Воєнний стан: всі наслідки для України

колонка редактора

У понеділок, 26 листопада Верховна Рада після дебатів та блокування трибуни, 276 голосами "за" - проголосувала за введення воєнного стану в десяти областях України.

Що сталося: ескалація в Керченській протоці

Нагадаємо, що необхідність у введенні воєнного стану в Україні виникла після того, як російські військові кораблі відкрили вогонь по катерах ВМФ України в Чорному морі.

Події розвивалися стрімко - вночі 25 листопада Україна повідомила російським портам, що три кораблі пройдуть Керченську протоку. Однак замість того, щоб пропустити українські судна, які прямували з Одеси до Маріуполя, росіяни протаранили український буксир «Яни Капу». Про те, що таран був абсолютно не випадковим, свідчить відеозапис, зроблений російськими моряками або скоріше в даному випадку - піратами.

(Обережно, на відео присутня ненормативна лексика 18+)

Українські кораблі вирішили повернутися до Одеси, але російські військові почали переслідування й атакували українських моряків. Шанси були нерівними - три крихітних катери проти дев'яти російських великотоннажних суден. Українські катера "Бердянськ" і "Нікополь" були підбиті, а шестеро наших моряків поранені.

Всі три кораблі з 23 моряками були захоплені росіянами і відбуксовані в окуповану Керч.

РосЗМІ повідомляють, що троє поранених моряків перебувають у відділенні травматології Керченської лікарні №1 імені Пирогова. За даними джерел ЗМІ, - у цій же установі лікуються Артеменко Андрій Анатолійович (31 березня 1994 року народження, Новоукраїнка, Кіровоградська область), Сорока Василь Вікторович (11 квітня 1991 року народження). Як повідомив постпред України в ООН Володимир Єльченко, один з поранених українських моряків перебуває в критичному стані.

Нагадаємо, що з точки зору міжнародного права, Крим - це українська територія, і тому територіальні води півострова не єросійськими. Однак, навіть з урахуванням окупації, з'ясувалося, що напад на українські кораблі було здійснено в нейтральних водах - в 12 милях від анексованого Криму.

Реакція України

В той же день, ввечері, 26 листопада, Рада національної безпеки і оборони України одноголосно підтримала пропозицію президента України ввести воєнний стан терміном на 60 діб.

Також спочатку передбачалося, що військовий стан буде введено на всій території країни. Однак опоненти глави держави в Раді і, за даними ЗМІ, навіть союзники з «Народного фронту» звинуватили Порошенка в тому, що він збирається відсунути терміни проведення президентських виборів, які згідно з Конституцією України, повинні відбутися 31 березня наступного року.

Порошенко зробив хід у відповідь і виступив перед голосуванням з новою заявою, якою вибивав все "козирі" з рук його опонентів. За словами президента, термін воєнного стану скорочувався до 30 днів, а територія - до 10 областей. При цьому ніяких обмежень громадянських прав і свобод не відбудеться, якщо Росія не почне великомасштабного вторгнення через сухопутні кордони України. Після цього блокування депутатами від фракції Ляшко і БЮТ парламентської трибуни стало більше схожим на посібництво агресору. Зрозуміли це і самі лідери «патріотичної» опозиції.

В результаті за введення воєнного стану одностайно проголосували всі фракції, крім «Оппоблока».

Воєнний стан - де, коли і наскільки

Отже, воєнний стан вводиться завтра - з 9 години, 28 листопада, терміном на 30 днів - до 27 грудня. Він стосуватиметься тільки областей, розташованих уздовж російського, молдовського кордону та на узбережжі Чорного і Азовського морів. У список увійшли 10 областей: Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська, Донецька, Запорізька та внутрішні води Азово-Керченської акваторії.

Як зазначив глава держави - введення воєнного стану не означатиме оголошення війни Росії.

Також воєнний стан не передбачає мобілізації, хоча, можливо, колишні АТОшники з першої черги резерву будуть викликані на позапланові військові навчання. Однак, якщо Росія вдасться до подальшої ескалації, головнокомандувач безсумнівно оголосить мобілізацію.

