ReHERIT: як у Львові актуалізують “Простір Синагог” та переосмислюють культурну спадщину

Другий рік поспіль у Львові та Умані діє проект ReHERIT, основна мета якого - актуалізувати та переосмислити спільну міжнаціональну культурну спадщину. Великою частиною проекту є продовження “Простору Синагог” у Львові.

Кореспондент сайту 032.ua дізнавався, що уже зроблено в рамках ReHERIT, які плани у співавторів проекту та що дасть українцям його реалізація.

Що це за проект?

Як розповів у коментарі для 032.ua менеджер з комунікацій проекту ReHERIT Владислав Рудий, проект розпочався у липні 2018 року та триватиме два роки, до липня 2020-го. Він фінансується за грантові кошти Європейського Союзу (загальну вартість проекту оцінюють у пів мільйона євро).

Умань, Приватна лікарня, фото надані партнерами проекту ReHERIT

Умовно проект поділяють на “тверді” та “м’які” компоненти, які реалізовують у двох українських містах - Львові та Умані, у партнерстві ГО “Лабораторія Міського Простору”, Центру міської історії Центрально-Східної Європи, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та Відділу культури Уманської міської ради.

“Бралися в приклад міста, у яких є певна історична спадщина, де з нею вміють або намагаються працювати в якийсь сталий спосіб. Точкою відліку став проект, який започатковували ще у 2010 році у Львові - це “Простір Синагог”, який також є однією з частин нашого проекту. Зараз на місці Великої міської синагоги мають провести археологічні розкопки, на підставі яких головний архітектор з Німеччини Франц Решке разом із українською колегою Софі Янке доопрацюють проект”, - пояснив Владислав Рудий.

"Простір Синагог", візуалізація Франца Решке

До літа 2020 року у Львові сподіваються реалізувати другу частину “Простору Синагог” та облаштувати громадський простір, місце пам’яті на території колишньої Великої міської синагоги.

До “твердих” компонентів можна віднести і маркування культурної спадщини в Умані. Це місто, так само, як і Львів, обрали тому, що тут пересікаються історичні об’єкти з різних культур - української, єврейської та польської. Також Умань є одним із найбільших центрів хасидського паломництва.

Умань, Торгові ряди, фото надані партнерами проекту ReHERIT

У рамках проекту, для Умані розробляють стратегію туризму, яка враховує аспект паломництва та інші особливості міста. З цим прямо пов’язані “м’які” компоненти проекту - уже проведене соціологічне дослідження у обох містах, презентації, стартувало створення тематичних матеріалів для гідів та вчителів загальноосвітніх шкіл - як методичних, так і інтерактивних, наприклад, карткової гри для учнів, завдяки якій можна легко запам’ятати архітектурні пам’ятки міста.

“Проводилися окремі навчання для вчителів, окремі - для гідів по “важкій” спільній спадщині. Пояснювали навіть не що розповідати по тих питаннях, а як правильно працювати з туристами, які приїжджають з різних міст, країн, кожен зі своїм контекстом, щоб це було неконфліктно”, - розповіла координаторка проекту Олександра Сосновська.

У чому сенс проекту?

Суть ReHERIT полягає у переосмисленні культурної спадщини - про це говорить як назва, так і гасло проекту - “Спільна відповідальність за спільну спадщину”.

Два роки тому, коли тривала підготовка до подачі проекту на грант від ЄС, автори аналізували весь український сегмент освітніх ресурсів і не виявили жодного, де би якісно та змістовно говорили про теми, пов’язані з культурною спадщиною. Тож вирішили створити власний, де розміщуватимуть напрацьовані матеріали, які будуть корисними у майбутньому широкому колу людей.

Читайте також: Микола Станіщук - про напрямки роботи Львівської юстиції і правосвідомість громадян

“2018 рік був Роком культурної спадщини у Євросоюзі, тож цей проект був своєрідним внеском. Із усіх грантів, які тоді отримали фінансування у секторі культури, обрали лише два - наш і проект із Рівного. Проект ReHERIT - один із найбільших та найскладніших, адже він про співпрацю: ми вчимося співпрацювати з партнерами, громадськими організаціями, місцевою владою, музеями, вчителями, налагоджуємо “місточки”, - розповіла Олександра Сосновська.

Реалізація проекту в Умані

“Коли приїжджаєш в Умань, усі знають про Софіївку, але ніхто не їде в центр міста. Навіть якщо хочеш поїхати подивитися, то не знаєш, до кого звернутися. Тут почалися певні виклики для проекту, ми розуміли, що змінюються наші основні завдання - потрібно не лише розробити екскурсії, а об’єднати людей, які захочуть їх проводити, показати, що це ресурс, якого не слід соромитися і який може бути основною роботою”, - додала Олександра Сосновська.

