віртуальної реальності, де можна літати над середньовічною фортецею. Спершу була задумка підвішувати користувачів на мотузки і запропонувати їм політати на драконі, але зрештою зупинилися на версії з дельтапланом, щоби люди краще асоціювали себе із середовищем.

Інженер Олексій розповів, що у програмі віртуальної реальності за основу взяли площу 1,5х1,5 кілометра. Усі текстури взяті з природного ландшафту, 3D-моделей скель, які потім оптимізували під програму. До прикладу, лише дерев у віртуальній Тустані - 10 тисяч, деталізація - до травинки, але найосновніше - розробникам вдалось показати, як виглядала фортеця у період розквіту.

Подібна розробка є лише в Америці, де створили віртуальний політ над Нью-Йорком. Але представники SoftServe кажуть, що з фортецею Тустань завдання було складнішим, адже це відновлення того, чого вже немає.

Читайте також: Озеро на Панча: як мешканці Львова змінюють простір довкола себе

Завдяки шолому та імпровізованому керму, загострюються візуальні й тактильні відчуття користувача, з додаванням тематичних звуків це дозволяє повністю зануритися в середовище та справді політати над Тустанню.

“Нова технологія, яка з’явилася в Тустані, - це найважливіший результат, що дозволяє побачити кінцевий продукт багатьох років скурпульозних досліджень, обстежень та обмірів пам’ятки. Людина може політати над фортецею у період її розквіту - це п’ятий будівельний період, 13 століття, оскільки він найкрасивіший. Наш музей розповідає про оборонну, адміністративну та митну функції фортеці, озброєння, а коли це все віртуальне, можна повірити і зрозуміти, чому вона справжня”, - зазначив Василь Рожко.

Зараз нововведення готують до постійного використання відвідувачами заповідника, не виключають можливості протестувати його усіма охочими учасниками фестивалю “Тустань”, який відбудеться уже 2 - 4 серпня.

Які зміни чекають на заповідник “Тустань”?

Фото: 032.ua

За словами директора Державного історико-культурного заповідника “Тустань” Андрія Котлярчука, цього року на місцевість чекає ряд інфраструктурних та інших змін. Одна з найголовніших - це ремонт дороги Урич - Тустань: прокладено 800 метрів розширеної дороги, що з’єднує село із скельним комплексом Камінь, облаштовано тротуари вздовж асфальтованої проїжджої частини.

Транспорт тепер розвертатиметься ближче до села Урич, за 300 метрів від скель. Там же облаштували автобусну зупинку і організують ряд нових паркомісць для автомобілів та окремо - для автобусів. Таким чином сподіваються створити більшу територію для пішохідних алей та впорядкувати вхідну зону заповідника.

Читайте також: ReHERIT: як у Львові актуалізують “Простір Синагог” та переосмислюють культурну спадщину

Разом із ремонтом дороги та організацією транспорту навели лад із торгівлею - харчуванням та сувенірами, яка донині була стихійною й надто близько до вхідної зони, не організованою за одним проектом. Зараз завядки інвесторам і співпраці з архітекторами організували новий простір для громадського харчування - далі й нижче від скель. Цьому сприяло і прокладення електрики на території, яка з’явиться в “Тустані” разом із WI-FI та системою ознакування важливих місць.

Завдяки освітленню, переконує Андрій Котлярчук, “Тустань” отримає кращу охорону, відеонагляд, модернізацію кас, додаткову підтримку фестивальних закладів та можливість більш якісно обслуговувати саму пам’ятку. Щоб не було порушення ландшафту і не з’явилися на території наземні стовпи, лінії електропередач прокладали під землею, з наглядом археологів.

У майбутньому планують також збудувати новий музей Тустані, куди можуть перенести точку віртуальної реальності. Тим часом вона пока буде в старому приміщенні музею, а на час проведення щорічного фестивалю її можуть встановлювати у межах вхідної зони  заповідника.

У межах мікропроекту, за кошти обласного бюджету, в “Тустані” мають збудувати нове приміщення для кас з сучасним обладнанням для продажу квитків та усією туристичною інформацією.

Фестиваль “Тустань”: що це і коли відбудеться?

Щорічно кількість відвідувачів у заповіднику “Тустань” зростає, але пік популярності припав на 2016 рік, після якого до пам’ятки стабільно приїжджає 100 - 120 тисяч людей упродовж року. Керівництво заповідника вважає, що цьому посприяв капітальний ремонт дороги Східниця - Верхнє Синьовидне, зокрема, ділянка від траси Київ - Чоп до музею Тустані.

Уже чотирнадцять разів поспіль, у перші вихідні серпня, біля підніжжя скель відбувається фестиваль української середньовічної культури “Тустань”. Захід має намір привернути увагу до багатої української культури та неймовірної архітектури, аналогів якій годі знайти у світі.

Читайте також: Історичні села Львівщини, яких ви більше не знайдете на карті України

Традиційно, тут відбуваються середньовічні танці та співи, лицарські бої, кінні турніри, вогняне дійство та нічний штурм фортеці, лазерне шоу, де променем на скелях відтворюватимуть фортецю 13 століття, ярмарок ремесел, театр та багато іншого.

Повне або часткове копіювання матеріалу без письмової згоди редакції забороняється та вважається порушенням авторських прав