Історія львівського транспорту у цифрах, - ФОТО

У межах Європейського тижня мобільності у Львові відбулася спеціальна серія Urban Cafe, присвячена темі сталої мобільності (пересування) у містах. Кореспондент 032.ua побував на лекції про транспортні стратегії Львова та дізнався, як розвивався міський транспорт упродовж століть. Нижче пропонуємо ознайомитись із основними тезами лекції.

До початку 19 століття у Львові діяла стабільна система: є лише пішоходи та вершники на конях. Але промислова революція повністю змінила усталений лад: міста розросталися, почалася урбанізація і виникла потреба у швидкому перевезенні людей з однієї точки в іншу. Так зародився громадський транспорт.

Новітні технології 19 століття

(На фото: омнібус та кінний трамвай)

Перший громадський транспорт, який курсував у Львові, з’явився у 1835 році - це був кінний омнібус. Упродовж майже 30 років він масово перевозив людей, аж поки на зміну йому не прийшла залізниця (1861 рік), яка сполучила місто з Віднем та Перемишлем. У Львові також спорудили залізничний вокзал.

Ще за два десятки років (1879 рік) львівські інженери вирішили закопати річку Полтву, і як наслідок, у місті з’явився перший кінний трамвай (1880 рік). Втім, це пристосування вичерпало свої можливості трохи менше, як за 15 років.

На зміну йому прийшли новітні технології - у місті запустили електричний трамвай. Львів був третім містом на території сучасної України (після Києва та Харкова), де з’явився цей вид громадського транспорту. Перші вагони Львів придбав у німецької фірми Simens & Halske.

Читайте також: Український Індіана Джонс: Казімєж Міхаловський, - ЛЕКЦІЯ, ВІДЕО

Із кожним новим п’ятиріччям трамвайна мережа в місті розросталася все більше й більше, аж поки не заполонила весь Львів та не добралася до передмістя. Ріст мережі зупинився у 1950-х роках, коли її витіснили тролейбуси, а згодом - і автобуси.

(На фото: перший електричний трамвай у Львові)

Дослідники переконують, що максимальна кількість трамвайних вагонів був у Львові в 1990-х роках - 180. У той період улюблений (без сарказму) вид транспорту львів’ян перевіз 136 мільйонів пасажирів, що є рекордним показником. Станом на нині, кількість вагонів зменшилось до 131, хоч на лінію виїжджає ще менше трамваїв, які перевозять заледве половину від тієї кількості пасажирів, що була у 90-х.

Вплив індустріалізації на транспорт Львова

Новий поштовх розвитку транспортної інфраструктури у Львові дало відкриття сучасної будівлі залізничного вокзалу 1904 року. На старих фото помітно: площа Двірцева вже тоді була погано проїзною, оскільки була густо вкрита каретними диліжансами, на зміну яким пізніше прийшли маршрутки.

Ще за десять років, якраз перед початком Першої світової війни, 1914 року, відкрили Левандівський аеропорт. Перші пасажирські авіарейси звідти запустили аж 1922 року, коли Львів уже належав до Польщі. Курсували вони до Варшави та Гданська.

Перший автобусний маршрут у Львові з’явився 1928 року і з’єднував площу Кропивницького (біля костелу Ельжбети) із аеропортом.

Наступне десятиліття було примітне запуском швидкісних дизель-потягів (1936 рік), які курсували зі Львова в Коломию, Борислав, Тернопіль, Заліщики та інші міста. Дослідження показують, що вони були навіть швидшими за теперішні потяги (на 1 год. 20 хв.), які курсують у тому ж напрямку. Але квиток на дизель-потяг коштував дорого, по суті, це був VIP-потяг для ділових подорожей.

Після завершення Другої світової війни, у 1945 році, Львів взяв курс на розвиток промисловості. Поруч з іншими заводами, у місті заснували Львівський автобусний завод (ЛАЗ), який уже за 10 років, в 1956 році, почав випускати перші автобуси. Згодом підприємство розрослося і створило цілий модельний ряд продукції, якою забезпечував багато міст по цілому СРСР та навіть Кубу.

1952 рік у Львові характеризувався запуском тролейбусної мережі. Упродовж наступних 15 - 20 років тролейбус поступово витіснив трамвай на багатьох напрямках. Наприклад, забрали трамвай з вулиці Зеленої та замінили маршрут на тролейбусний.

До слова, перший тролейбус у Львові курсував від площі Міцкевича до залізничного вокзалу. А ось розквіт громадського транспорту у Львові припадає на 1990-ті роки. На той час, тролейбуси мали найбільше вагонів за увесь час - 240, на відміну від 75 вагонів у депо станом на нині.

Читайте також: Львів-2028: яким буде місто в майбутньому

1950-ті роки характеризуються і популяризацією авіаперевезень. Так, у 1955-му збудували радянський термінал аеропорту на Скнилові.

1965 року, у Львові заснували конструкторське бюро ВКЕІ Автобуспром, яке займалося проектуванням автобусів і тролейбусів не лише для ЛАЗу, а й для багатьох інших заводів по усьому СРСР. Інженери того часу розробили експериментальний автобус із висувними підніжками під дверима, які мали тоді, коли він під’їжджає до зупинки, висуватися і закривати прогалину між бордюром і автобусом. Але система була досить складна механічно, тож ця модель автобуса не пішла в масове виробництво, хоч і свідчить про те, що окремі експериментальні розробки львів’ян були в чомусь більш прогресивними за європейські.

