Хто керував Львовом упродовж останніх 28 років: ретроспектива

Із 3 по 5 травня 2019 року Львів відзначає свій 763-ій День народження. З цієї нагоди кореспондент сайту 032.ua пропонує читачам згадати, хто був міським головою нашого міста з моменту здобуття Україною незалежності й донині.

Василь Шпіцер

Мало хто пам’ятає,  але першим мером Львова у незалежній Україні був політик та підприємець Василь Іванович Шпіцер. Народжений 1947 року у с. Нижня Лукавиця у Стрийському районі Львівщини, з 1965 року - мешкає у Львові. Закінчив НУ “Львівська політехніка” за спеціальністю - інженер електронної техніки, навчався в аспірантурі Московського авіаційного інституту.

Після завершення навчання, працював майстром у львівському ВО “Союзенергоавтоматика”, інженером у Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті. У період перебудови почав активну громадську діяльність, зокрема, був делегатом на з’їзді Товариства української мови ім. Шевченка та на конференції Народного Руху у Львові.

У 1990-му став депутатом Львівської обласної та міської рад. Із 1990 по 1994 рік був міським головою Львова. Саме йому належала ідея збудувати підземний трамвай (читай - “Львівське метро”) у центрі міста, втім реалізувати її так і не вдалось.

Читайте також: Історія львівського транспорту у цифрах, - ФОТО

Після цього ще рік попрацював у Львівській ОДА, а в 96-му став заступником директора Дочірньої фірми “ГАЛЬ-Дженералтранс” (Київ). Про подальшу діяльність Василя Шпіцера нічого не відомо.

2016 року, відповідно до Указу Президента, був нагороджений ювілейною медаллю “25 років незалежності України”.

Василь Куйбіда

Український політик, громадський діяч та науковець Василь Степанович Куйбіда очолював Львів з 1994 по 2002 роки. Народжений 1958 року в місті Інта (Республіка Комі, Росія), походить з родини члена ОУН, вояка УПА, радянського політв’язня Степана Куйбіди.

Закінчив факультет прикладної математики та механіки Львівського національного університету імені Івана Франка, аспірантуру при інженерно-будівельному факультеті “Львівської політехніки”, також навчався на магістратурі в Інституті державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів, здобув фах менеджера-економіста в НУ “Львівська політехніка”.

Читайте також: Хто став Президентом України: ретроспектива

Із 1994-го почав активну політичну діяльність, балотувався в народні депутати від партії “Народний Рух України”, але пройшов у Верховну Раду 3-го скликання аж у 1998 році. Також був Народним депутатом України 5-го та 6-го скликань, під час останнього пройшов як член фракції “Блоку Наша Україна - Народна Самооборона”, але за місяць, у грудні 2007-го склав депутатські повноваження.

Був співавтором затверджених Кабміном програм урядової підтримки комплексного розвитку Львова та збереження центральної частини міста Львова, у грудні 1998-го історичну забудову нашого міста внесли до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Василь Куйбіда має звання Заслуженого юриста України, є почесним професором низки вищих навчальних закладів у Львові, Мюнхені, Варшаві, народжений Орденом князя Ярослава Мудрого, Орденами “За заслуги” І, ІІ та ІІІ ступенів, Орденом Данила Галицького та ін.

Любомир Буняк

Третім міським головою Львова став у 2002 - 2005 роках Любомир Костянтинович Буняк. Народжений 1944 року в селі Страшевичі на Старосамбірщині, навчався у Дрогобицькому нафтовому технікумі, за освітою - інженер у сфері нафтовидобутку.

Після здобуття освіти, працював на нафтоперекачувальній станції “Карпати” в Сколівському районі, потім - поглиблював свої знання у “Львівській політехніці” та Московському інституті нафти і газу, працював на нафтоперекачувальній станції в селі Жулин на Стрийщині, був головним інженером Рівненського управління нафтопроводу “Дружба”.

Із 1991 по 2001 роки працював генеральним директором Державного підприємства магістральних нафтопроводів «Дружба» у Львові, заступником голови правління ВАТ “Укртранснафта”.

У березні 2002 року львів’яни зробили ставку на виборах на Любомира Буняка, який на своєму посту міського голови був відомий постійним протистоянням з депутатським корпусом та журналістами. Врешті, за 6 місяців до завершення його каденції, у вересні 2005 року, депутати міськради більшістю (70) голосів під час таємного голосування звільнили його від виконання обов’язків та призначили до нових виборів Зеновія Сірика. Основним аргументом проти Буняка депутати назвали безгосподарність у місті та занепад пам’яток архітектури.

