Громадський бюджет: як європейський досвід впроваджують у Львові та Україні

Бюджет участі, він же Громадський чи Партиципаторний бюджет - це демократичний інструмент для активних громадян, які хочуть змінити своє місто чи село. В Україні він почав запроваджуватися із реформою децентралізації чотири роки тому та вже набрав обертів.

Кореспондент сайту 032.ua дізнався, як впроваджують досвід Громадського бюджету у Львові та Україні, і у чому український інструмент навіть кращий.

Як розповів у коментарі для 032.ua начальник управління секретаріату ради Львівської мерії Юрій Лукашевський, у Львові Громадський бюджет проводять уже третій рік поспіль, з 2016 року, і цей інструмент участі дуже популярний серед мешканців міста.

“У нас дуже позитивна динаміка: у перший рік в голосуванні за проекти взяли участь близько 20 тисяч львів’ян, у два наступні роки - близько 70 тисяч. Маємо динаміку й по кількості самих проектів та фінансуванню від міста, об’єм коштів, які виділяються для таких проектів постійно збільшується. Цього року - це рекордна кількість коштів - близько 38 млн грн на понад 50 проектів”, - пояснив Юрій Лукашевський.

За словами посадовця, перед впровадженням ініціативи, у Львові створили робочу групу, куди входили працівники міськради, депутати та представники громадськості, які напрацювали основні механізми й принципи функціонування Громадського бюджету у місті.

Найпопулярніша сфера у львівських проектів - це освіта. З огляду на ажіотаж, у Львові минулого року впровадили невеликі зміни, з цим пов’язані: на освітні проекти вирішили виділити не більше 60% від усього фінансування, а на інші - не менше 40%.

“Це дало свій ефект, бо ми маємо крім освітніх, доволі багато ініціатив, які стосуються громадських просторів. Але хочу наголосити, що “шкільні” проекти, які зачіпають насамперед молодь, учнів - це теж пріоритет для нас. Важливо, щоби молоді люди побачили, наскільки дієвими є інструменти прямої участі: коли ти активний, маєш ідею та співпрацюєш з міською радою, і можеш реалізувати цікаві речі для школи або для простору поруч з тобою",- каже посадовець.

Юрій Лукашевський зауважив, що перевагою Громадського бюджету у Львові над аналогічними ініціативами в Україні та за кордоном є зручність та довіра.

“Зручність полягає в тому, що є багато засобів для голосування - Приват24, термінали, сайт Громадського бюджету. Довіра базується на тому, що все відбувається в онлайн-режимі, кожен голос одразу додається, немає паперового голосування, і автори проекту бачать одразу, хто лідирує. Після завершення голосування, фактично, одразу відомо про переможців, бо якщо проект уже допущений, є чітка формула, як визначається переможець і якихось зовнішніх впливів на ці речі немає. Це викликає певну довіру та результат - 70 тисяч львів’ян, які беруть участь в голосуванні. Це фантастична кількість, тому що до прикладу, при голосуванні на виборах міського голови беруть участь 200 тисяч львів’ян”, - резюмував Юрій Лукашевський.

У впровадженні Громадського бюджету в містах України місцевій владі допомагають представники організації Democracy Reporting International Ukraine. Це міжнародна неурядова організація, головний офіс якої розташований у Берліні. В Україні їхнє представництво функціонує з 2014 року та фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини.

“Три головні компоненти, які здійснює наша організація - це підтримка громадянського суспільства, залучення молоді до процесу обговорення політичних реформ і відслідковування та моніторинг політичних реформ”, - розповів 032.ua юридичний радник DRI Ukraine, Богдан Бернацький.

Так, 14 - 15 березня, у співпраці з Львівською міською радою, DRI Ukraine провела студентські дебати щодо Громадського бюджету. Молодіжні команди мали підготувати власні проекти та подумати, як такий інструмент прямої демократії має працювати.

“Ідея така: залучити студентів до вирішення проблем свого міста, щоб вони мали змогу запропонувати під керівництвом експертів те, як має виглядати Громадський бюджет, на що він має бути скерований і як краще витрачати кошти, що йдуть на фінансування проектів Громадського бюджету. Залученість молоді дозволяє відчувати, що зміни відбуваються власне тоді, коли ти можеш сам їх впроваджувати, пропонувати те, на що краще витрачати бюджетні кошти”, - пояснив Богдан Бернацький.

DRI Ukraine співпрацює не лише з Львівською, а й з Дніпровською та Київською міськими радами, оскільки тими, хто проводить технічні експертизи та виконує проекти Громадського бюджету є саме департаменти цих міських рад.

“Питання Громадського бюджету не варто розглядати відособлено від процесу децентралізації в Україні: його потрібно розуміти ширше, ніж просто наскільки добре був відремонтований парк чи зроблена нова вулиця. Тому що це вперше, коли громадяни, мешканці міста самостійно вирішують, на що мають бути витрачені бюджетні кошти”, - зазначив Богдан Бернацький.

За словами юридичного радника DRI Ukraine, наша країна перейняли досвід багатьох європейських держав у цьому плані, але деякі міста України мають Громадський бюджет вищий за їхній.