Транспортні нововведення кінця 20 століття

Під кінець 20 століття, у 1980-му році урочисто відкрили міжнародний автовокзал на вулиці Стрийській. Урбаністи вважають, що сама будівля має досить сучасний стиль, і якщо її оновити, то вона не уступатиме відомим світовим архітектурним рішенням.

Хорошою була реалізація ідеї 1985 року, коли почали будівництво швидкісної трамвайної лінії по вул. Княгині Ольги до сучасного Аквапарку. Відкриття колії відбулося 1987 року. Лінія активно використовується і досі, хоч трамвайні рейки трохи зносилися і потребують заміни, а все тому, що ідея відділеного від автомобільного потоку громадського транспорту - актуальна й станом на сьогодні.

Після відкриття швидкісної лінії трамвая, у Львові задумались над розвитком мережі підземного трамвая (читай - метро). Того ж 1987 року почали будівництво підземної колії, по якій би курсували міські трамваї, але без простою в заторах. Згідно з планами, у Львові мало бути кілька ліній метро, підземні станції мали намір зробити біля залізничного вокзалу, на місці старого трамвайного депо на Сахарова, на пл. Митній та на пл. Галицькій (де зараз підземні переходи).

Будівництво львівського “метро” почали з підземної станції за Палацом Потоцьких, але тодішні технології були недосконалі, а плани - не до кінця прорахованими, і земля почала просідати. Через ризик знищення архітектурної пам'ятки, роботи швидко зупинили, а викопане місце залили бетоном. Від будівництва на згадку залишився лише невеликий будиночок, де зараз розташований музей мистецтва давньої української книги.

1996 року на маршрути Львова почали випускати маленькі “Пижики” (“Peugeot Karsan J9”) замість комунальних автобусів. Тоді в місті це називали “транспортною революцією”, хоч насправді так не було. Перші “Пижики” фінансувалися як кредит ЄБРР, і врешті дійшло до того, що маленьких автобусів на маршрутах було занадто багато, а це призводило до заторів. Між іншим, зупинялись вони будь-де в місті на вимогу.

Сучасні кроки для покращення інфраструктури

Після економічно важких 90-х та 00-х років, Львів потрохи почав ступати в напрямку оновлення транспорту. Так, великим кроком стало будівництво перших 320 метрів трамвайної колії на Сихів у 2008 році.

Трохи згодом, якраз незадовго до чергових виборів, у 2009 році, відбувся гучний запуск рейкового автобуса з Сихова на Підзамче. Але оскільки ні зупинки, ні графік руху не підходив львів’янам, його закрили за пів року через нерентабельність.

Із 2011 року у Львові активно починає розвиватися велоінфраструктура. Також будують і відкривають новий термінал аеропорту до Євро-2012. Обидва рішення позитивно вплинули на місто, і щороку зростає як число користувачів велосипедом, так і число пасажирів, що користуються авіарейсами.

2012 рік був характерний реформою маршрутної мережі, яка додала незручностей пасажирам, але не сильно щось змінила у Львові.

Якісним кроком у 2013 році було перетворення центру Львова на пішохідну зону, за рік це рішення підкріпили встановленням болардів на прилеглих вулицях біля площі Ринок.

Того ж року у рейс виїхав перший трамвай “Електрон”. Зараз для Львова виготовили ще 9 вагонів, а для столиці - 8. У 2013 році львів’яни також змогли користуватися мобільними додатками, що визначали рух громадського транспорту по GPS.

Читайте також: Еволюція міської мобільності у Європі: де місце Львова

За рік на рейс у Львові випустили перший тролейбус “Електрон”. Станом на нині, виготовлено 10 вагонів цієї компанії для Львова і ще два - для Хмельницького.

У 2014 році також розпочалася активна фаза будівництва трамвайної лінії на Сихів, і разом із тим автобусний гігант - ЛАЗ заявив про повну зупинку виробництва.

Через два роки, у 2016-му з почестями відкрили довгоочікувану трамвайну лінію на Сихів. Тоді ж на маршрути виїхав перший дизельний автобус “Електрон” (зараз виготовлено 65 таких автобусів для Львова та ще 10 будується для Ужгорода. Львів замовив для себе ще 50 машин).

Два роки тому у місті запустили систему велопрокату від німецької компанії “Nextbike”. Тепер Львів входить у перелік 150 міст світу, де винаймають велосипеди. Станом на нині є 24 такі станції по місту.

Кінець 2016 року запам’ятався львів’янам тим, що запустили швидкісний потяг до Польщі, сполученням Київ - Львів - Перемишль.

А вже цього року місто Лева може похвалитися еволюцією навігаційної схеми міського електротранспорту та придбанням трьох десятків вживаних трамваїв з Берліну, які вже виїхали на маршрути. Окрім цього, на вулиці Львова запускають щойно придбані автобуси МАЗ, які привезли з Білорусі.

Текст: Є. П.,

за матеріалами лекції Олександра Шутюка з “Інституту просторового розвитку”.

Усі фото - з відкритих джерел

ПОВНЕ АБО ЧАСТКОВЕ КОПІЮВАННЯ МАТЕРІАЛУ БЕЗ ПИСЬМОВОЇ ЗГОДИ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ І ВВАЖАЄТЬСЯ ПОРУШЕННЯМ АВТОРСЬКИХ ПРАВ