Центральна вулиця Львова: 5 фактів про проспект Свободи, - ФОТО

Проспект Свободи - центральна вулиця Львова, що приваблює туристів своєю красою, історією та цікавинками, адже тут можна побачити архітектуру, як мінімум, у п’яти стилях, та почути від гідів безліч легенд та переказів, пов’язаних із проспектом.

Кореспондент сайту 032.ua пропонує коротко ознайомитися із найважливішими фактами щодо проспекту у Львові.

Вулиця мала 10 назв

(На фото: перекриття Полтви в районі майбутнього зведення Львівської Опери, 1880-ті роки, джерело: Фотографії старого Львова)

Проспект Свободи належить до історичної старої частини Львова та пережив п’ять політичних режимів. Кожна влада, що приходила у Львів, називала головну вулицю міста по-своєму. Так, наприкінці 18 століття це були Нижні Вали, у середині 19-го проспект був поділений на парну та непарну сторони, які мали назви Карла Людвіга верхня та нижня. Згодом парну сторону вулиці почали називати Гетьманською.

(На фото: вул. Карла Людвіга, 1906 рік; джерело: Ігор Котлобулатов)

Уже в 1919 році сторону “Карла Людвіга” польська влада перейменувала на вулицю Легіонів, але в народі прижилась назва Гетьманські вали, яку часто можна почути й серед самих львів’ян. З початком Другої світової, радянські окупанти назвали бульвар на честь "1-го Травня" (це було 1940 року). Згодом Львів окупували німці та ще раз розділили вулицю на парну (Опернштрассе) та непарну (Музеумштрассе) сторони. 1942-го року вулицю “об’єднали” під назвою "Адольф Гітлер плац".

(На фото: Гетьманські вали, 1906, Ігор Котлобулатов)

Під кінець Другої світової вулиці повернули назву 1-го Травня, а з 1959 року радянська влада називала її проспектом Леніна. І вже під час розколу Радянського союзу, 1990-го року, прижилася сучасна назва - проспект Свободи.

Довжина вулиці становить 350 метрів

(На фото: "стометрівка", джерело: Львів — місто натхнення)

Проспект Свободи у прямому сенсі спорудили на річці Полтві. Раніше Полтва вільно протікала центром міста, а два її береги сполучалися містками. На зламі 19 століття, після багаторічної підготовки, провідні інженери Львова таки засклепили річку і на її місці постав променад, а в тих місцях, куди вели містки, виникли площі - Міцкевича, Підкови. У ці 350 метрів на руслі річки входить і легендарна “стометрівка” - алейка від Оперного театру до пам’ятника Тарасові Шевченку. Подейкують, що раніше тут легко можна було знайти собі супутницю на вечір, зараз же - це популярне місце проведення Різдвяного та Великоднього ярмарків.

Читайте також: 8 фактів про пам'ятник Тарасові Шевченку у Львові, - ФОТО

Через проспект Свободи їздив кінний трамвай

(Джерело: Фотографії старого Львова; Святослав Вдовенко, 1964)

У 1880-х роках Львовом почали курсувати кінні трамваї, які сполучали залізничний вокзал з площею Митною та проїжджали через проспект Свободи. Згодом мережу розширили до Підзамче та Жовківської рогатки (перехрестя Хмельницького - Волинська). Кінні трамваї були в моді аж до 1908 року, поки не були витіснені електротранспортом.

На проспекті було багато кінотеатрів

(На фото: кінотеатр "Бельвью" 1909 рік, Ігор Котлобулатов; кінотеатр "Спартак", 1975-й та кінотеатр "Дніпро", 1970-й роки, Володимир Румянцев)

Свого часу центральна вулиця Львова вирувала життям: тут вирішували бізнесові справи, культурно відпочивали та просто прогулювались містом. Тож не дивного, що якихось 100 років тому тут було безліч цікавинок, однією з них є діяльність будинку під №5 на проспекті Свободи. Із 1913 року це був кінотеатр “Фаун”, який проіснував до 2000-х років (остання назва - “Дніпро”). Поруч з ним був інший кінотеатр, який з’явився 1938 року під назвою “Емпайр” та проіснував до 1990-х років. Зараз тут розміщений ТЦ “Плазма”. У будинку під №27 був популярний кінотеатр “Бельвью”, який при однойменній кав’ярні відкрив успішний кіновласник Мельхіор Майблюм 1907 року. Заклад проіснував до початку Першої світової війни.

Тут є львівська “Статуя Свободи”

(На фото: "Ощадність", 2017 рік, джерело: Zaxid.net; Музей етнографії та художнього промислу, 1980 рік, Ігор Котлобулатов)

"Статуєю Свободи" часто туристи та й самі львів'яни називають скульптурну групу “Ощадність”, що розміщена на фасаді будинку №15 на проспекті Свободи. У цьому приміщенні колись була Галицька Ощадкаса, саме тому під куполом встановили відповідну скульптуру, а зараз тут - Музей етнографії. Над “Ощадністю” працював геніальний Леонард Марконі, який мав на меті в жіночій фігурі показати добробут, розквіт та блогополуччя Галичини, а в чоловічих - успішні сільське господарсвто та промисловість. Сукупно, “Ощадність” символізувала готовність галичан досягнути економічного процвітання власними силами. 2016 року активісти зібрали кошти на реставрацію скульптурної групи, а вже у 2017-му її урочисто представили громадськості оновленою, підсвіченою та в усій красі.

Повне або часткове копіювання матеріалу забороняється і вважається порушенням авторських прав