У якому напрямку слід розвивати архітектуру Львова: думки експертів фестивалю "Вежа"

Із 27 червня по 3 липня на Львівщині відбувся уже другий за ліком Міжнародний фестиваль архітектури і мистецтв “Вежа”, де зібрались провідні архітектори з України та світу. У рамках фестивалю провели заходи, приурочені до 140-річчя Казимира Малевича та 100-річчя з дня смерті Івана Левинського.

Кореспондент сайту 032.ua дізнавався, як пройшов фестиваль, куди рухається архітектура в світі та Україні, яким чином ревіталізують Свірзький замок та чому “пшонка-стайл” в архітектурі є предвісником війни.

Що таке фестиваль “Вежа”?

Другий рік поспіль у Львові, в Пороховій Вежі та у замку в Свіржі проводять Міжнародний архітектурний фестиваль “Вежа”, де упродовж 5 днів провідні фахівці та зацікавлені молоді спеціалісти спілкуються на професійні теми, проводять конкурси, виставки, інсталяції. Цього року діяла також і дитяча зона з майстер-класами: організатори кажуть, що вік їхніх відвідувачів починався від 1,5 року. Усього захід відвідало більше 2000 людей. Окрім цього, до Львова з’їхалися імениті архітектори з Києва, Дніпра, Одеси, Херсону, Запоріжжя та Ужгороду. А лекції читали запрошені гості з-за кордону: Мартен Дуплантьє (Франція), Аттіліо Террані (Італія), Дорота Козяра (Польща, Італія), Єва Кришкєвіч (Польща), Джованні Міорі (Італія) та інші.

Співорганізатор “Вежі”, архітектор Юрій Горалевич зазначив, що у липні якраз минає 100 років з дня смерті видатного українського архітектора Івана Левинського, тож на фестивалі було багато приурочених заходів. Цю видатну постать почали популяризувати серед українців завдяки фестивалю, поряд із українським митцем - Казимиром Малевичем, про якого показали фільм. У Львові для молодих архітекторів організували також квест місцями Івана Левинського, де було запропоновано відгадувати загадки та знаходити будівлі, споруджені цим видатним зодчим.

“Сам фестиваль ще молодий - нам всього 2 роки, за які ми зробили величезний поступ. Після першого проведення, нам вдалося переформатувати “порохівню” у Центр архітектури, дизайну й урбаністики, провести тут багато знакових акцій, у тому числі виставку “Метрополіс”; захід поєднав усі можливі види мистецтва з архітектурою - це і образотворче мистецтво, і декоративна скульптура, графіка, кіно, показ мод, і музичні виступи. Це дало нам змогу “підняти планку” фестивалю, вивести його на міжнародний рівень, у нас з’явилося багато нових ідей”, - розповів Юрій Горалевич.

У рамках фестивалю, відбувся конкурс інсталяцій у Свіржі, виставка плакату SUPREMUS, було налагоджено співпрацю з Альянс Франсез і Французьким інститутом в Україні, який допоміг запросити на подію архітектора Мартена Дюплантьє. “Родзинкою” фестивалю у Свіржі став запуск повітряної кулі, на якій змогли покататися переможці конкурсу мистецьких інсталяцій.

Читайте також: Яким хочуть зробити "Древній Звенигород" за 25 км від Львова, - ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

Як пояснив член правління Львівської обласної організації НСАУ Володимир Следзь, Свірзький замок перебуває під опікою Спілки архітекторів, тож аби привернути увагу до архітектурної перлини, показати її більшій кількості людей, там провели багато заходів: лекції, мистецькі експозиції, привертали увагу до премії НСАУ (багато нагород цього року зібрали львів’яни, зокрема, співорганізаторка фестивалю Оксана Шумелда, як “Відкриття року”), конкурс інсталяцій. У конкурсі взяло участь 4 команди, яким запропонували створити об’єкти зі стержнів та скловолокна.