Як уточнює президент, «в Указі я не передбачаю жодних заходів, пов'язаних з обмеженням прав і свобод громадян, впровадженням цензури тощо».

Тим не менш, у разі початку великомасштабної агресії, немає сумнівів, що жорсткий інструментарій воєнного стану може бути використаний в повній мірі.

Нагадаємо, що при повноцінному воєнному стані політична діяльність фактично забороняється. Мітинги і акції протесту теж неможливі.
Будь-які вибори скасовуються. Діяльність партій та громадських організацій може бути заборонена.

Встановлюється режим перевірки документів і оглядів, комендантська година.

Фактично карається будь-яка діяльність, що розцінюється як загроза чинній владі.

У всіх містах і селах на території, де діє військовий стан, призначаються представники Генштабу або затверджені ним керівники.

Вони мають право запроваджувати трудову повинність (з дотриманням трудового законодавства), а також відчужувати майно на користь держави.

Також під час воєнного стану може бути введена цензура, а ЗМІ можуть закривати без рішення суду.

Відзначимо, що на даний момент для введення таких жорстких заходів немає ніяких підстав.

Воєнний стан: чому зараз, а не після Іловайська або Дебальцеве

Чому військовий стан ввели у 2018 році, а не у 2014-му, після анексії Криму і трагедії під Іловайськом? Та тому, що вперше російські збройні сили напали на Україну (а корабель ВМС - це суверенна частина території) України, не ховаючись під личиною "іхтамнєтов" і "зелених чоловічків". До цього, незважаючи на численні свідчення та докази участі кадрових військовослужбовців російської армії у війні на Донбасі, Росія все заперечувала.

Цілком можливо, що слідом за цим, Росія почне наступ і на сухопутних кордонах. За словами Порошенка, розвіддані свідчать про концентрацію російських військ у безпосередній близькості від україно-російського кордону. Під загрозою, перш за все, наші порти в Азовському морі - Маріуполь і Бердянськ.

Нападе Росія, або навіщо інцидент Путіну

Чому Росія пішла на відкрите загострення саме зараз? Рейтинг Путіна в Росії після підвищення пенсійного віку, за результатами опитування фонду «Громадська думка», впав до позначки 45%. Це навіть нижче, ніж до анексії Криму, а ще рік тому він становив 84%. А попереду у росіян такі «солодкі пряники», як підвищення цін на ЖКГ, зростання податків і нові обмеження прав і свобод. І маленька переможна війна в даному випадку, - хороший привід, щоб відвернути росіян від сумних думок про своє найближче майбутнє і якось пригальмувати падіння рейтингу Путіна.

Цілком можливо, що в Кремлі порахували, що розгром маленької української ескадри можна буде продати російському електорату, як чергову перемогу без особливого ризику отримати адекватну відповідь. Ймовірно, планувалося спочатку затримати українські кораблі без застосування стрільби на ураження. Але після того, як таран не допоміг, ситуація вийшла з-під контролю. А те, що за конфліктом у Керченській протоці уважно спостерігало вище керівництво Росії, свідчить запис переговорів російських флібустьєрів.

(Обережно, на відео присутня ненормативна лексика 18+)

В результаті Україна отримала нові незаперечні докази агресії Росії. А Москву, цілком ймовірно, чекають нові санкції. Ось тільки починати по-справжньому велику війну навряд чи сьогодні в інтересах Росії. Адже в Кремлі всерйоз розраховують, що Україна дістанеться їм без єдиного пострілу, після того, як до влади в 2019 році в результаті президентських і парламентських виборів прийдуть орієнтовані на РФ політики. Безумовно, вони є, хоч і реальний вибір українського народу може знову розчарувати Москву. Але поки є шанси "відігратися" на виборах, Путін віддасть перевагу улюбленому гібридному методу війни.