Умань, Міська управа, фото надані партнерами проекту ReHERIT

Користь Умань отримала і у науковому плані: до проекту залучили українських та закордонних дослідників, які досліджують місто, описують та аналізують історію близько 160 об’єктів культурної спадщини, шукають історичних постатей, пов’язаних з цими об’єктами. Експерти знайшли багатьох видатних мешканців Умані, які були свого часу більш популярні за кордоном, ніж на Батьківщині.

“Потрібно в Умані напрацювати і ознакування міста, його історичної частини. Зараз проводяться дослідження, щоб потім відібрати низку архітектурних об’єктів, які варті уваги і розробити мапу, по якій гіди зможуть проводити свої екскурсії”, - зауважив Владислав Рудий.

Львівський “Простір Синагог”

У Львові для загалу “Простір Синагог” відкрили у вересні 2016 року, як місце вшанування єврейської громади, що постраждала у часи Другої світової війни, а також для кращого розуміння спільної міської історії та культурної спадщини мешканцями і гостями міста.

Не просто так за основу взяли і зараз аспект Другої світової війни: попередньо, при розробці проекту ReHERIT провели опитування серед вчителів та гідів Львова й Умані, які визначили її як найскладнішу. Це пов’язано з тим, що існують різноманітні думки істориків та дослідників, багато документів того часу було знищено чи загублено, та й Україна перебувала під різними режимами.

Візуалізація "Простору Синагог" у Львові, автор: Франц Решке

Коли проводили соціологічне дослідження, зрозуміли, що в Умані люди знають про єврейську спадщину у своєму місті.  Можливо, це пов’язано з постійними приїздами хасидів-паломників. А у Львові під час опитування респондентів, з’ясувалося, що тут єврейська спадщина непомітна, оскільки люди бачать здебільшого польську чи радянську спадщину, особливо, якщо це архітектура.

Досить часто для львів’ян та туристів малопомітний навіть “Простір Синагог”: у цьому плані ситуацію покращують завдяки екскурсіям "єврейським кварталом". У рамках проекту ReHERIT їх проводять щомісяця і вони абсолютно безкоштовні, за попередньою реєстрацією. Після тренінгів для гідів у Львові учасники розробляють авторські екскурсії містом, наприклад остання екскурсія була про львівських математиків.

Читайте також: Громадськийбюджет: як європейський досвід впроваджують у Львові та Україні

Олександра Сосновська додає, що зараз мало хто пам’ятає, як виглядала раніше територія, де тепер облаштували “Простір Синагог”: загороджена парканом, з багаторічними хащами та сміттям. Але ніхто не задумується, що крім “Простору Синагог” є ще багато інших невидимих місць історичної пам’яті.

Часто навіть на “Просторі Синагог” виникають локальні невеликі конфлікти з людьми, які там смітять, розпивають алкоголь, псують меморіальні таблиці. Аби мотивувати людей ставитися з повагою до місця пам’яті, там розмістили інформаційні таблички, але це не дуже допомагає.

Львів, "Простір Синагог", фото надані партнерами проекту ReHERIT

Автори проекту зауважують, що такі дії людей пов’язані з відсутністю необхідної кількості відкритих майданчиків у місті, де охочі можуть просто посидіти, і не платити за напої чи їжу, як на літніх терасах кав’ярень.

Простір не повинен тиснути на людину, а дати їй можливість відпочити і подумати. Якщо хтось приходить сюди як на місце пам’яті, то кладе камінець на плиту, і так вшановує загиблих. Хтось читає цитати на плитах, які ретельно відбирали з понад дев’яноста, аби представити усіх - від дитини до дорослої людини.

Читайте також: Іван Боберський: 15 фактів про “батька українського тіловиховання”

Фахівці зазначають, що українці поступово змінюють своє ставлення до пам’ятників, зокрема, у Львові до них ставляться більше негативно або байдуже. Основне питання - у поведінці людей, які мають навчитися поважати спільну пам’ять та спадщину.

“І суть в тому, що є різні підходи у роботі з місцями пам'яті. Якщо, наприклад, стихія зруйнувала будівлю і місцева громада просить відновити будівлю, тому що для неї це важливо. Це говорить про те, що людина сильніша за стихію, і люди готові боротися за своє місце, навіть після руйнування. А тут той контекст, коли людина знищувала людину і відповідно треба так відновити місце, щоб люди могли пам'ятати про історичні моменти. Бо якщо відновити усе як було, то люди з часом забудуть про те, що колись відбувалось в історії”, - зазначив Владислав Рудий.

Архітектор Франц Решке,  фото надане партнерами проекту ReHERIT

Проект німецького архітектора Франца Решки переміг у міжнародному конкурсі, і вже було реалізовану першу частину проекту “Простір Синагог”, з урахуванням побажань мешканців, представників єврейської громади влади та інших стейкхолдерів. У рамках ReHERIT планують реалізувати до літа 2020 року другу частину “Простору Синагог”, перед цим також проведуть низку зустрічей з львів’янами, аби врахувати громадську думку.