“Ми задали тему конкурсу “Початок”, бо це була перша така акція. Учасникам дали свободу вибору місця розташування інсталяцій, і вони запропонували цікаві рішення. Одним із головних призів конкурсу стала поїздка команди-переможця у Відень, де ми у кінці вересня будемо презентувати виставку “Іван Левинський. Імпульс”, - пояснив Володимир Слездь.

Окрім цього, на час проведення фестивалю замок трохи підсвітили: для оформлення освітлення залучили приватну фірму, і в перший же вечір був результат - усе село зібралося подивитися на нічний Свірж, адже для них було несподіванкою, що їхній замок може виглядати по-іншому.

Відновлення Замку Свірж

Спілка архітекторів опікується пам’яткою архітектури 15 століття - Свірзьким замком. Ще торік ініціативна група представила концепцію ревіталізації й перетворення цього об’єкта у “замок майбутнього”. Голова ЛОО НСАУ Богдан Гой розповів, що є два способи збереження такого типу пам’яток: метод консервації - дещо застарілий, коли замок перетворюють на “музей”, і метод фестивально-подієвого використання, що дає можливість знайти шляхи популяризації об’єкта, його оновлення, адже фестивалі зазвичай самоокупні, це також приваблює інвесторів, людей, що готові вкладати гроші й повертати “до життя” пам’ятку.

“Ми зараз розписали концепцію “Мистецька вісь: Порохова вежа - Свірзький замок”, на яку “нанизано” багато цікавих об’єктів. Якщо концепція запрацює, то цей біном почне підсилювати пам’ятки - це замок у Старому Селі, П’ятничанська Вежа, Звенигород, Унів, Давидів, Бібрка, Свірж. Це би міг бути автобусний екскурсійний маршрут, як “Золота підкова”, але йому слід надати іншого звучання, щоб не повторювати ідею, а давати нову. Наприклад, це будуть мистецькі подієві об’єкти, що живуть від події до події, але в них завжди цікаво”, - зазначив Богдан Гой.

Позитивною особливістю Свіржа є те, що на відміну від пам’яток у Старому Селі чи Тартакові, він зберігся у непоганому стані, адже за ним доглядала Спілка архітекторів. Цієї роботи непомітно, каже Богдан Гой, бо створюється враження, що нічого не змінилося, але було б дуже видно коли цієї роботи не робили.

Читайте також: Свірзький замок: як планують ревіталізувати 500-річну пам’ятку

Організатори фестивалю, ініціативні люди, у процесі підготовки заходів у Свіржі, жили в цьому замку: у спальниках, без води та освітлення, але з ентузіазмом. Це свідчить про те, що об’єкт уже може працювати у форматі резиденцій, виставок та тематичних подій.

“Чого там не вистачає, то це оперативного блоку, де би була дирекція. Зараз директор Будинку творчості “Свірж” Володимир Мандзяк приїжджає у замок на ровері чи мотоциклі. Це складно, бо у нього немає місця дирекції, немає санвузлів, немає води й каналізації. Чи робити це в замку - велике питання, можливо, варто облаштувати місце на парковій території, де би була не лише дирекція, але й туристичний інформаційний пункт, місце для проведення заходів локального характеру, з обігрівом - такий собі блок, що забезпечить хоча б мінімальне функціонування на рівні того об’єкта, що є зараз”, - додав Богдан Гой.

Голова львівської спілки архітекторів наголосив, що для повної ревіталізації замку потрібні великі інвестиції. Але якщо доводити його до нормального функціонування поступово, це буде більш практично. Деякі речі були зроблені під час фестивалю “Вежа”, ще щось покращили під час фестивалю “МоцАрт” торік та проведення виставки “Свірж.Генеза”.

“Маленькими кроками замок доводиться до нормального експлуатаційного рівня. Я сподіваюся, що за рік-два,  навіть без суперінвестицій, він може бути доведений до такого вигляду, що подібні події можна буде робити нон-стоп, складати річний графік і робити це в ефективному управлінні. Порохова Вежа якраз цьому приклад, адже ми не інвестували особливих коштів, але засобами дизайну й наведення порядку ми зробили з пострадянського закинутого простору модний центр, у який приходять, стукають, просять щось організувати”, - резюмував Богдан Гой.