“Київ, наприклад, пропонує 160 млн грн на Громадський бюджет на цей рік. Це досить солідна сума, і хоч цей досвід ми запозичили в Європі, ми стоїмо вище за деякі європейські міста, які його впроваджують”, - зауважив Богдан Бернацький.

Як наголосив начальник відділу розвитку місцевого самоврядування регіональної та міжнародної співпраці у Київській міськраді Артем Стельмашов, Громадський бюджет зародився ще у кінці 1980-х років у Бразилії та довго йшов до України, по дорозі “зупинившись” у Польщі.

“Думаю, що все-таки основну модель ми більше робили з прикладу польського Громадського бюджету. Так він і потрапив в Україну, де вже 4-й рік відбувається у Києві, а у Львові - 3-й рік поспіль. У кожному обласному центрі вже є Громадський бюджет, і загалом цей інструмент запровадило більше 100 органів місцевого самоврядування в Україні”, - пояснив Артем Стельмашов.

Посадовець додав: нещодавно вдалося запровадити Всеукраїнський громадський бюджет, на який Верховна Рада України виділила 500 мільйонів гривень.

“У Бюджетному кодексі уже зазначено, що Всеукраїнський громадський бюджет має відбуватися щороку. І кожне село, селище, містечко, де ще немає такого інструменту, зможе взяти участь хоча би у всеукраїнському форматі Громадського бюджету”, - зауважив Артем Стельмашов.

Киянин наголосив, що зараз в Україні більш “вільний” Бюджет участі, ніж у сусідній Польщі, оскільки там прийняли закон, який стандартизує проведення цих конкурсів.

“А в Україні - це така вільна творчість органів місцевого самоврядування: десь можна робити ремонти в школах і дитсадках за гроші Громадського бюджету, десь - не можна взагалі, десь обмежують, як у Львові. У кожного свої певні правила, і це круто, бо кожна місцева рада знає особливості свого міста, і приймає своє власне положення, адекватне до ситуації в місті”, - зазначив Артем Стельмашов.

Посадовець додав, що у Польщі діють молодіжний і дитячий Громадські бюджети, коли діти в школі можуть голосувати за проекти. Таку практику цього року вже запроваджують у Києві: 40 столичних шкіл будуть реалізовувати свої Громадські бюджети і вчитися, як цей механізм працює.

Читайте також: У Львові громадським організаціям дадуть фінансування на 3 соціальні проекти в сфері ІТ

Журналіст сайту 032.ua також поспілкувався із мешканкою міста Рівне - Інною, яка має досвід подання проектів на Громадський бюджет, а цього року - один із них буде реалізований у її місті.

Інна уже втретє подавала проект на Громадський бюджет у Рівному, але вперше він набрав достатню кількість голосів для реалізації. Мова йде про дитячий майданчик, що розташований на території місцевої школи №13.

“Він був дуже занедбаний, тому ми вирішили, що доцільно буде зробити новий. Ми написали проект, подали його, незважаючи на те, що багато людей нас відмовляли від цього, навіть представники Рівненської міськради: депутат з сусіднього округу казав, що цей проект реалізований не буде, бо люди не проголосують. Але ми цей проект написали, він пройшов голосування і саме батьки та мешканці цього району його підтримали”, - поділилася Інна.

На реалізацію проекту цього року у Рівненській міськраді виділили 248 тисяч гривень. Станом на нині, уже укладений договір з підрядником та залита бетонна основа для майданчика.

Рівнянка зазначила, що у створенні проекту на Громадський бюджет, завжди першою є ідея, коли є потреба в реалізації чогось.

“Потім збираються люди, які радяться над тим, як краще це зробити та що потрібно придбати. У нашому випадку, ми знайшли підрядника, який сказав реальну цифру, скільки потрібно передбачити коштів для транспортування, встановлення, покриття - для всього”, - пояснила дівчина.

Після написання проекту, у мікрорайоні, де він має бути реалізований, скликали людей, аби врахувати їхню думку та зібрати голоси підтримки - список голосів необхідно показати при подачі проекту на Громадський бюджет. Далі у виконкомі міської ради приймають проекти та одразу вказують на помилки, які потрібно виправити.

“Усю інформацію вони вносять на сайт Громадського бюджету, де проекти ще проходять стадію обговорення. На цьому етапі відхиляється багато проектів, які раніше були затверджені. Робить це група експертів, куди входять представники міськради, громадських організацій та об’єднань, якщо бачать, що проект - це марнотратство. Зазвичай, вони дають конструктивну критику, і після обговорення відбувається саме голосування”, - розповіла Інна.

Нагадаємо, цього року у Львові за кошти міського бюджету реалізують 6 великих та 48 малих проектів - усього 54 проекти, на загальну суму 38,2 мільйона гривень. Щорічне проведення конкурсу проектів Громадського бюджету, а також - участь міста у Європейському тижні місцевої демократії і проведення Першої молодіжної сесії міської ради Львова стали підставами для вручення місту нагороди “12 зірок” від Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.