На місці Великої міської синагоги у Львові зараз розташовані літні майданчики. У майбутньому тут хочуть облаштувати відкритий простір без комерційного використання, а перед цим - провести археологічні розкопки, які дозволять зрозуміти, що залишилось від Синагоги. Наразі повної згоди з власниками закладу громадського харчування ще не дійшли, розкопки теж не можуть розпочатися через паперові моменти у Мінкульті, де не видали вчасно дозволів на проведення археологічних робіт.

Читайте також: Артур Гроттґер: 19 фактів із життя львівського художника епохи романтизму

За словами співавторів проекту, оновлена площа має “жити”: на місці розкопок промаркують та протрасують фундаменти, перегородки між приміщеннями колишньої Синагоги, встановлять інформаційні таблиці. Не виключають можливості проведення Фестивалю клезмерської музики у цьому місці, який щороку відбувається у Львові та інших культурних і соціальних подій.

Методичні матеріали

Основою для теоретичних матеріалів слугує спеціально створений сайт ReHERIT, де викладають дослідження, усі власні напрацювання щодо роботи з культурною спадщиною. Серед особливих матеріалів - “білі книги”, що є досить популярним форматом у Європі - це інформаційно-аналітичний текст до 30 сторінок, де вивчають і аналізують актуальні питання конкретної проблематики, аналізуються експертами усі наявні джерела та надаються експертні висновки з пропозиціями.

Першою “білою книгою”, яку напрацювали у рамках проекту є “Управління місцевою культурною спадщиною в Україні”. Аналітик зібрала всі відкриті дані по Україні на цю тему, промоніторила ситуацію та виявила головну проблему - це відсутність єдиного онлайн-каталогу всіх пам’яток і об’єктів культурної спадщини України. Навіть якщо брати місцеві пам’ятки, то на сайті Міністерства культури є одна інформація про них, а на місцевих сайтах - зовсім інші реєстри.

Загалом, “біла книга” може бути корисною для усіх зацікавлених та небайдужих до збереження пам’яток громадян - від громадських діячів до працівників державних і комунальних установ, які працюють з культурною спадщиною.

Екскурсія "Простором Синагог", Львів, фото надане партнерами проекту ReHERIT

Для екскурсоводів напрацювали матеріали, які поділені на п’ять підтем: радянська окупація, колаборація та співпраця, топографія Голокосту, моделі поведінки цивільного населення та закінчення війни. А для вчителів провели навчання, як розповідати старшокласникам про період Другої світової війни. Автори намагалися подати унікальну й максимально корисну інформацію, адже часто цікаві матеріали залишаються без уваги через брак часу або мотивації у педагогів. Усі ці напрацювання, разом з інтерактивною грою будуть доступні на сайті проекту.

Однією з активностей проекту ReHERIT є тренінги для вчителів та гідів, зокрема, серія тренінгів з “Ефективного управління спадщиною”, де навчають за трьома блоками: управління та комунікація історико-культурної спадщини; економіка історико-культурної спадщини; проектний менеджмент (ідея-заявка-реалізація-звіт).

Тренінг для гідів у Львові, фото надане партнерами проекту ReHERIT

За словами Олександри Сосновської, коли анонсували перший тренінг для вчителів, орієнтувалися на львів’ян та учасників з ближніх міст, але зголосилися люди й з інших областей.

Планують провести і конкурс на субгрантинг: у рамках тренінгів учасники можуть навчитися створювати власні проекти щодо культурної спадщини та подавати їх на субфінансування до ReHERIT. Але територіально обмежуватись не будуть, адже спадщина є всюди, і українці хочуть навчатися правильно з нею поводитись і зберігати.

Що далі?

Після реалізації найбільшої “твердої” частини проекту - “Простору Синагог”, до липня 2020 року завершать і всі напрацювання аналітичні. Матеріали опублікують на порталі ReHERIT, а сам сайт передадуть людями, які слідкуватимуть за його наповненням.

Останнім завданням проекту є проведення у 2020 році підсумкової конференції “Горизонти спадщини” і напрацювання пропозицій щодо покращення догляду за культурною спадщиною.

Візуалізація "Простору Синагог" у Львові, автор: Франц Решке

В ідеалі, Умань до середини наступного року має отримати ознакування важливих історичних місць - уже є готова до публікації база даних по 150 об’єктах культурної спадщини. Для цього міста презентують і напрацьовану стратегію розвитку туризму. Головне, кажуть експерти, щоб мешканці Умані були небайдужими і справді розвивали власну туристичну інфраструктуру і тим самим робили внесок в культуру та економіку міста.

Уже є і перші позитивні відгуки про проект від екскурсоводів, які раніше не мали можливості розповідати про конкретні місця єврейської спадщини, а тепер є цілий квартал у Львові, де розташувався “Простір Синагог” (це і синагога “Золота Роза” і Дім навчання Бейт Гамідраш), про який можна наочно розповісти всім охочим.

Читайте також: “Сауна” на колесах: яка температура в салоні львівських маршруток