Проект “Мистецька Вісь” уже перебуває на розгляді у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Після проведення парламентських виборів, архітектори сподіваються отримати перші 10 млн грн і провести першочергові роботи у замку Свірж та ландшафтному парку біля нього.

Читайте також: ReHERIT: як у Львові актуалізують “Простір Синагог” та переосмислюють культурну спадщину

Архітектор Михайло Ягольник каже, що присвятив Свірзькому замку 15 років свого життя, але реалізувати там задумане наразі не вдалося через “процвітаючий феодалізм”. За його словами, свого часу він намагався залучити до проекту більше 10 українських інвесторів, але порозуміння з вищим керівництвом знайти тоді не вдалося. 

Разом із тим у Спілці архітекторів одностайні в думці, що у Свіржі має бути заклад культури, об’єкт загального доступу для усіх охочих.

Куди рухається архітектура в світі та Україні

Голова Львівської спілки архітекторів Богдан Гой переконаний: зараз у світі не існує однозначно панівного стилю в архітектурі чи світоглядної парадигми. Разом із тим, навіть фах архітектора в значній мірі переходить в раніше недосліджувані царини, як-то: соціологія, ландшафт, робота з озеленням, наповненням простору. Популярним стає залучення майбутніх користувачів об’єктів до його створення, наприклад, за кордоном - звична річ, коли вкладники коштів у будівництво багатоповерхівки, майбутні її мешканці, долучаються до розробки, обговорення проекту, слідкують за будівництвом тощо.

“У світі це активно використовується, майже, як у радянські часи було кооперативне будівництво - зараз це один зі світових трендів, прогресивний метод досягнення якісного результату. У ландшафтній архітектурі популярний екологічний підхід, коли з’ясовується, що правильно розсаджені бур’яни - це набагато красивіше, ніж стрижений газон”, - додав Богдан Гой.

Голова Спілки архітекторів розповів, що у швейцарському Цюриху зразком поєднання різних архітектурних стилів може бути тамтешній технічний університет. Окрім якісної освіти, тут “йдуть в ногу з часом”, до прикладу, при одному з нових корпусів облаштували величезне поле, де пасуться корови - це один з підходів до ландшафтного дизайну. Там же є лавки, де можна посидіти й помилуватися пасторальним краєвидом.

“За кордоном екологічний підхід присутній усюди, і це говорить про те, що у сьогоднішньому дизайні ми знову відстали. Доганяючи і копіюючи, ми пропустили: те, що у нас виглядало, можливо, недоглянутим і поганим тоном, стало трендом у світовому контексті. Подібні речі є й на багатьох сучасних конкурсах, де заборонили візуалізації: перший презентаційний лист - це має бути виключно макет і креслення”, - пояснив Богдан Гой.

Читайте також: Які 12 проектів від львів'ян здобули перемоги на Ukrainian Urban Awards, - ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

У Львові, зокрема, ми бачимо як архітектурна фотореалізація стала головним методом донесення архітектури споживачеві, тоді як у всьому світі повертаються до предметного макетування, тобто ручної роботи. На фестивалі “Вежа” долучились до тренду: відбувся воркшоп зі створення макету нового комфортного простору, який спробували створити молоді представники 12 провідних архітектурних фірм Львова.

“Не тільки ми повинні дивитися за кордон, як там усе робиться, але й вони хочуть дивитися, що відбувається в нас. І ми не повинні втратити у цьому різноголоссі свій унікальний голос”, - зазначив архітектор.

