Юзеф Більчевський - Архієпископ Львівський, визнаний святим

Упродовж вересня - жовтня у Львові відбувається серія безкоштовних лекцій про видатних містян - “Гордість міста” 2.0, започаткований ГО “КонтрФорс”. Кореспондент сайту 032.ua уже відвідав лекції про лікарку-невролога Луцію Фрей та українського “Індіану Джонса” - Казімєжа Міхаловського. Зараз же пропонуємо дізнатися більше про визначного львів’янина, громадського діяча, Архієпископа Львівського, якого визнали святим - Юзефа Більчевського.

Хто такий Юзеф Більчевський

Юзеф Більчевський (пол. Józef Bilczewski; 1860 - 1923) - святий Римо-Католицької Церкви, архієпископ Львова, професор богослов'я і догматики у Львівському університеті, покровитель бездомних, останній примас Галичини.

З ініціативи архієпископа, за час його керування Львівською архідієцезією, було зведено 330 сакральних споруд. Зокрема, це - костел Св. Єлизавети у Львові (нині - церква Св. Ольги і Єлизавети). Також святий Юзеф Більчевський сприяв зростанню кількості нових священиків та підвищенню рівня релігійного просвітництва, заснував Архібратство Християнського Вчення та Архібратство Пресвятого Таїнства.

Народився 26 квітня 1860 року у місті Вілямовіце (Польща), в родині сільського столяра Франциска Біби та Анни. Юзеф був найстаршим із дев’яти дітей у родині.

Освіту здобув у гімназії у Вадовіцах і опісля, 1880 року вступив до духовної семінарії у Кракові. Паралельно навчався у Ягеллонському університеті, де закінчив з відзнакою два факультети - філософський та богословський.

Кардинал Альбін Дунаєвський висвятив Юзефа Більчевського на священика 6 липня 1884 року.

Читайте також: Український Індіана Джонс: Казімєж Міхаловський

У 1885 - 1886 році навчався на теологічному факультеті у Віденському університеті, а потім - ще рік вивчав давньохристиянську археологію в Папському Григоріанському університеті в Римі. Окрім цього, 1888 року вивчав догматику в Теологічному інституті в Парижі.

Через чотири роки після посвяти в священики, 1888-го, захистив дисертацію у Відні та отримав звання доктора богослов’я. З цього моменту Юзеф Більчевський розпочав власні дослідження догматики, займався християнською археологією в Римі, Відні та Парижі. Окрім цього, працював у Кенті та Кракові як вікарій та катехит.

У 1890-му році отримав ступінь доктора у Ягеллонському університеті, і вже з наступного року був професором догматичного богослов’я у Львівському університеті (нині - ЛНУ імені Івана Франка) і деканом теологічного факультету (1896 - 1897 рр.).

Через дев’ять років Юзеф Більчевський став ректором Львівського університету, але обіймав посаду лише рік, оскільки 17 грудня 1900 року папа Леон XIII призначив його Архієпископом Львівським латинського обряду. Консекрація на єпископа відбулася 20 січня 1901 року у Львівській катедрі.

Слід зазначити, що свячення уділив кардинал Ян Пузина, а співслужили з ним - Львівський митрополит Андрей Шептицький та єпископ Юзеф Пельчар з Перемишля.

Релігійна та творча діяльність

Святий архієпископ особливо шанував Пресвяту Діву Марію, тож не дивно, що 1908 року він отримав дозвіл від Папи Пія Х для Львівської та Перемишльської дієцезій на відзначення свята Діви Марії Королеви Польської Корони та включення її імені до Лоретанської Літанії.

Юзеф Більчевський був ініціатором першого Марійного Конгресу в Польщі. А коли в Ченстохові на Ясній Горі викрали корони Божої Матері, саме Львівський Архієпископ звернувся до Папи Пія Х з проханням про нові корони, які таки були отримані 1910 року. Втім, сам Більчевський не зміг взяти участі в коронаційних урочистостях, оскільки був проти фінансування корон російським царем, за що отримав заборону на святкування.