Що буде з економікою та гривнею

Не встигли нардепи проголосувати за введення воєнного стану, як в Україні почалася споживча та фінансова паніка. Народ почав скуповувати цукор, сіль і гречку, а в обмінниках курс долара підскочив до 30 гривень.

Однак ті, хто сьогодні купують долари і євро, дуже скоро пошкодують про це.

Відзначимо, що Міжнародний валютний фонд вже виступив зі спеціальною заявою про те, що немає формальних юридичних заборон співпраці з країнами, де введено воєнний стан. А це означає, що вже в грудні Україна отримає транш розміром майже в 2 мільярди доларів. Його, на думку експертів, цілком вистачить, щоб зберегти стабільний курс національної валюти до, як мінімум, президентських виборів навесні 2019 року.

Те ж саме стосується і споживчої паніки. Оскільки ніяких обмежень для бізнесу вводити не передбачається, ніякого дефіциту споживчих товарів і продуктів харчування в Україні не буде.

Замість післямови, або уроки Росії

Сам процес введення воєнного стану став своєрідним політичним маркером для української еліти. Багато з тих, хто з піною у рота ще не так давно дорікав главі держави в тому, що він не вводить воєнного стану - раптом несподівано стали противниками цього. Уявімо на хвильку, що напад на українські кораблі виявився б дійсним прологом великомасштабного російського наступу. Скільки дорогоцінних годин втратила б країна, чекаючи, поки парламентарії блокували трибуну сподіваючись заробити політичні бали перед виборами.

У цій ситуації українцям варто було б узяти на озброєння історичні уроки - вмінню політичної еліти концентруватися на життєво важливому для країни - у нашого ворога - Росії:

1812 рік - Кутузов бездарно програв на Бородіно битву Наполеону. Велика армія увійшла у другу столицю імперії - Москву. Однак дворянство і гвардія, привівши за 18 століття до влади трьох імператриць і поваливши двох імператорів, не стало кричати, що ворог не в Парижі, а в Петербурзі. В результаті російська армія закінчила свій похід в 1814 році в столиці Франції. Так, в 1825 році частина російського дворянства, що ковтнули в Європі п'янкого повітря свободи, спробувала здійснити державний переворот, але на той час зовнішній ворог імперії не погрожував.
А ось у лютому 1917 року російський генералітет змусив Миколу II відректися від престолу. В результаті за столом переможців у Першій світовій не виявилося крісла для Росії. Як образно зауважив Черчилль, «російський крейсер затонув, коли гавань була вже поруч».
30 червня 1941 року - на дачу Сталіна, який впав у прострацію, після початку війни приїжджає делегація Політбюро. За словами Берії, Сталін злякався, він вирішив, що його заарештують, та й було за що. Вермахт в цей час вже контролював всю Прибалтику і захопив Мінськ. Але радянські вожді приїхали до майбутнього генералісимуса всього лише з проханням повернутися до реального керівництва країною. Жахливою ціною, але в тому числі й завдяки єдності радянської еліти, в 1945 році СРСР виявився в числі країн, що вершили долі світу.

На жаль, вітчизняна історія від Руїни до Скоропадського і Петлюри - повна ілюстрація анекдоту про двох українців і трьох гетьманів.

Україна сьогодні далеко пішла від свого "14-го року", коли у нас на армію збирали гроші всією країною, а кількість боєздатних з'єднань після Іловайська не перевищувала чисельності однієї бригади, тому програти ми можемо тільки через внутрішні причини.

Лише розбрат серед української еліти в головному - питанні національної безпеки, може лишити Україну статусу однієї з провідних держав антипутінської коаліції. І головне, - зберегти цей статус до перемоги. До того часу, коли знекровлена санкціями вуглеводнева імперія буде змушена визнати свою поразку і заплатити сповна за всіма виставленими рахунками.

І в цьому сенсі історія введення воєнного стану в Україні - в черговий раз продемонструвала, - хто є хто у вітчизняному політикумі. І значить, вже зіграла свою позитивну історичну роль.