Чи зустріч з Папою Римським виправдала очікування Глави УГКЦ?

У Ватикані упродовж 5-6 липня вперше відбувалася дводенна зустріч Папи Римського із проводом Української Греко-Католицької Церкви, під час якої обговорювалася тема ситуації в Україні.

Автори телеграм-каналу Churcher (https://t.me/churcher_info) проаналізували цю поїздку, відкривши для громадськості декілька несподіваних висновків. Зокрема, автори каналу відзначили декілька моментів, які передували зустрічі: «Оскільки в Православній Церкві України вже за пару місяців після отримання томосу відбувся конфлікт, Верховний Архієпископ УГКЦ Святослав почав готувати базу для перетворення греко-католицької церкви на патріархат». 

«Першим публічним кроком можна назвати запит (https://t.me/churcher_info/102) на звершення літургії на свято Благовіщення 7 квітня. Другим – відновлення 19 травня Патріаршого фонду УГКЦ, метою якого є збирання коштів для впровадження ініціатив Блаженнішого та забезпечення фінансової стабільності Церкви. Третім кроком буде зміцнення присутності у Києві з метою перетворення греко-католицької церкви на загальноукраїнську. Тому, ще 31 травня патріарх Святослав звернувся до численних спонсорів, перед усім впливових українців діаспори, із проханням узяти на себе утримання Патріаршої резиденції не лише в Києві, а ще й в Княжичах, де планують створити музей Любомира Гузара. Як ми вже розповідали, ці витрати Шевчук оцінює в $75 000 щорічно».

Автори телеграм-каналу Churcher відзначають: «Усі кроки та бажання предстоятеля УГКЦ зрозумілі – поки православні ієрархи гризуться між собою, роблять з автокефалії фарс та циркову виставу, забираючи один в одного храми та повноваження й навіть розмовляючи з московськими журналістами, греко-католики беруть ініціативу на себе. В цьому, дійсно, немає нічого ганебного, врешті-решт, воююча країна потребує духовного єднання через Єдину Українську Церкву, яку, в випадку нездатності православних, можуть дати уніати. Ось тільки, на жаль, не обійшлося без одного «але», яке псує всі зусилля Святослава. Цим «але» є позиція Папи Римського». 

На каналі Churcher пишуть, що після оголошення дводенного формату зустрічі, багато греко-католиків очікували, що однією з основних тем буде надання УГКЦ статусу патріархату: «Взагалі, патріархат – це визнання заслуг українських греко-католиків, а також окреслення її подальшого розвитку. Чи заслуговує на це УГКЦ? Так. Статус патріархату міг би зрівноважити надання автокефалії українським православним, а також продемонструвати, що Святий Престол підтримує  УГКЦ у ролі повноправної спадкоємиці Володимирового Хрещення, яка має призначення об’єднувати усіх українців».

«Але, як ми бачимо, позиція та бажання українських греко-католиків не завжди перетинається з позицією Папи. Святійший Отець говорить про те (https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2019-07/slovo-papy-do-glavy-postijnogo-synodu-ta-mytropolytiv-ugkc.html), що не вистачає мати Синод, треба бути ним. За його словами, це не повинно «призводити до зменшення усвідомлення власної автентичності й оригінальності», але формування власної автентичності має бути лише «всередині католицької ідентичності». Незважаючи на старання архієпископа Святослава максимально зміцнити позиції УГКЦ як церкви українців всього світу, Папа пригадує про загрозу «партикуляризму» різних форм – церковних, націоналістичних та політичних. Це достатньо прозорий натяк на те, що про патріархат можна забути. Лякає тільки те, що відмовлення надати УГКЦ новий статус виглядає на спробу загнати греко-католицьку церкву в межі «містечкової» конфесії». 

Автори з Churcher припускають, що таке рішення може бути викликане нещодавньою розмовою Папи з президентом Росії Володимиром Путіним: «Враховуючи слова Папи про Донбас, в яких він не згадав про російську агресію, така думка не здається нереальною. І це вже зовсім недобрий знак».

«У ситуації, коли Рим відмовляється визнати очевидне, надіятися УГКЦ може лише на українців в діаспорі. Ніби перестраховуючись, Святослав розсилав листи з проханням надання фінансової допомоги ще наприкінці травня. Отримання такої допомоги істотно зміцнить позицію УГКЦ, що може збільшити шанси на зміну ставлення Папи Франциска. Але гарантувати цього, дійсно, ніхто не може. Цікаво тільки, куди Святослав направить таку чималу суму? 75 000 $ від кожного з численних спонсорів – це вже не жарти. Чекаємо на цікаві «придбання» та домовленості, а їх має бути багато», – підсумовують автори телеграм-каналу Churcher.