Серед якісних сучасних новобудов у Львові Богдан Гой називає “Малоголосківські пагорби”, які отримали цього року призове місце на Ukrainian Urban Awards, та ЖК “Місто трав”, як приклад сучасного житлового комплексу, який, втім, збудований з деякими порушеннями законодавчих норм. Є у Львові і якісні громадські простори, наприклад, оновлена площа Митна та “Простір Синагог”, будується Меморіал Небесної Сотні - у всіх цих проектах є цікавий, сучасний благоустрій, але немає бронзових пам’ятників. Таким чином простір може більше донести до людей, ніж черговий “класичний” меморіал.

У рамках фестивалю “Вежа” запрошений спікер Атілліо Террані розповів про цікаве спостереження: держави програють війни тоді, коли у архітектурі модернізм програє класицизму. Богдан Гой надихнувся лекцією і зрозумів: війна в Україні почалась насправді ще тоді, коли з‘явився так званий «пшонка стайл» (будівлі та інтер’єри у псевдокласичному стилі).

Читайте також: 7 місць біля Львова, куди краще не їхати на відпочинок

“Ми не завжди усвідомлюємо, як культурні процеси впливають на політику. Це ми бачимо навіть в сакральній архітектурі: пам’ятаємо початок 90-х, коли було мінімальне “вікно можливостей”, щоб знайти сучасну архітектуру української церкви, яка потім дуже швидко капітулювала у неовізантійську й необарокову архітектуру. Можливо, це була проблема взагалі церкви як такої, із втратою ідентичності. Це саме ми мали в архітектурі загалом, коли перші спроби пошуку сучасної інтерпретації, хай навіть пострадянської архітектури, в нас дуже швидко зійшли на повну імітацію стилю. І “пшонка стайл” - це радикальний вияв архітектури, яка не вся є поганою, а досить часто навіть якісною”, - зазначив архітектор.

Разом із тим, зараз в Україні в моді сучасна архітектура, такий собі “айфон-стайл”. Це пов’язано зі зміною замовників: якщо раніше це були вихідці з Радянського союзу, з “бетонних джунглів” без уявлення про реальну архітектуру, то зараз це переважно молоді люди до 30 років, “айтішники”, які мають достатньо коштів і шукають саме модерну архітектуру. 

Куди рухатись Львову в плані архітектури

Член правління Львівської обласної організації НСАУ Михайло Ягольник розповів, що імениті архітектори з Європи, які приїхали на фестиваль “Вежа” до Львова, були приємно здивовані містом, його архітектурою, плануванням, урбаністичними підходами, історичною частиною міста та навіть новобудовами.

“Виокремити якусь певну сучасну споруду мені важко, оскільки я з сумом хочу констатувати, що у Львові не будуються нові об’єкти культури. Наприклад, місто не споруджує концертного залу на 2000 людей, де би можна було провести “Євробачення”, є і багато “депресивних” районів, які потребують уваги. Потрібно звернути увагу на культуру, тому що це є основа основ”, - підкреслив Михайло Ягольник.

Читайте також: У Львові планують підсвітити Порохову Вежу та оновити Генплан міста

Архітектор наводить приклад успішних історичних будівель Львова: на фасаді Університету імені Івана Франка, який колись був Галицьким сеймом, збереглися декоративні деталі, які мають певне “послання” - богиня з факелом, діти з книгою, глобусом та лірою символізують культуру та науку, інша богиня та діти з шестернею і сніпком - економіку. І кожен, хто проходив повз них, розумів - без культури та науки не може бути успішної економіки в державі.

Відтак, фахівець рекомендує першочергово ревіталізувати у Львові покинуті промислові підприємства й території, яких нам залишилось у “спадок” від СРСР досить багато. Замість багатоповерхівок там слід зводити місця для праці, громадські простори. Тим паче, що промислові території зазвичай досить добре оснащені енергетично. Успішним прикладом перепрофілювання старих підприємств Михайло Ягольник називає ІТ-парк на Стрийській, який у комплексі з офісами, житлом та сучасною архітектурою є якісним зразком новітньої архітектури у Львові.

Фото: Олександр і Дарія Балабай/ надані організаторами події

*Повне або часткове копіювання без письмової згоди редакції забороняється та вважається порушенням авторських прав