Архієпископ був дуже творчою людиною, у його доробку: 45 послань, 41 звернення, 28 проповідей та промов, скерованих як до духовенства, так і до вірян. У своїх роботах Святий Пастир пояснював основні засади суспільного життя, звертав особливу увагу на християнський погляд на людську особистість, родину, державу та людську спільноту.

Під патронатом Юзефа Більчевського, у Львові почали видавати періодичні видання релігійного спрямування (Gazeta Kościoła, Collectanea Theologica та інші). До наукового доробку архієпископа належить низка наукових праць: “Християнська археологія та історія Церкви і догматика”, “Євхаристія в світлі найдавніших пам’яток писемності, іконографічних та епіграфічних”, “Шлюб в древніх християнських пам’ятках” тощо), багато науковий статей, що вийшли у різних журналах.

Окрім цього, Юзеф Більчевський був громадським діячем, підтримував асоціації працівників, особливо Польський Союз Християнських Робітників та Католицько-Суспільний Союз; дбав про студентів, душпастирів, про підвищення зарплати для вчителів, сприяв поширенню освіти (створенню дитсадків, шкіл та бібліотек у селах), кооперативного руху. Львівський архієпископ допомагав розв’язувати національні конфлікти в митрополії, а під час Першої світової війни керував у Львові акцією допомоги потерпілим.

Активно підтримував Юзеф Більчевський потребуючих як матеріальної, так і духовної допомоги, вважав, що важливою є суспільна праця серед убогих. Тому ставав на захист суспільної діяльності єзуїта о. Станіслава Стояловського, а в своєму палаці організовував спеціальні курси допомоги потребуючим.

Під час польсько-українського збройного конфлікту в листопаді 1918 року, Більчевський очолив комітет порятунку найбідніших, допомагав митрополиту Андрею Шептицькому припинити протистояння.

Беатифікація і канонізація

У січні 1923 року архієпископ захворів на злоякісну анемію, що була наслідком напруженої роботи й аскетичного способу життя. А за два місяці, 20 березня 1923 року, Юзеф Більчевський помер у Львові.

Відповідно до останньої волі Архієпископа, його поховали на Янівському цвинтарі у Львові, серед найбідніших містян. Папа Пій ХІ назвав його одним з найвеличніших єпископів світу.

Уже за життя Більчевського називали святим, а беатифікаційний процес розпочався 1944 року. Завершив його 26 червня 2001 року Папа Йоан Павло ІІ, під час апостольської подорожі до Львова. Канонізація відбулася 23 жовтня 2005 року, її провів у Римі Папа Бенедикт XVI.

(На фото: реліквії Св. Юзефа Більчевського у Львівській катедрі)

Для увічнення пам’яті святого Архієпископа, в підземеллях базиліки Святого Петра в Римі 2007 року вмонтували мозаїку на його честь.

Із 2009 року діє Теологічний Інститут ім. св. Архієпископа Юзефа Більчевського Львівської Архідієцезії латинського обряду.

19 квітня 2011 року реліквії Святого перенесли з Янівського цвинтаря до Львівської катедри. А храм у рідному місті душпастира - Вілямовіцах оголосили 2012 року Санктуарієм святого архієпископа Юзефа Більчевського.

Ключ до розуміння творів св. Юзефа Більчевського

Представники духовенства називають пастирські листи Більчевського богословськими трактатами та вважають, що кожен читач або слухач знайде у них духовну користь.

Кардинал Мар’ян Яворський у вступі до першого тому його Послань (2005) писав, що архієпископа Юзефа Більчевського характеризує богословська глибина і, при цьому, чіткість та простота мови, яка не втрачає актуальності й сьогодні.

Львівський архієпископ розглядав суспільні проблеми через призму енцикліки Леона XIII “Rerum novarum”. Його вважали найкращим знавцем церковної соціальної доктрини серед єпископату. З-поміж трактатів Більчевського, виділяють, зокрема, повчання про Церкву як Містичне Тіло Христа і навчання про подружжя.

У еклезіологічних повчаннях духовенства Львівської архідієцезії, Св. Юзеф Більчевський захищав конституцію католицької Церкви, зазначав, що, хоч у світі існують різні товариства, але окреслюють вони лише те, що складається на земне життя людини. А людська доля не закінчується лише земним існуванням, тож необхідним є “велике товариство, яке допоможе людині переступити поріг життя та осягнути щасливу вічність”.