Читайте також: Коли Зеленський офіційно стане Президентом України

Згодом, екс-мер Львова відстояв свої права в суді, який визнав, що постанова Львівської міськради про дострокове припинення повноважень міського голови Любомира Буняка  була прийнята незаконно і підлягає скасуванню.

Разом із тим, Любомир Буняк є почесним доктором Острозької академії, був удостоєний найвищої церковної нагороди - ордена князя Володимира Великого УПЦ Київського патріархату, відповідно до Указу Президента, у 2011 році отримав ювілейну медаль “20 років незалежності України”.

Зіновій Сірик

Після відставки міського голови Любомира Буняка, його обов’язки до 25 квітня 2006 року виконував сектетар ЛМР Зіновій Орестович Сірик. Народжений 1962 року у Львові, навчався у школі №51, потім - на механічному факультеті в УПІ ім. І. Федорова (зараз - УАД), служив у армії.

По завершенні служби, вступив на аспірантуру у Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України, а згодом навчався на спецправовому факультеті ЛНУ імені Івана Франка.  У 90-х став депутатом Львівської мерії, членом політичної партії “Наша Україна”.

До 2002 року працював у Львівському національному аграрному університеті в Дублянах та юрист-консультантом на ТзОВ “Смарагд”. При Бунякові був секретарем Львівської міської ради.

Андрій Садовий

Із 2006 року донині незмінним мером Львова є Андрій Іванович Садовий, якого тричі поспіль переобирали на цю посаду. Народжений 1968 року у Львові, політик та бізнесмен Андрій Садовий відомий насамперед як засновник спершу громадської організації, а потім - і політичної партії “Самопоміч”, співзасновник ТРК “Люкс”.

Міський голова Львова навчався у Львівському технікумі радіоелектроніки, потім два роки відслужив у армії і вступив на навчання у “Львівську політехніку”, де здобув кваліфікацію інженера електронної техніки та економіста, також навчався у Академії державного управління при Президентові України.

Андрій Садовий починав як звичайний регулювальник радіоелектронної апаратури на “Львівприладі” у 1989 році, а далі його кар’єра стала стрімко зростати: уже в 1992-му від став заступником директора Львівського відділення Фонду соціальної адаптації молоді при Кабінеті Міністрів України, у 1993-му заснував разом із Олександром Кривенком та Ігорем Копистинським радіостанцію “Люкс”, ще через два роки - став членом наглядової ради ЗАТ ІК “Галицькі інвестиції”. Пізніше був головою правління ВАТ “Південьзахіделектромережбуд”, головою ради ЗАТ “Телерадіокомпанія Люкс”.

Під час Помаранчевої Революції, Андрій Садовий підтримує опозиційного Віктора Ющенка та вступає у партію “Наша Україна”. Трохи згодом - створює громадське об’єднання “Самопоміч” та телепроект “Канал новин “24”. Але перед виборами ммера Львова 2006 року, усю свою медіавласність переписує на дружину, яка й досі нею володіє.

Львів’яни досить позитивно оцінили діяльність Садового під час першої каденції, тому в 2010 році, коли він балотувався вже від Республіканської християнської партії, його знову обрали очільником міста.

Читайте також: Садовий заполонив соцмережі: як піарять мера Львова у Фейсбуці

Після переобрання, у 2012 році, Андрій Садовий вирішує створити уже політичну партію “Самопоміч” та стає її лідером. Новостворена партія взяла участь у дочасних парламентських виборах 2014 року та пройшла у Верховну Раду. Втім, мер Львова вирішив особисто не йти в парламент та залишитися у Львові, а вже у листопаді наступного року львів’яни втретє обрали його міським головою.

Вчетверте бути мером Львова Андрій Садовий не планує. Уже в 2018 році він публічно заявив, що візьме участь у виборчій гонці 2019 року за крісло Президента України, і навіть у випадку програшу готуватиметься до діяльності в парламенті. А вже безпосередньо перед виборами Президента, Садовий зняв свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка.

Коли стало відомо, що на виборах Президента України перемагає Володимир Зеленський, Андрій Садовий розповів, що готовий обійняти пост Прем'єр-міністра України, якщо у нього буде підтримка парламентської більшості.

Усі фото - з відкритих джерел

Повне або часткове копіювання матеріалу забороняється та вважається порушенням авторських прав