Чому райони Львова так називаються

032.ua пропонує перевірити, як добре ви знаєте відповіді на наївні питання про назви районів рідного міста, та розповідає про історії з життя їх мешканців. Цього разу запрошуємо довідатися більше про Шевченківський, Галицький та Франківський райони.

Шевченківський район

Один із районів Львова, який охоплює територію центрально-північної частини міста та включає місцевості Голоско, Замарстинів, Збоїща, Гаврилівка (Підзамче), частково Рясне, Клепарів, а також смт Брюховичі.

Про назву

Район назвали на честь українського поета та художника Тараса Шевченка. Крім того, адміністративною межею, яка відокремлює його від Залізничного району міста, є вулиця Шевченка (колишня Янівська) — одна з головних транспортних артерій міста.

З історії району:

Шевченківський район, мабуть, найбільше постраждав в роки ІІ світової війни з-поміж територій інших районів Львова — саме тут розташовувалось єврейське ґетто та Янівський концтабір.

На вулицях Львівського гетто, 1941-1942, Підзамче

На початку 1990-х років темпи житлового будівництва у Львові різко скоротились, Шевченківський район тоді не був привабливим для бізнесу. Найзнаковішою новобудовою цього періоду став ринок “Галицьке перехрестя”.

1980-ті — кільце на Б. Хмельницького, праворуч — Богданівська, ліворуч — Липинського. Фото з боку АС-2. Світлина: photo-lviv.in.ua

У 1999 році головну вулицю північної частини Львова було перейменовано на проспект Чорновола. З початку 2010-х ситуація у частині Шевченківського району докорінно змінилась. Сьогодні навколо проспекту Чорновола побудовані бізнес-центри і торгівельно-розважальні комплекси.

Клепарів, разом із Личаковим був одним із осередків, де наприкінці XIX століття виникла специфічна львівська субкультура — батяри.

Читайте також: Чи правильно ти наголошуєш слова, - ТЕСТ

Галицький район

Найменший за площею район, який охоплює територію центральної частини міста Львова: Середмістя, Цитадель, Софіївку, Снопків та Краківське передмістя.

Про назву:

Район назвали на честь засновника міста короля Данила Галицького. В його топоніміці також існує вулиця Галицька, з якої колись починався Галицький шлях та площа Данила Галицького. Протягом своєї історії неодноразово змінював назву. Спочатку було утворено Центральний міський район, який 1940 року перейменували на Сталінський район.

Весною 1951 року з частин Сталінського, Залізничного та Червоноармійського районів Львова утворили Ленінський район, а у липні 1956 року Сталінський та Ленінський райони були об'єднані в Ленінський район. З проголошенням незалежності Ленінський район перейменували на Галицький.

Тепер до складу Галицького району входить історичний центр міста та низка мікрорайонів, які безпосередньо межують з ним.

З історії району:

Протягом ХІХ століття було збудовано значну частину сучасних вулиць у центрі Львова, зокрема у 1827-1835 роках збудували сучасну ратушу. Згодом почалися роботи з осушення русла Полтви, врешті її почали заганяти у підземний колектор, тож історичний центр поступово набував сучасного вигляду.

Роботи по засклепінню Полтви на нинішній площі А. Міцкевича. Фото 1880-х років

У 1870-х роках почалась активна забудова вулиці Коперника. У 1880 році з'явивися Палац Потоцьких, а у 1886-1889 році будівля Головпоштамту. Також у 1885 році було закладено Стрийський парк.

вулиця Галицька, фото 1976 року

Читайте також: Кіно у Львові: які фільми показуватимуть у кінотеатрах у лютому

Франківський район

Район Львова, який охоплює територію центрально-південної частини міста та місцевості: На Байках (також Новий Світ), Богданівку (частково), Кульпарків, Кастелівку, Вульку.

Про назву:

Франківський район Львова є одним з наймолодших у місті — як окрема адміністративна одиниця, він був створений 15 квітня 1973 року, отримавши назву Радянський. Однак, свою сучасну назву район здобув 3 лютого 1993 року після постанови Верховної Ради України.

З історії району:

У міжвоєнні роки продовжується забудова престижними будинками, зокрема у 1930 році до Львова було приєднано село Кульпарків, також у 30-ті роки ліквідували Городоцький цвинтар (тепер його територію частково займає Привокзальний ринок).

Після завершення Другої світової війни якоїсь особливої цікавості до цієї частини Львова радянська влада не виявляла, тож активної житлової забудови тут не велось, так само цю частину Львова, за окремими винятками, оминула індустріалізація — як підсумок — за радянських часів тут не було значного промислового будівництва, за окремими винятками.

Одним з них став зведений у 1945 році на вулиці Стрийській завод «Львівприлад», і лише у 1954 році на вулиці Тургенєва (нині Героїв УПА) з'явився ВО “Кінескоп” (зараз припинив існування, а на його місці розташувались бізнес-центри та офіси).

Львівський завод «Кінескоп», фото 1954 року

Натомість, на околиці Львова один за одним з'являлися парки. У 1954 році було закладено Ботанічний сад Львівського лісотехнічного університету, а у 60-ті роки ХХ століття заклали одразу два парки: Боднарівку, який тоді отримав назву «Парк 50-річчя Жовтня» та Піскові озера (попередня назва — Алтайські озера).

“Алтайські озера” у Львові. Фото кінця 1950-х років

У 1952 році у Львові починається тролейбусний рух і на вулиці Городоцькій з'являється перше в місті тролейбусне депо. Утім, перша тролейбусна лінія у Франківському районі пролягла його межею — вулицею Стрийською, з'єднавши Львівський автобусний завод із центром міста.

Нагадаємо, 032.ua продовжує серію матеріалів про історію міста Лева. Ми уже розповідали про те, як колись одягалися львів’яни, яким місто було у 90-х,якою колись була зима у Львові, про історію розвитку громадського транспорту та багато іншого.

У наступному матеріалі ми розповімо більше про Личаківський, Сихівський та Залізничний райони Львова.

За матеріалами: photo-lviv.in.ua та uk.wikipedia.org.