Читайте також: ПолінаКравченко - про жінок у ЗСУ, військову кар’єру та фронтові історії

Львівський архієпископ визначав Церкву, як щось набагато більше, ніж “сукупність душ, об’єднаних між собою тією самою вірою і тією самою любов’ю Бога”.

У своїх посланнях, Юзеф Більчевський порушував тематику дієцезії та виділяв дві групи відносин. Перша - це “священики - єпископ”, коли Владика виконує свої завдання за допомоги священиків. Друга - це “єпископ - священики”, де наголошується на потребі послуху зі сторони священиків та ідеї, що єпископ є сам слугою Божим.

Описував архієпископ і стосунки духовенства з людом Божим. Святий Юзеф Більчевський був прихильником ідеї “йти в народ”, щоби пізнати ілюзії, “хвороби”, потреби і помилки суспільства та “лікувати” їх.

Святий Пастир Львова закликав представників духовенства також впливати на селян, аби ті вимагали справедливості та досягали своїх цілей, наприклад, в отриманні щоденної оплати праці; допомагати бідним і пригнобленим.

Багато текстів святого архієпископа стосуються проблеми війни. У Посланні до духовенства Архідієцезії “Любов сильніше за смерть” (1915) Юзеф Більчевський зазначав, що від війни постраждали храми, які перетворилися на руїну, а “наш люд понад міру нагодований хлібом плачу, понад міру напоєний сльозами”. Разом із тим, душпастир висловлював радість, що священики ревно стають на захист вірян.

(На фото: місце поховання Св. Ю. Більчевського на Янівському цвинтарі)

Не менш важливими є повчання Архієпископа щодо святості подружжя, викладене, зокрема, у Посланні про подружжя (1922). Юзеф Більчевський наголошував, що подружжя є релігійною інституцією, побудованою на взаємодопомозі та зростанні, у ній важлива воля чоловіка та жінки, але насамперед - свята Божа воля.

Львівський архієпископ був переконаний, що важливою у цьому питанні є єдність між світським та церковним законом. Наголошував також на нерозривності подружжя, навіть у випадку перелюбу.

“У разі перелюбу одного з подружжя, дозволяється лише розділ ложа і столу, тобто окреме співжиття (сепарація). Однак сам подружній вузол між цими розділеними особами існує й надалі, тому спроба входу у новий союз повністю виключається”, - заявляв Юзеф Більчевський.

Акцентував увагу архієпископ і на тому, що коли чоловік чи жінка відділяються від своєї “половинки”, таким чином відриваються і від Христа; підкреслював, що довершеність любові проявляється у самопожертві.

“Тому, коли виникне потреба, буде спроможний з любові, як Христос, скласти своє життя в жертву - чоловік за дружину, жінка за чоловіка і обоє - за дітей”, - писав Юзеф Більчевський.

Таким чином, Святий Архієпископ Львівський закликав молодих людей піклуватися про своє щастя в світлі Божого закону, батьків - керуватися любов’ю, а подружні пари - жертовністю. Подружжя, за переконанням Юзефа Більчевського - це єдина законна форма продовження життя людей на землі, яку ані невірність, ані безпліддя, ані відхід від католицької віри не може розірвати.

Як бачимо, душпастир зі Львова Юзеф Більчевський був видатним мешканцем міста та активним громадським діячем. Попри добру обізнаність у теології, йому були не чужі проблеми звичайних людей: він не цурався найбідніших та старався усіляко їм допомогти, за що ще при житті був названий Святим.

Текст підготувала: Є. П.,

за матеріалами лекції Архиєпископа-Митрополита Львівського, голови Римсько-Католицької Церкви України та Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України - Мечислава Мокшицького.

Усі фото - з відкритих джерел.

ПОВНЕ АБО ЧАСТКОВЕ КОПІЮВАННЯ МАТЕРІАЛУ БЕЗ ПИСЬМОВОЇ ЗГОДИ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ І ВВАЖАЄТЬСЯ ПОРУШЕННЯМ АВТОРСЬКИХ ПРАВ

Нижче пропонуємо переглянути відеозапис лекції: